Що їдять сучасні німці або Від сосисок до трюфелів

Currywurst (сосиска з томатним соусом, приправлена каррі) залишається класичним блюдом у репертуарі забігайлівок «швидкої їжі» в Німеччині. Щороку німці з’їдають 60 мільйонів таких сосисок. Але сосисками німецький Fast Food уже давно не обмежується. Турецькі, китайські, італійські чи американські традиції вже давно його урізноманітнили.

Водночас, знову ж таки за статистикою, з’ясовано, що в німецьких помешканнях плити дедалі більше стоять без роботи. Німці готують менше. Натомість дивляться більше передач про приготування їжі по телевізору. Можна навіть сказати, що перегляд кулінарних шоу поступово замінив традиційну сімейну вечерю за столом.

Slow Food проти Fast Food

Утім, звісно, це тільки загальні тенденції. Є й великі зміни в інший бік. Приклад тому – об’єднання Slow Food. Уже його назва, яка перекладається з англійської як «повільна їжа» окреслює головні прагнення, які відстоюють члени цього товариства. Ідеться про насолоду їжею, змінене ставлення до неї як процесу творчого, важливого, а отже, й повільного. Загалом Slow Food об’єднав у Німчечині вже шість тисяч людей.

Один із слоу-фудерів – боннський аристократ Фердинанд Фрайгерр фон Льо. Регулярні кулінарні зустрічі однодумців проходять у його маєтку, розташованому у мальовничому куточку Бонна, – фортеці Леде. Один з головних принципів приготування їжі – це використання переважно тих продуктів, які походять з регіону. Тобто полуниці узимку, які, звісно, можна придбати й у боннських супермаркетах, – це табу для слоу-фудерів.

Кулінари-аматори, які зустрічаються у фортеці Леде, охоче експериментують з різними продуктами, які є традиційними для регіональної кухні. Цим вони дуже сильно відрізняються від більшості німців, бо приготування їжі в сучасній Німеччині вже давно відійшло ледь не в небуття, поступившись місцем стресу на роботі й великому репертуару занять на вільний час.

Напівфабрикати й органічна їжа

Німці охочіше ходять фітнес-центри чи грають у теніс ніж витрачати час на те, щоб думати, що приготувати, підшуковувати продукти, стояти коло плити. Вони радше просто заглядають у свою морозилку, нашвидкуруч розморожують напівфабрикати й готують. Переважно – у мікрохвильовій печі. Загалом 3,3 мільйона тонн заморожених страв «осідають» щороку в шлунках мешканців Німеччини. Це на 100 відсотків більше, ніж ще 20 років тому.

На ринку харчів у Німеччині спостерігається тим часом досить цікава картина. З одного боку зростає кількість продуктових дискаунтерів з їхнім традиційним набором напівфабрикатів. З іншого ж – дедалі більшої популярності набувають й екологічно чисті продукти - так звані органічні харчі або, як їх називають у Німеччині, біо-продукти.

На екологічно чисту їжу німці витратили торік загалом шість мільярдів євро. Це втричі більше, ніж спостерігалося в середньому за минуле десятиліття. Крім числа шанувальників біо-продуктів зростає і число гурманів, які  готові витрачати дуже багато грошей на їжу.

Німецькі гурмани

Ральф Бос – один з найвідоміших у Німеччині торговців продуктами екстра-класу. За минулі 20 років його бізнес постійно зростав. Сьогодні у його підприємстві, що розташоване неподалік від західнонімецького Дюссельдорфа, працюють 150 людей. А на продаж пропонуються лише продукти для справжніх гурманів: від трюфелів до найдорожчої шинки, приправ і унікальних вин. Ральф Бос пригадує, що коли 18 років тому виступав із першою доповіддю про трюфелі, більшість його слухачів були здивовані, що йдеться про рідкісні гриби: "Вони думали, що я розповідатиму про шоколадні цукерки".

 Сьогодні, каже Бос, його клієнти поінформовані вже набагато краще. Вони знають не лише, що є такі гриби, як трюфелі, а й знаються на тому, з яких регіонів які сорти походять і коли їх найліпше збирати. Торговець переконаний, що попри відомий тренд до «швидкої їжі», приготування якісних, ексклюзивних страв поступово знову стає складовою частиною німецького життя. «Дорогими автомобілями вже мало кого здивуєш. Натомість кухнею, яка облаштована за останнім словом техніки, можна здивувати», - вважає Ральф Бос.

Автори: Ґюнтер Біркеншток, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук