Що залишилося від «Євро-2012»?
29 червня 2012 р.
Під час європейської футбольної першості українці не стримували емоцій: люди розмальовували обличчя в кольори національного прапору, вдягали жовто-сині футболки, співали український гімн на вулицях та в метро, водії завішували свої авто жовто-синіми прапорцями. «Коли у Львові їздять з тими прапорцями, то зрозуміло, а коли з таким піднесенням ці національні прапори кріплять до авто в Одесі та Сімферополі, то це вже доволі промовисто показує, що саме людей об’єднує», - каже голова правління українсько-польської фундації ПАУСІ Тарас Возник.
«Патріотична свідомість»
Соціологи у свою чергу наголошують, що таке масштабне дійство як «Євро-2012» допомогло українцям відчути себе як націю. «Гра викликала спільне захоплення й підтримку в усіх незалежно від регіону. Люди почувалися громадянами однієї держави. Це дуже важливо для самоідентифікації», - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle професор кафедри соціології Києво-Могилянської академії Валерій Хмелько.
Гасла на кшталт «Слава Україні! Героям слава!», які можна було почути після гри національної збірної в усіх українських містах, а не тільки в західних регіонах, свідчать про те, що на таких сильних емоціях може «забудуватися міцна патріотична свідомість», продовжив соціолог. На думку Хмелько, поразка української збірної ще більше, ніж перемога, об’єднала людей. Пізніше цей емоційний патріотичний потенціал може спрацювати й для суттєвих перетворень в країні, впевнений експерт.
Українці відкрили для себе Захід
Водночас за допомогою «Євро-2012» українці відкрили для себе Захід. За даними опитування компанії Research and Branding Group, понад дві третини українців ніколи не були за кордоном і футбольний чемпіонат для них став своєрідним «вікном у Європу». Від початку роботи фан-зон у приймаючих містах їх відвідала рекордна кількість людей - майже п’ять з половиною мільйонів, стверджує керівник українського оргкомітету «Євро-2012» Маркіян Лубківський.
Поряд з іноземними вболівальниками туди регулярно приходили українські фани й прості українці, аби познайомитися, допомогти, розповісти про себе , показати гостям своє місто. «Приїхали з Боярки спеціально у київську фан-зону подивитися на вболівальників. Вони такі безпосередні й відкриті», - ділиться своїми враженнями подружжя Віктор та Марія Керюкові.
Нові друзі, нові знайомства
На думку Івана Варченка, автора ініціативи «Welcome to Ukraine», українці, які в рамках цієї акції безкоштовно надавали іноземцям своє житло на час матчів, отримали значно ціннішу річ, ніж гроші. «З'явилися нові знайомі, друзі. А дехто знайшов і своє кохання. Це контакти. Це досвід і можливість пізніше підтримувати зв'язок з цими людьми, подорожувати», - каже Варченко.
За підрахунками активістів ініціативи «Welcome to Ukraine», українці задарма прихистили в себе більше півтори тисячі іноземців, аби показати свою гостинність і дружелюбність. Варченко впевнений, що, спілкуючись з європейцями, українці перейнялися духом свободи та власною гідністю. «Після «Євро-2012» в Україні буде справжнє громадянське суспільство», - мріє Варченко.
Громадський активіст сподівається, що, отямившись від ейфорійного піднесення, люди запитають у влади про багатомільйонні витрати на підготовку на футбольний турнір, про відсутність обіцяної інфраструктури та спортивних шкіл.