Євроялинка

Напередодні Нового року в центрі Києва можна побачити відразу чотири святкові ялинки. Офіційну ялинку міська влада вирішила врешті-решт поставити під аркою Дружби народів у Хрещатому парку. Сімнадцятиметрову живу ялинку невідомі меценати привезли і встановили на Хрещатику біля захопленої мітингувальникам споруди Київради. Ще одну п'ятиметрову ялинку, волонтери Майдану встановили на зібрані в інтернеті кошти біля Національної опери. Дві останні ялинки вбрали іграшками, які подарували кияни, або які закупили на кошти добровільних пожертв.

Але найефектнішою, переконані учасники багатотижневих антиурядових протестів, залишається ялинка на Євромайдані. Точніше йдеться про металеву конструкцію, яка спочатку мала слугувати каркасом для головної ялинки країни, але стала німим свідком кривавого розгону студентської акції 30 листопада. Цей каркас народ охрестив спочатку не інакше як "кривавою йолкою". Адже влада пояснила силовий розгін мирних демонстрантів необхідністю встановлення цієї конструкції.

Згодом маніфестанти прикрасили металевий каркас саморобними плакатами з антиурядовими гаслами, прапорами України, Євросоюзу, європейських країн, а також стягами із символікою опозиційних партій. Ця ялинка стала своєрідним символом Майдану, боротьби за свободу і демократію. Українські дизайнери розробили і виклали у відкритий доступ в інтернет копії цієї ялинки, які можна самотужки роздрукувати, зібрати і встановити вдома. У соціальних мережах розповсюджуються новорічні поштівки із зображенням ялинки Євромайдану. Вуличні торгівці почали жваву торгівлю майками із фото Євроялинки.

Вершина символів

Одним з тих, хто першим почав прикрашати ялинку на Євромайдані став київський телережисер Дмитро Колчинський. Він розповів DW, що в день Народного віча першого грудня він працював з телегрупою каналу Al Jazeera і прибув на Майдан, коли він вже був вщерть заповнений людьми. Колчинський сказав, що його увагу привернув прапор партії "Свобода", який майорів вище за прапор України на самій верхівці каркасу тієї ялинки, яку намагалася тут встановити київська адміністрація. І він поліз нагору, щоби виправити цю, на його думку, неадекватну ситуацію.

Там він застав двох молодих хлопців-свободівців, яких йому вдалося переконати, що державний прапор цілої України не може бути нижче за прапор однієї окремої партії. До того часу на верхівку ялинки видерлися ще кілька хлопців, які були прихильниками партій "Батьківщина" та УДАР. "Ми не стали знімати прапор "Свободи", який вже був надійно примотаний до залізного шпилю, - розповідає Колчинський, - а поєднали два пластикових вудлища, приладнали до них державний прапор і таким чином нам вдалося здійняти його вище за решту".

Зона турбулентності

Колчинський пишається тим, що потім вже сам встановив на тій ялинці один з перших прапорів Євросоюзу. Але так і не зміг сказати, чи подобається йому ялинка на Євромайдані, яка тепер прикрашена антиурядовими гаслами та прапорами багатьох країн і партій. "Вона мені за формою чимось нагадує статуетки огрядних неолітичних богинь чи скіфських баб, що стоять біля історичного музею… Україна зараз ніби як в зоні турбулентності. Здається, що так тут буде ще дуже довго, і я не знаю, чи подобається мені ця ялинка", - сказав Колчинський.

Київський телережисер розповів, що по завершенні Києво-Могилянської академії вчився в США за програмою стипендій ім. Едмунда Маскі, але не став продовжувати там наукову кар'єру і повернувся в Україну. Колчинський пояснив таке своє рішення передусім тим, що всі його родичі - в Україні. Крім того, він бачить тут "багато неправди й несправедливості", протистояння яким є, на його думку, добрим тренінгом зі самовдосконалення. "З іншого боку, Україна несе в собі якусь символічну функцію, бо розташована між православною та європейською цивілізаціями. Я вірю, що Україна, зрештою, стане частиною Європи. Але хотілося б, щоби це сталося за мого життя", - наголосив Колчинський.