Хто нагодує українських дітей якісними харчами?
18 серпня 2011 р.
Держава має намір стимулювати виробництво вітчизняних продуктів дитячого харчування. Кабінет міністрів України затвердив відповідну цільову соціальну програму розвитку виробництва продуктів дитячого харчування на 2012-2016 роки. За цей час уряд обіцяє виробникам дитячих харчів надати державну підтримку на технічне переоснащення їхніх підприємств, створення нових виробничих потужностей та лабораторного устаткування. Крім того, програма передбачає розробку стандартів упакування, маркування й етикетування продуктів дитячого харчування. Також передбачається, що доступ дітей у віці до трьох років до продуктів харчування здійснюватиметься через дитячі установи і лікувально-профілактичні заклади. А оплату дитячого харчування пропонується здійснювати за рахунок діючої програми допомоги на дитину при народженні і з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Утім, як саме функціонуватиме цей механізм на практиці допоки жоден чиновник пояснити не може. Незважаючи на це, урядовці обіцяють, що українські дитячі пюре та каші будуть не гіршими та безпечнішими, аніж закордонні аналоги. На все-про все уряд обіцяє виділити виробникам дитячих харчів майже 644 мільйони гривень. Причому 458 мільйонів гривень зарезервують у державному бюджеті, 12 мільйонів гривень зобов’яжуть знайти у місцевих бюджетах, а решту – з інших альтернативних джерел, щоправда, у програмі не вказано з яких.
Дошкуляють конкуренти
Натомість самі виробники раді такому неочікувано щедрому подарунку держави. Вони кажуть, що конкурувати з великими міжнародними харчовими корпораціями їм без державної підтримки важко, при тому що їхня продукція набагато ретельніше контролюється і перевіряється, аніж та, що завозиться з-за кордону. «Великі корпорації на українській митниці питання вирішили і спокійно провозять партії продукції. А в нас постійні перевірки із санстанції, сертифікація… Все суворо контролюється. Українського виробника обкладають по повній програмі», - ділиться директор Дніпропетровської філії ООО «Асоціація дитячого харчування» Павло Кузьменчук.
За його словами, імпортна продукція часто-густо містить харчовий крохмаль чи пшеничне борошно та ще різні згущувачі, які дозволяють зберігати продукцію довше. Однак українських виробників дитячого харчування місцеві контролюючі органи прискіпливо перевіряють, бо ж використовувати згущувачі у дитячих харчах за українським законом заборонено. Утім, українські мами все одно надають перевагу іноземним пюре та кашкам, скаржиться Кузьменчук. «Вони думають, що все закордонне – добре. Але ж запашні яблука з Херсонщини для наших малюків генетично ближчі, аніж з Німеччини чи Голландії», - переконаний представник ООО «Асоціація дитячого харчування».
Немає контролю – немає клієнтів
Вітчизняне дитяче харчування може генетично й ближче українським дітям, утім, стовідсоткової гарантії його безпечності при виробництві ніхто дати не може, впевнений спеціаліст із харчової безпеки Міжнародної фінансової корпорації Юрій Зваженко. За його словами, ще 2005 року були ухвалені зміни до закону про безпечність та якість харчової продукції, за яким виробники зобов’язані були в себе на виробництві запровадити міжнародну систему управління безпекою продукції HACCP (від англ. HAZARD ANALYSIS AND CRITICAL CONTROL POINTS). За словами експерта, більшість українських виробників харчових продуктів, зокрема й ті, що випускають дитяче харчування, так досі й не ввели у себе цю систему.
«Виробники просто ігнорують цю вимогу. Тому з впевненістю сказати, що український продукт безпечний, не можна», - прокоментував Deutsche Welle Юрій Зваженко. Він дивується, чому держава замість того, аби вимагати від виробників дитячого харчування введення системи HACCP, просто дотує їх. На його думку, уряд має створити всі умови, а виробники самі повинні подбати про безпеку своєї продукції і вкладати в це свої інвестиції. «Якщо виробник сам себе не проконтролює, ніхто його не проконтролює. Як тільки закінчаться державні дотації, у них все зійде нанівець», - наголошує Зваженко.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук