Порушене табу

"Європейський центральний банк готовий зробити все, аби врятувати євро. Повірте, ми зробимо достатньо", - сказав Маріо Драгі 26 липня 2012 року, виступаючи перед провідними банкірами і політиками світу. "У короткостроковій перспективі він таким чином домігся того, що фінансові ринки заспокоїлися", - сказав у розмові з DW провідний економічний радник Deutsche Bank Томас Майєр. "У довгостроковій перспективі він поклав початок докорінним змінам моделі Європейського валютного союзу", - додає експерт.

Слова як зброя

Той, хто намагатиметься спекулювати на розхитуванні позицій єдиної європейської валюти чи окремих країн Єврозони, наб’є собі великі ґулі – так можна перекласти простими словами сигнал, який надіслав Драгі гравцям на фінансових ринках. Фактично в його словах читалося: в разі потреби ЄЦБ скуповуватиме в необмеженій кількості державні облігації країн Єврозони. Цей месидж негайно подіяв на ринки. Відсоткові ставки за державними облігаціями кризових країн Єврозони відчутно знизилися, масивний відтік капіталу з кризових країн уповільнився.

"Якщо Маріо Драгі тоді б нічого не зробив, небезпека розвалу Єврозони була би цілком реальною", - каже Міхаель Гайзе, провідний економіст фінансової групи Allianz. "Це коштувало би німецьким платникам податків значно більше, ніж всі рятівні заходи та кредити останніх років", - переконаний Гайзе. Однак цей спокій на ринках дався дорогою ціною, кажуть критики. Якщо до промови Драгі кожна країна Єврозони сама відповідала за свої фінанси і борги, то після виступу головного банкіра Європи все перевернулося з ніг на голову: євро – понад усе. Заради його збереження партнери по Єврозоні готові робити все, навіть гарантувати борги один одного.

 Порушення табу

Другий месидж Драгі полягав у тому, що Європейський центральний банк готовий для порятунку кризових країн скуповувати їхні державні облігації, причому у необмеженій кількості. Для консервативних економістів ця новина стала шоком. Центральний банк за всіма канонами фінансового світу має дбати про те, щоб не було завеликої інфляції – і крапка. Якщо центробанк починає скуповувати державні облігації, то йдеться вже про непряме фінансування бюджетного дефіциту держав. Критики впевнені: це порушення табу, яке загрожує інфляцією і розслабляє уряди кризових країн, які тепер мають спокусу замість болючих реформ лишати все як є, покладаючись на допомогу партнерів по Єврозоні.

"Якщо гарантії ЄЦБ призведуть до того, що кризові країни не відчуватимуть нагальної потреби реформ та консолідації державних видатків, то скептики, зрештою, матимуть рацію", - побоюється Томас Майєр. Наразі на те і виглядає: уряд Греції з хиткою більшістю у парламенті перебивається від однієї політичної кризи до іншої, уряд Португалії ледь тримається, іспанський уряд теж - немов кульгава качка, не поспішає з реформами й Італія. 

Центробанк вигрібатиме за всіх?

Якщо кризові країни так і не наведуть лад у своїх фінансах та не поставлять свою економіку на нову міцну основу, Європейському центральному банку рано чи пізно доведеться скуповувати облігації боржників у необмеженій кількості. Томас Майєр побоюється, що ЄЦБ стане заручником кризових країн і "безвідмовним кредитором".

Що ж сталося за рік після історичної промови Маріо Драгі? "Нічого", - кажуть оптимісти. До скуповування державних облігацій справа поки не дійшла. "ЄЦБ був єдиним центробанком, який протягом останніх 16 місяців не купував держоблігації. Одних лишень слів Драгі поки було достатньо для заспокоєння ринків", - констатує Міхаель Гайзе. Однак скептики переконані, що табу, порушене керівництвом ЄЦБ, не залишиться без наслідків. Коли центробанк запустить друкарський верстат, аби врятувати кризові країни, для них – лише питання часу. Тоді і буде справжня криза, попереджають песимісти.