Євроінтеграція України й тиск Росії

DW: Пані Оюланд, чи має Євросоюз достатньо механізмів для того, щоб захистити, зокрема, Україну, від політичного та економічного тиску Росії у випадку, якщо угода про асоціацію буде підписана у Вільнюсі?

Кристина Оджуланд: Це питання стосується радше двостороннього співробітництва між Україною та ЄС. Але ми розуміємо, що нині Україна робить нелегкий вибір, оскільки її ринок дуже залежний від Росії. Проте якщо ви озирнетеся на 20 років назад, то побачите, що таку проблему переживали й балтійські країни. І наш політичний вибір давався також дуже складно. Але ми його зробили. Ми зіткнулися, зокрема, з проблемою подвійних митних тарифів з боку Росії і боролися з ним протягом багатьох років. Через них ми були змушені оперативно переорієнтувати наш ринок на Захід. І угода про асоціацію пропонує альтернативні нові ринки для українського бізнесу.

За даними експертів, після підписання угоди про асоціацію товарооборот між Україною та Росією може скоротитися удвічі. Чи буде ЄС готовим у цьому випадку відкрити свої кордони для українських товарів, щоб таким чином пом'якшити удар по українській економіці?

Ці кордони відкриє для вас угода про асоціацію після того, як вона вступить у силу. Вона запропонує нові правила торгівлі (адже нині ринок України не настільки відкритий для країн ЄС) і нові шляхи для вашої продукції на європейські ринки. Щоправда, для цього потрібно трохи часу й досвіду, але в перспективі це буде надзвичайно корисним для України як держави. І особисто я дуже рада, що останнім часом український парламент демонструє консенсус щодо майбутнього вашої країни. Євроінтеграція - це вже не тільки курс опозиції чи вибір уряду. Усі гілки влади дали чітко зрозуміти, що це загальний державний пріоритет. Ці заяви української влади почуті і схвально сприйняті у Європі на найвищому рівні. Єврокомісар Штефан Фюле, зокрема, дуже позитивно зреагував на останні новини з Києва і всіляко заохочує Україну рухатися далі.

Як би Ви оцінили шанси України на підписання угоду про асоціацію у Вільнюсі?

Вони дуже високі. І минулого тижня у Вільнюсі Кетрин Ештон недвозначно заявила, що Україна є пріоритетним партнером для ЄС і що Брюссель з нетерпінням чекає на саміт Східного партнерства в листопаді.

Наскільки відомо, ЄС веде переговори з приводу аналогічних угод про асоціацію з Молдовою та Вірменією, які планується парафувати у Вільнюсі. Наскільки це ще актуально?

Як ви знаєте, Вірменія була змушена змінити свою позицію щодо ЄС через тиск Росії. Це стало несподіваним і неприємним сюрпризом для ЄС. До речі, саме це рішення Вірменії підштовхнуло Європарламент до рішення провести дебати з приводу тиску Кремля на країни-сусіди. Адже така поведінка Москви є абсолютно неприйнятною з точки зору Євросоюзу, оскільки ми вважаємо, що кожна країна має право приймати власні рішення щодо свого майбутнього. І на даний момент виглядає, що угода про асоціацію з Вірменією у Вільнюсі парафована не буде.

На Вашу думку, який ще естонський досвід у протистоянні економічному тиску Росії міг би бути корисним для України?

Згадуючи ті часи, я хотіла би порадити Україні набратися терпіння і рухатися вперед до своєї мети. Безмовно, на перших етапах Україна відчує скорочення прибутків від торгівлі у певних сферах. Проте досвід балтійських країн, що в довгостроковій перспективі переорієнтація нашого виробництва на Захід була дуже корисною, і всі три країни можуть це підтвердити. Україна має величезний потенціал, значні природні і людські ресурси (я особисто люблю порівнювати Україну з Францією). І якщо ваш уряд нині серйозно налаштований на проведення реформ, то гадаю, люди будуть більш мотивовані на підтримку його дій, спрямованих на інтеграцію в Європу. І не виключено, що одного дня Україна стане членом ЄС. Це можливо, якщо цього хоче народ.

Естонська євродепутатка Кристина Оюланд представляє політичну групу "Альянс лібералів та демократів за Європу".