Європейська преса: Перемога ЄС, України, Грузії та Молдови

Коментуючи перспективи угоди про асоціацію з ЄС України, Грузії та Молдови, німецьке видання Die Welt пише: "Те, що ЄС на саміті лідерів держав і урядів цієї п'ятниці підписує угоду з Україною, Грузією та Молдовою, означає для цих країн вирішальний етап. Адже Росія розглядає усі ці три держави як частину своєї уявної "зони впливу", тому Кремль так охоче долучив би їх до свого проекту Євразійського союзу. Але це все означає не інакше, як підкорення імперіалістичному контролю Москви. Утім, найкращими перспективами асоціації з ЄС Україна та інші нові країни-партнери скористаються мало, якщо Захід не засвідчить себе спроможним зашкодити автократичній Росії у тривалій дестабілізації, яку вона здійснює".

Швейцарська газета Neue Züricher Zeitung зауважує: "Те, що Грузія, Україна та Молдова підписують цієї п’ятниці угоду про асоціацію, - перемога для Євросоюзу та прозахідних урядів цих трьох країн за очками. Водночас у випадку з Вірменією свою перевагу втримала Росія. У вересні Вірменія, з огляду на свою майже абсолютну залежність від Росії в секторах енергетики та політичної безпеки, приєдналася до Митного союзу. Зважаючи на агресивний курс Кремля, західна інтеграція надає найнадійніший захист країнам колишнього Радянського Союзу. Навіть потерпаючи від кризових потрясінь, ЄС має на пострадянському просторі серйозну випромінювальну силу. І все ж, далеко не всі громадяни цих "країн-місточків" воліють повністю відвернутися від Росії. Та доки Кремль тримається свого курсу гегемоніальної політики, одне автоматично означає інше".

Латвійська газета Latvijas Avize підкреслює історичне значення дня підписання угоди про асоціацію з ЄС для України: "Для України це дуже особливий день, адже "Східне партнерство" де-факто змінило її історію. Ще у листопаді український екс-президент Віктор Янукович незадовго до саміту "Східного партнерства" в литовській столиці Вільнюсі не наважився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Замість цього він хотів зблизити свою країну з Росією. Через це в Україні розгорілися протести і розпочалася революція проти можновладців і політичної верхівки".

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, коментуючи сигнали з Москви на кшталт відкликання дозволу на використання військ РФ в Україні, зауважує: "Путін мусить швидко надати подальші докази на підтвердження серйозності своїх слів, наприклад, досягненням звільнення заручників проросійських сепаратистів (серед яких дві групи спостерігачів ОБСЄ) та недвозначно засудивши інциденти на кшталт обстрілу вертольота. Інакше зберігається підозра, що йдеться лише про тактичний маневр, щоб утримати учасників саміту ЄС від ухвалення економічних санкцій проти Москви.

Було би всім на користь, якби цей крок виявися непотрібним, але ця опція повинна зберігатися. Саме в цій ситуації не можна знижувати тиск Заходу на Росію, інакше шанси на мирне врегулювання будуть втрачені. До того ж не можна забувати Крим: навіть якщо на Донбасі і встановиться мир, нова політика стосовно Росії має формулюватися на основі досвіду, що Москва силоміць забрала частину своєї сусідньої країни".

Нова політика Кремля в українському конфлікті також привернула увагу коментаторів іншої німецької газети - Neue Osnabrücker Zeitung: "Володимир Путін перестав залякувати і активно сприяє зняттю напруження в українському конфлікті, не лякаючи більше введенням військ в сусідню державу. Це знак, який підбадьорює. Отже, закрадається нова надія на те, що конфлікт вдасться владнати, хоча небезпека удару у відповідь досі залишається й ще далеко не вся зброя мовчить. Очевидно, стати на позицію розважливості Москві допомогли погрози західноєвропейських держав запровадити санкції. Путін, судячи зі всього, не хоче, аби все вперлося у жорстку економічну конфронтацію з Євросоюзом. Таким чином той факт, що Захід весь час демонстрував одностайність у своїй позиції, дає зараз свої плоди".