Про історію отрути "Новачок" розповів один з її розробників

Колишній радянський учений-хімік Віл Мірзаянов - один із учасників створення родини нервово-паралітичних речовин під загальною назвою "Новачок". Саме він у 1992 році у статті в газеті "Московські новини" розповів про цю таємну хімічну зброю СРСР. За даними британського уряду, саме цією речовиною на початку березня 2018 року в Солсбері отруїли колишнього російсько-британського подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньку Юлію. Москва заперечує свою причетність.

Із 1995 року Мірзаянов мешкає у США. В інтерв'ю DW науковець розповів, що могло статися зі Скрипалем, чому він вижив і якої помилки стосовно Росії припустився Захід на початку 1990-х.

DW: У ЗМІ з'являються нові й нові версії отруєння Сергія Скрипаля та його дочки в Солсбері: у нього вдома, в машині, в піцерії. Як ви вважаєте, що сталося насправді?

Віл Мірзаянов: Я думаю, що тут попрацювали чекісти. Вони паралельно з нами, коли ми розробляли нові отруйні речовини (бойові отруйні речовини, ОР. - Ред.), перетворювали їх на свою зброю. За прикладом того, як свого часу отруїли болгарського дисидента Маркова рицином (помер у Лондоні в 1978 році. - Ред.). Вони зробили з парасольки зброю. Я схиляюся до того, що тут був використаний бінарний варіант отруйної речовини, який не потребує перевезення через митницю. А просто привезли два патрони, ампули, вставили їх у револьвер, де механізм, - вони розбиваються і з'єднуються, видають кінцевий "Новачок", який потім вистрілюється в ціль.

А потім постріл упритул?

Так, або повз них навіть, аби створити отруєне повітря, вони могли й не помітити навіть.

Тобто нападник і сам наражався на небезпеку?

Це був професіонал, він навчений. Хімічна зброя завжди гостра з обох боків. Відомі випадки під час Першої світової війни, коли вітер змінював напрямок і вражав тих, хто атакував.

Британія майже впевнена, що відповідальність несе Росія. Докази поки що надали тільки союзникам - США, Німеччині та Франції. Про що може йтися?

Коли проводять синтез "Новачка" або навіть у бінарному варіанті, обов'язково має бути присутній так званий промоутер. Реакція між двома компонентами починається, але одразу зупиняється, якщо немає третього компонента, який зв'язує побічний продукт реакції. Ця сполука, найімовірніше, відома англійцям через "продукт 33", який виробляли у Новочебоксарську. Це аналог газу VX. Найімовірніше, що такий самий промоутер використали під час виробництва "Новачка". Це мов відбиток пальця.

За даними преси, британці ідентифікували використаний проти Скрипаля різновид речовини "Новачок" як А-234. Що ви про нього знаєте?

Це чіпляють "хвіст", один із радикалів може бути різним. Це група, яка може бути довгою, розгалуженою. Це говорить про те, що ця речовина буде токсичнішою. Зарин має токсичність в одну десяту міліграма на кілограм живої ваги людини. А "Новачок" - одна сота міліграма. Тобто під час отруєння людей потрібно менше цієї речовини. Це важливо, коли під час перетворення на зброю вага цих снарядів, ракет буде меншою.

Якщо це така потужна отруйна речовина, чому Скрипаль і його донька не загинули одразу? Можна розрахувати дозу так, щоб сталося саме так?

Звісно, можна керувати дозою.

Як діє "Новачок" в організмі людини?

Це отрута нервово-паралітичної дії, як і VX, але в 10 разів ефективніша. Вона вимикає центральну нервову систему від органів, таких як руки, ноги, м'язи, систему, відповідальну за дихання. Перша ознака - міоз, коли зіниці звужуються. Ми завжди, коли працювали в лабораторії, стежили за очима своїх колег. Коли зіниці звужуються, потрібно негайно надати допомогу, ввести антидот і після того відправити в медсанчастину. Потім стає важко дихати, починаються блювота і безперервні конвульсії.

Чим саме займалися ви в рамках цього проекту?

Я не творець цієї зброї. Творцем був Петро Кірпічов, старший науковий співробітник нашої філії в Шиханах, який помер два роки тому в Москві. Він зі своєю групою в 1970-х роках синтезував і потім проводив усі випробування на полігонах, на тваринах. Я з моїми аспірантами брав участь в аналізі проб із камер, де випробовували на тваринах. Визначали чистоту, склад продукту. Коли я вже був у Москві, в 1984 році, була суперечка між військовими та цивільними хіміками. Військові не хотіли давати добро на подальші випробування на відкритих полігонах. Вони вважали, що тільки військові можуть вигадувати щось нове. Тоді були міжвідомчі випробування і я відповідав за аналіз, за результати. Потім мене призначили начальником відділу протидії іноземним технічним розвідкам. Моєю метою була розробити методи контролю ґрунту, повітря й води, щоб завадити іноземним розвідкам, відібравши пробу, декодувати склад "Новачка".

Хто придумав назву "Новачок"?

Хтось із Першого відділу. Це завжди відбувається випадково. Вся тема з розробки нервово-паралітичних газів називалася "Фоліант". Це ні про що не говорить. Те саме - "Новачок". А була ще робота "Тхір", наприклад. Це був бінарний варіант отримання зоману.

Чому на розробку "Новачка" пішло майже 20 років - з початку 1970-х до початку 1990-х?

Тому що основні сили були кинуті на пуск російської версії газу VX, був великий комбінат у Чебоксарах. Потужність була до 20 тисяч тон на рік. Ми ніколи не досягли цього. Було всього 7-8 тисяч тон. Але це була колосальна праця. А потім - військові заздрили, гальмували. Наші випробування проходили на військових полігонах - якщо вони не схвалюють, нічого не відбувається. Але в 1975 році було спеціальна постанова Ради міністрів СРСР і ЦК КПРС по просуванню "Новачка". Коли зробили бінарний варіант, відпала необхідність виробляти кінцевий продукт. Це коли два відносно нешкідливих компоненти з'єднуються між собою під час польоту ракети або снаряду і потім падають, розбризкуючи цей продукт по поверхні землі. "Новачок", як усі нервово-паралітичні гази, зберігається погано. Через рік падає на три відсотки, потім ще. Через 15 років як бойова отруйна речовина він вже не годиться, але становить небезпеку і може бути використаний для терористичних цілей. Для цього не потрібна велика концентрація.

Ви розсекретили програму "Новачок" у 1992 році. Конвенція щодо хімзброї набула чинності у 1997 році. Однак "Новачок" не потрапляє під її пряму дію, його немає у списку заборонених речовин. Як так сталось? Захід знав, але закрив очі?

Ви праві. Захід багато на що закривав очі на те, що відбувалось у Росії, і він програв. Росіяни обдурили Захід. Він вважав, що у Росії буде демократичний лад, відкрите суспільство і питання саме по собі відпаде. Однак на Заході не врахували характер правлячого російського режиму, він не хотів розкривати таємниці "Новачка". За 80 років існування військово-хімічного комплексу Росії вперше була вироблена власна бойова отруйна речовина. Це був предмет гордощів. VX був синтезований шведським вченим, зоман, зарін, табун, іпріт, фосген - це продукти Німеччини. Росія пишається своїм монопольним становищем. Я написав у 1992 році статтю, щоб поставити під міжнародний контроль цю небезпечну отруйну речовину.

Що тепер повинна зробити Організація з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ)?

Потрібно включити "Новачок" у список заборонених отруйних речовин у рамках конвенції. Для цього всі країни повинні узгодити між собою це питання, у тому числі - Росія. За рік-два не вдасться, але шляхом переговорів, компромісу, можна. Була б воля. Якщо західні уряди захочуть, вони можуть наполягти. Хочу ще раз звернути увагу - можна розшифрувати, російський це "Новачок" чи ні. Вони (Москва. - Ред.) звинувачують, що своїх же громадян могли отруїти британці. Тобто уряд у Лондоні нібито міг займатись тероризмом щодо своїх громадян. Це абсолютна брехня і наклеп. Це неможливо. Будь-якого міністра запроторять за ґрати на довічний термін за такий злочин.