Перспективні професії

Українські роботодавці вдаються до різних способів пошуку молодих та перспективних спеціалістів в інженерії, механіці та ІТ сферах. Вакансії для інженерів-механіків, конструкторів, електроніків, чи то програмістів сьогодні вже не є рідкістю. В основному компанії шукають персонал через Інтернет, або ж на спеціалізованих ярмарках вакансій. Одним із таких «полігонів» для зустрічей є Інженерний ярмарок кар’єри, що організовують самі студенти Національного університету «Львівська Політехніка» для своїх колег інженерних спеціальностей. Щороку на подію зголошуються з півтора десятка компаній, які шукають фахівців.

«Минулого року ми набрали близько тридцяти молодих фахівців-програмістів, - розповідає представниця ІТ-компанії «ELEKS» Наталія Гурякова. Для нас ярмарок безпосередньо у навчальному закладі – це добра нагода зустрітися з цільовою аудиторією. Щороку студенти пишуть до двох сотень заяв, і ми, звісно, проводимо тестування, відбираючи кращих. Але студенти можуть пройти відбір зараз, а на роботу прийти пізніше». Представниця компанії вважає, що такі ярмарки є кращим механізмом пошуку роботи, завдяки безпосередньому спілкуванню.

Хто шукає – той знаходить

Щороку ярмарок відвідує більше трьох тисяч студентів та випускників, сотні з них уже знайшли роботу чи пройшли практику з перспективою працевлаштування. «Знайти роботу для випускника-інженера не є особливою проблемою, - зазначає у розмові з DW студентка 4 курсу факультету інженерної механіки та транспорту Анна Устінова. - Близько двадцяти моїх знайомих скористалися пропозиціями на ярмарку. Якщо молода людина з технічною освітою активно шукає роботу і має бажання працювати, то вона обов’язково її знайде». На думку Анни, сьогодні комп'ютернику їхати до столиці в пошуку роботи немає потреби, бо це не вигідно. Вона стверджує, що зарплати молодих фахівців у Львові досить пристойні і є перспектива. Студентка вже визначилась з майбутньою роботою на одному з львівських підприємств, хоча подавала резюме у кілька компаній.

Водночас, інший відвідувач ярмарку, студент факультету автоматизації та комп’ютерних технологій Юрій Панчишин, нарікає, що знайти роботу за його спеціальністю таки не просто. «Львів здебільшого зосереджений на ІТ-фахівцях, моя спеціалізація не надто у попиті, але ярмарок мене виручив», - каже Юрій. Він вважає, що молодим людям бракує поінформованості на ринку праці. Лише соцмереж - замало, додає студент.

Київ уже не перспективно

Столиця вже теж не є орієнтиром доброго заробітку для молодих спеціалістів. «Не думаю, що там більше перспектив, а життя натомість дорожче - однозначно. Якщо хочеш кудись поїхати, то вже краще шукати роботу в Європі чи Америці. Переконаний, що нині це не є проблемою, особливо для програмістів чи «технарів», - каже студент Андрій Підбокий.

Утім, якщо до столиці не надто поспішають перебиратися перспективні науковці, то залишити країну охочих набагато більше. Як показало дослідження рекрутингової компанії HeadHunter, понад 90 відсотків кваліфікованих фахівців думають поїхати за кордон, і більша половина з них – мають серйозні наміри. Молоді люди з ученими ступенями нарікають на низьку зарплату в Україні, а 72 відсотки заявляють про безперспективність.

Інженери «піднімуть» економіку

Працевлаштування випускників технічних вишів напряму залежить від економіки, якщо Україна дасть поштовх розвитку підприємств різних форм власності, то спеціалістів інженерного спрямування з часом може і не вистачати, припускає керівник відділу з працевлаштування НУ «Львівська Політехніка» Олег Логуш. Проте, нині нормативна база щодо працевлаштування випускників дуже відстала, нарікає науковець. Вищі школи керуються постановою ще 1996 року, яка зобов’язує їх орієнтуватися лише на державні підприємства, яких залишилися одиниці.

Роботодавці, які ще живуть стереотипами: «Дайте нам молодого працівника з тридцятирічним стажем, обов’язково у штанах і з зарплатою на 1000 гривен - відходять у минуле», каже Логуш. А ті, що розуміють вимоги ринку - шукають перспективних студентів, і вдосконалюють їх потенціал. Фахівець з працевлаштування переконаний, що економіку країни зможуть підняти тільки інженери, а «…час, коли люди зі світовим рівнем знань йдуть працювати на базари для України вже минув».