Болонська реформа
25 червня 2014 р.
"Я так боюся за своє майбутнє". Анна, німкеня, якій більше тридцяти років, як видається, справді схвильована. Жінка вивчала економіку. Зараз вона намагається влаштуватися на роботу, але досі усі спроби не мали успіху. "Багато роботодавців спеціально шукають людей з дипломом. Можу сказати, що ступеня бакалавра, як у мене, просто недостатньо".
Анна - далеко не єдина, кого хвилює її кваліфікаційний ступінь. Майже дві третини студентів в Німеччині вважають, що бакалаврський рівень - невідповідна освіта для старту професійної кар'єри. 15 років тому Німеччина, як і низка інших країн, вирішила замінити суто німецькі дипломи випускників вищих навчальних закладів на міжнародні освітні ступені - бакалавра та магістра.
19 червня 1999 року міністри освіти 20 європейських країн зібралися у найстарішому італійському університетському місті - Болоньї. Як розповіла DW тодішній німецький міністр освіти Едельґард Бульманн, вони хотіли, щоб на Європу дивилися не лише як єдиний економічний простір і ринок праці та політичну величину, а й як на культурну, суспільну та наукову спільноту.
Політики вважали, що спільна університетська система може прокласти шлях до цієї мети - так народилася угода Болонської реформи.
Гарна ідея, погана реалізація
Серед її головних цілей було сприяти схожим умовам навчання по всій Європі, зробити навчальну програму більш відповідною до вимог ринку праці та уможливити більшу мобільність студентів і науковців у Європі. Університети і студенти мали допомагати вирішувати про напрям розвитку реформи. Утім, насправді, і донині принаймні німецькі студенти скептично ставляться до цього процесу.
"Там немає простору, щоб вільно мислити. Це як у школі",- нещодавно сказала Анна в інтерв'ю німецькій газеті Zeit online. І Тобіас, який раніше працював у виконавчому комітеті студентської спілки університету Гумбольдта в Берліні, додав: "Для мене важливо, щоб навчання залишалося соціально справедливим, але у у випадку зі ступенями бакалавра і магістра це не так. Є дуже мало магістерських програм. І це маленька катастрофа".
Нещодавнє соціологічне дослідження, проведене Інститутом Алленсбаха, засвідчує, що студенти скаржаться на брак часу і перевантажений розклад і водночас сумніваються, що ступінь бакалавра допоможе їм знайти хорошу роботу. Так само як і Анна. Тому майже дві третини опитаних заявили, що вони точно продовжуватимуть навчання на магістерській програмі.
Позитив є
Утім, є й ті, хто каже, що Болонська реформа була проведена доволі добре. Франц Босбах, віце-ректор з викладання та навчання в університеті Дуйсбурга-Ессена теж належить до прибічників реформи. "Ми мали запровадити повністю нову систему для курсів, які в нас викладаються. Я вважаю, що університети показали, що вони дієздатні і можуть адаптувати ці системи," - сказав Босбах. Звісно, робилися незначні поправки, але загалом перехід пройшов успішно, додає він.
Вольфґанґ Ліб, колишній політик в галузі освіти, отримав менш позитивні враження. Коли Болонська реформа 15 років тому запроваджувалася, він був у захваті. Але нині Ліб вже розгубив значну частину свого ентузіазму.
За його словами, сильний акцент на працевлаштуванні був хибним. "Освітній бік процесу було відсунуто убік на користь економічних аспектів. Ось чому університети дуже сильно керуються економічним способом мислення". На думку Ліба, у цьому процесі було втрачено гуманітарне та суспільне спрямування багатьох університетів.
Незважаючи на акцент на економічних програмах, Клара вирішила вивчати політологію. 20-річна дівчина з Італії зробила все, що потрібно для того, щоб вчитися у Німеччині. "Всі весь час погано говорять про Болонью, але я дійсно щаслива від цієї реформи. Це дозволило мені приїхати сюди і вчитися без проблем",- сказала вона у розмові з виданням Zeit online. Нині вона живе в Баварії і вже навіть навчилася говорити з місцевим акцентом.
Це один із позитивних моментів, як зауважує Босбах з університету Дуйсбурга-Ессена, адже Німеччина - дуже привабливе місце для студентів, які сюди приїздять. За його словами, Німеччина належить до трійки країн, що користуються найбільшою популярністю у студентів з-за кордону.