10 порід собак з німецьким корінням
Які 10 порід собак вам спадають на думку? DW розкаже про відомі на весь світ породи з німецьким корінням, навіть якщо їхні назви можуть свідчити про протилежне.
Великий данець
Ні, ні, ця порода походить не з Данії. Цих гігантів вивели в Німеччині в 17 столітті. Представники королівських родин надавали перевагу дедалі більшим собакам, котрі супроводжували їх на полюванні. Великі данці - найбільші собаки в світі. Німці називають їх також "Deutsche Dogge", тобто - "Німецький дог".
Американський ескімоський шпіц
Ця порода собак стала "американською" після Першої світової війни, коли США вирішили позбутися всіх згадок про її німецьке походження. Попри те, що кінологічний клуб США називає цю породу американською, Міжнародна кінологічна федерація (Cynologique Internationale) у Бельгії має іншу думку. Її представники наголошують, що ця порода завжди була і буде німецьким шпіцом.
Боксер
У 1895 році в Мюнхені три любителя собак уперше схрестили бульдога з породою невідомого походження. Цей експеримент продовжили впродовж кількох поколінь. Результатом стала собака з однією з найпопулярніших морд у світі. Однак походження назви "боксер" досі залишається загадкою.
Такса або Даксхунд
Собак цієї породи вивели для полювання на борсуків. Німецькою він так і називається Даксхунд - Борсучий собака. Ці тварини здатні переслідувати свою жертву навіть у норі. Німецький імператор Вільгельм II також полюбляв такс. Якось, під час відвідин ерцгерцога Австрії Франца Фердінанда, такса Вільгельма довго не барилась і відразу загризла золотого фазана австрійського керманича.
Малий Мюнстерлендер
У 1902 році німець Едмунд Льонс відродив породу маленьких Мюнстерлендерів (на фото). Він розгледів у цих тваринах хороші задатки для полювання й гарне хутро. Цих собак не можна плутати з великим Мюнстерлендером. Через високі стандарти розведення малі Мюнстерлендери є справжнім раритетом.
Веймаранер
Веймаранери відомі своїм срібним хутром, пронизливим поглядом та біологічною потребою у людській увазі. Вперше їх вивели у Веймарі одночасно як мисливських і сімейних собак, що є великою рідкістю. Німці настільки їх полюбили і хотіли зберегти ексклюзивність породи, що навіть стерилізували тварин у разі їх відправлення за кордон.
Доберман
Наприкінці 19 століття в містечку Апольда, що під Веймаром, жив судовий клерк Карл Фрідріх Луїс Доберман. У справах йому часто доводилось пересуватись між цими двома містами, і він потребував захисту на своєму шляху. На щастя, чоловік опікувався місцевим тваринним притулком. Завдяки схрещуванню веймаранерів, пінчерів і англійських пойнтерів він вивів породу, яку ми зараз називаємо добермани.
Шнауцер
Шнауцери настільки тісно пов'язані з пінчерами, що у Міжнародній кінологічній федерації їх вважають однією групою. На півдні Німеччини шнауцерів використовували для ловлі пацюків та мишей. Собакам обрізали вуха та хвости, щоб захистити від гострих зубів гризунів. Сьогодні у більшості країн ЄС та Австралії купіювання собак заборонене.
Ротвейлер
Ротвейлерів вивели в колишньому торговому місті Ротвайль для захисту краму будь-якою ціною. Ці собаки були вірними супутниками середньовічного торговця. Вони охороняли худобу та вагони з м'ясом, відлякували злодіїв та диких тварин. Ротвейлери мають найсильнішу щелепу серед усіх собак.
Німецька вівчарка
"Горанд фон Ґрафрат" - такою була кличка німецької вівчарки, яку 1899 року першою зареєстрували в родоводі Товариства з розведення німецьких вівчарок. Після Першої світової британці перейменували цю породу на алсатіан. Ще більше репутацію погіршили нацисти. Наприклад, у Гітлера було шість вівчарок. Нині вівчарки активно використовуються прикордонниками, поліцейськими, а також як собаки-поводирі.