Європретендент Сербія
27 лютого 2012 р.
У дев'ятому раунді переговорів між Сербією та Косовим за посередництва Євросоюзу, 24 лютого, вдалося досягнути прориву. В найбільш суперечливих питаннях сторони вийшли на компроміс. Він, зокрема, передбачає, що в майбутньому на міжнародних конференціях Косово фігуруватиме під назвою «Косово», без додатку «Республіка», та зможе самостійно укладати угоди. Досі їх підписувала від імені Косова місія ООН у Косові (UNMIK).
Назва із зірочкою
Однак це не означає, що Сербія визнала незалежність країни. На міжнародних переговорах поряд із назвою «Косово» має стояти зірочка. А у зносці буде сказано, що ця назва жодним чином не означає визнання незалежності. Крім того, там буде посилання на резолюцію Ради Безпеки ООН 1999 року, в якій Косово визнається частиною Сербії.
У 2008 році Косово оголосило себе незалежним від Сербії, але уряд в Белграді продовжує і далі розглядати його як частину своєї території. Досі Косово визнали 22 з 27 країн-членів ЄС.
Ейфорія у Белграді
Окрім цього, Сербія та Косово остаточно схвалили компроміс щодо спільного управління кордоном та безвізового режиму його перетину, домовлений ще у грудні. Це дозволить врегулювати питання фінансування та розташування прикордонних постів.
Завдяки домовленості сербський уряд зробив ще один крок у напрямку своєї задекларованої цілі – євроінтеграції. Президент Борис Тадіч вже святкує успіх на переговорах. «Моя політична платформа «Як Європа, так і Косово» забезпечить європейське майбутнє Сербії та водночас захистить наші національні інтереси. Це показує, що Сербія є чинником стабільності у Південно-Східній Європі»,- заявив Тадіч.
Тяганина з Гаазьким трибуналом
Однією з головних перешкод, що багато років гальмувала поступ Сербії до ЄС, поряд з відмовою визнати незалежність Косова, була погана співпраця з Міжнародним трибуналом у справах колишньої Югославії (ICTY) у Гаазі. Хоч уряд Зорана Джинджича ще у 2001 році видав Гаазькому трибуналу екс-президента Слободана Мілошевича, минуло майже десять років, доки на лаві підсудних опинилися Радован Караджич (2008) та Ратко Младіч (2011). Тепер, із досягненням компромісу щодо Косова, взято останній бар'єр.
Ще на початку грудня глави держав та урядів ЄС відхилили визнання Сербії кандидатом на вступ. Серйозні застереження висловлювали насамперед Німеччина, Австрія та Нідерланди. Незадовго до цього косовські серби під час демонстрації у прикордонному з сербією регіоні поранили німецьких військовослужбовців з KFOR.
Невдовзі міністри закордонних справ спільно з міністрами з європейських питань планують консультації щодо надання Белграду кандидатського статусу. Остаточне ж рішення ухвалить саміт ЄС наприкінці цього тижня.
"Ціль перед очима"
Шанси Сербії нині видаються кращими, аніж у грудні. Про це свідчить заява у Белграді глави німецького МЗС Ґідо Вестервелле наприкінці минулого тижня. Уряд ФРН визнає, що за час, що минув від грудня, Белград спромігся на серйозні зміни. Однак розслаблятися, наголосив Вестервелле, не варто: «Ціль перед очима, і вона досяжна».
Міністри закордонних справ Франції, Італії та Австрії у спільному листі вже висловились за присвоєння Сербії статусу кандидата. Але рішення повинно бути одностайним.
Для Сербії воно має надзвичайну вагу, оскільки це надало б країні позитивний сигнал щодо її європейської перспективи, каже белградський політолог Нікола Йовановіч. «Якщо ж рішення знову відкладуть, тоді Сербія надовго зникне з європейського порядку денного»,- побоюється він. Кандидатський статус конкретно майже нічого не змінить – як для Сербії, так і для ЄС. Тому що кандидат стоїть на початку довгого та складного шляху.
Автор: Зоран Арбутіна, Захар Бутирський
Редактор: Євген Тейзе