Французький винахід - експрес-тест визначення рівня ртуті у воді

Ртуть – один з найбільш небезпечних важких металів, що потрапляє у водойми.  Але аналізи, щоб визначити концентрацію  сполук ртуті у воді проводити складно, адже пробу води потрібно спершу відвезти до відповідної лабораторії.  Швидкого тесту, щоб визначити вміст ртуті у воді одразу на місці, поки що немає, пояснює Мішель Вольтер  з університету в Бретані. "Ми вдаємося  до таких дій: дістаємо з води ртуть, а тоді концентруємо її. Завдяки цьому можна точно  встановити навіть найменшу концентрацію". Виловити ртуть з води теж не дуже легко.  Для цього французький науковець Вольтер разом зі своїми колегами з Гренобля знайшов адекватне рішення.  Команда розробила субстанцію, котра може ізолювати ртуть у воді. Це сіль, яка за умов кімнатної температури перетворюється на розчин. Крім того, якщо ця субстанція зв'язує ртуть, то починає світитися, якщо ж небезпечного металу немає, то вона залишається безфарбною.

Блакитне сяйво повідомляє про ртуть

Французькі хіміки винайшли спеціальний пристрій розміром у людський ніготь. Перевага полягає в тому, що його можна застосовувати одразу на місці, де потрібно проводити аналізи. Вода просто набирається до пристрою, якщо у ній є ртуть, то прилад починає світитися блакитним кольором. Реакція відбувається навіть тоді, коли йдеться про дуже низьку концентрацію ртуті.

"Межа рівня встановлення  - 50 часточок на мільярд. Цього показника нам вдалося досягти з першим поколінням приладів. Наша наступна мета – вийти на рівень десять  з мільярда часточок", - каже Вольтер.

50 часточок – це 50 мікрограмів ртуті на літр води. Водночас багато річок у Німеччині забруднено ртуттю значно сильніше, наприклад, Ельба. Негативним прикладом у Франції може слугувати річка Рона. Саме там Мішель Вольтер і його колеги проводили випробування свого пристрою на практиці.  Тепер науковці планують розширити спектр можливостей приладу, аби він міг визначати вміст у воді й інших шкідливих речовин. «Ми хочемо також виявляти кадмій та арсен у воді, а також інші шкідливі речовини, наприклад, антибіотики. Вони часто містяться у стічних водах, але не виводяться в очисних спорудах».  Плани французьких учених поширюються ще далі:  вони збираються розробити модуль,  що передаватиме дані через супутник до відповідних контролюючих органів. Тоді система таких приладів-аналізаторів регулярно стежитиме за рівнем шкідливих речовин у воді, одразу ж сповіщаючи відповідні інстанції про небезпеку.

Автор: Гельмут  Нордвіг, Наталя Неділько

Редактор: Дмитро Каневський