Східне партнерство

Проблема Тимошенко, вважають експерти з ФРН та Польщі, була не єдиною і не головною.

З усіх країн Європейського Союзу Німеччина та Польща найактивніше вболівали за зближення України з ЄС. Тим більшим є розчарування в Берліні і Варшаві після рішення Києва заморозити практично вже завершений процес переговорів про асоціацію та зону вільної торгівлі. Відповідну угоду збиралися підписати на саміті "Східного партнерства", який відбудеться у Вільнюсі 28-29 листопада.

Чому все ж таки урвалась волосина, на якій останніми днями трималася асоціація? І який курс слід обрати Європейському Союзу орієнтовно України надалі? У п’ятницю, 22 листопада, про це йшлося на зустрічі експертів та політиків з ФРН та Польщі. Форум організувало Німецьке товариство зовнішньої політики (DGAP).

Три складові частини провалу

Місткий та компактний аналіз причин зриву переговорного процесу запропонував колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд, для якого ухвалене в четвер у Києві рішення стало справжньою несподіванкою. Якби український президент справді мав намір поставити свій підпис під угодою про асоціацію, наголосив Ротфельд, то переговори з ЄС він будував би інакше, й атмосфера була б іншою.

Адам Ротфельд назвав три вади, через які, на його думку, не склалася асоціація України з ЄС. По-перше, це слабкість української економіки. ЄС не зміг запропонувати тих благ, які їй наобіцяла Росія. По-друге, це слабкість Євросоюзу, зазначив Ротфельд. "Україна не стала ключовою темою", - наголосив він. У ЄС, вважає польський дипломат, взагалі немає узгодженої стратегії у ставленні до України, як, зрештою, і в ставленні до Росії.

А третьою вадою колишній міністр закордонних справ Польщі назвав слабкість Росії, яка, за його словами, полягає в тому, що у неї немає довгострокової, орієнтованої на майбутнє зовнішньополітичної концепції. Курс Москви, заявив він, це перш за все реакція на розпад СРСР, спроба поновити колишній статус великої світової держави.

Росія прагне стати - так само як ЄС та США - третім центром впливу в євроатлантичній зоні. Для цього їй за будь-яку ціну кортить мати на своєму боці Україну та інші держави, які орієнтуються на Москву. Таку концепцію трьох центрів впливу Адам Ротфельд назвав "анахронізмом", підходом, який був поширеним в Європі за часів Меттерніха та "концепту європейських держав".

Стереотипи XIX століття та фактор Тимошенко

Анджей Олєховський, який очолював МЗС Польщі в середині 90-х, також вважає, що Москва знаходиться в полоні геополітичних стереотипів XIX століття з їх фіксацією на територію та підтримання балансу сил.

В інтерв`ю DW він нагадав, що Росія на початку чинила тиск на Вірменію, а потім і на Україну, і зрештою, досягла свого. "Це неправильний шлях, - заявив Олєховський, - щоб розбудовувати сучасну, інтегровану, орієнтовану на майбутнє Європу. Це неадекватні сучасності методи давноминулих часів".

І чи не було прорахунком Європейського Союзу висувати в якості основної умови підписання угоди про асоціацію розв’язання проблеми Юлії Тимошенко? Насправді, переконаний Адам Ротфельд, європейська дипломатія стала заручником справи Тимошенко. На його думку, ЄС припустився помилки, обернувши питання про її звільнення на ключове.

Однак Анджей Олєховський вважає, що головною причиною прийнятого в Києві рішення заморозити асоціацію з ЄС стала зовсім не проблема Тимошенко. Він нагадав про аргументи українського уряду, його занепокоєння національною безпекою, яке вказує перш за все на економічні проблеми країни, яка, на думку Києва, може не витримати російських санкцій та російського тиску.

З польського досвіду

Свого часу Анджей Олєховський вів переговори про асоціацію Польщі з ЄС, угода про яку була підписана наприкінці 1991 року. "Економічна ситуація в Польщі на той час була навіть гірша, ніж зараз в Україні, - розповідає він в інтерв`ю DW. - Асоціацією було передбачено повний розрив зв`язків, які існували в межах Ради економічної взаємодопомоги. Але ми були орієнтовані на реформи, хотіли змін в країні. Якщо ви не бажаєте змін в країні, оскільки хочете зберегти свою владу, то такий крок - величезний ризик. Ось такими є мотиви Януковича".

Подібної точки зору дотримується експерт Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), колишній координатор німецько-американських відносин у відомстві федеративного канцлера Карстен Фогт. "Рішення президента Януковича було прийняте із урахуванням тиску з боку Росії та продиктоване не рішенням про Тимошенко а більш вузькими інтересами", - наголосив він в інтерв`ю DW.

На думку Фогта, президент України зробив вибір на користь Росії, аби не погрузнути в клопотах асоціації з ЄС, яка вимагає впроваджувати реформи. Тим не менш, він вважає необхідним і надалі залишати відкритими для України двері в ЄС, оскільки більшість українського населення виступає за тісний зв'язок з ЄС, який навіть в умовах фінансової кризи залишається привабливим. "Звичайно, в умовах кризи авторитет Євросоюзу похитнувся, - заявив Фогт. - Але я впевнений, що більшість українців залюбки житимуть в таких "кризових" умовах, які в країнах ЄС".

До того ж, додав він, є приклад успішного економічного розвитку Польщі, яка виступає для українців "зразком ідеального майбутнього".