100 днів самотності Алексіса Ципраса
6 травня 2015 р.
Про стиль урядування Алексіса Ципраса можна було скласти уявлення вже з його перших кроків на прем'єрській посаді: за кілька годин після перемоги на виборах лівий політик запросив до коаліції правопопулістську партію "Незалежна Греція". Афінські ліві та праві популісти відразу ж змалювали спільного неприятеля - передусім ЄС, а ще МВФ та Європейський Центробанк - це так звана "трійка" кредиторів. Ліво-права коаліція поставила амбітну мету - кінець політики заощадження. Мінімальна зарплата мала "негайно" зрости до 751 євро, суму неоподаткованого мінімуму мали б збільшити до 12 тисяч євро на рік та й скасувати запроваджений попередниками єдиний податок на нерухомість. І все це відразу після виборів. Такими були обіцянки. Паралельно уряд мусив дати собі раду із виплатами боргів кредиторам. Міністр фінансів нового уряду Яніс Варуфакіс обіцяв подати на переговорах "пропозицію, від якої не можна відмовитися".
Через 100 днів справи виглядають кепсько: дефолт Греції виглядає близьким як ніколи раніше. Підвищення мінімальної зарплати відклали до 2016-го року, а єдиний податок на нерухомість і досі чинний. Депутат Європарламенту від лівої партії Syriza Костас Криссогонос намагається не згущати фарби і говорить про 100 днів, повних "позитивних та негативних аспектів". До позитивних він відносить негайні заходи, вжиті урядом з метою подолання бідності, а також ухвалення закону про відтермінування погашення боргів податковим боржникам. Звичайно, сказав депутат у розмові з DW, за три місяці від усіх заходів заощадження не відмовитись. Але виборці мають зрозуміти, що ліва Syriza керуватиме країною чотири роки, додає він. До заслуг уряду він зараховує і зміну тональності на переговорах з кредиторами Греції, що дозволило припинити "каральний ритуал інспекцій" у міністерствах. А от відсутність повноцінного компромісу слід відносити до негативних аспектів. Але відповідальність за це, вважає Криссогонос, лежить на непоступливих кредиторах.
Альтернативних кредиторів поки не знайшлося
Іншого погляду дотримується політолог афінського аналітичного центру Eliamep Гіоргос Цогопулос. "За останні 100 днів прем'єр Ципрас неупинно підшукував альтернативних кредиторів - в Росії, Китаї чи навіть в Ірані. Це не увінчалося успіхом і тепер йому нічого іншого не лишається, крім як продовжити переговори з існуючими кредиторами", - каже оглядач.
Своїм візитом на Кіпр на початку лютого Ципрас відкрив сезон човникової дипломатії. Її мета - створення усередині ЄС коаліції, що виступала би проти продовження політики заощадження. Наступними його зупинками стали Рим, Париж та Брюссель, де на нього теж чекало розчарування.
Перше і дуже очікуване рукостискання з німецькою канцлеркою Анґелою Меркель відбулося тільки на саміті ЄС 12 лютого. На той час атмосферу вже було зіпсовано агресивним тоном перемовин міністра фінансів Варуфакіса з колегами з країн ЄС. Грецький економіст та публіцист Макіс Андронопулос вважає це хибною стратегією. "Для представників партії Syriza ці 100 днів стали справжнім Ватерлоо. На переговорах з кредиторами вони примудрилися зробити усі мислимі помилки. Те, що вони зробили ставку на конфронтацію та провокації було помилковим підходом від самого початку", - обурився аналітик у розмові з DW, але водночас додав, що симпатизує цій лівій партії та довіряє прем'єрові Ципрасу.
Вдалим варіантом Андронопулос вважав би ухвалення парламентом нової угоди з кредиторами, що уможливило б продовження отримання кредиту від ЄЦБ та подальше оголошення нових виборів, де б кандидати від лівого крила не були представлені у списках.
Досить своєрідно зарекомендував себе у перші 100 днів уряду і "міністр у справах продуктивного відновлення" Панагіотіс Лафазаніс, який відповідає в уряді за енергетику та довкілля. Він різко виступав проти приватизації, але для інвесторів з Росії готовий зробити виняток. Під час візиту до Москви у квітні Лафазаніс оголосив про "прорив у співпраці" між Афінами та Москвою у сфері енергетики. Невдовзі для переговорів з очільником Кремля Володимиром Путіним до Москви прилітав і сам прем'єр Алексіс Ципрас. Лафазаніс днями знову потрапив у заголовки: в інтерв'ю одній з місцевих газет на початку травня він сказав, що ліві мають скласти з себе повноваження із керування урядом, якщо не зможуть втілити свою радикальну програму, з якою йшли на вибори.
Погрози референдумом
Євродепутат Костас Криссогонос такі ідеї явно не вітає. "Ми ж для того й перебрали на себе повноваження, щоби їх використати, а не для того, щоби від них відмовитись", - сказав він у розмові з DW. До суперечок у лівому таборі він ставиться з розумінням. Зрештою, Syriza - це коаліція рухів з різними голосами та настроями. А от рішення партії є зобов'язуючими для всіх, підкреслив Криссогонос, і перетинати "червоні лінії" не дозволено.
Такою "червоною лінією" для деяких грецьких лівих може стати ідея проведення референдуму у разі, якщо переговори з "трійкою" зазнають фіаско. До речі, саме конституціоналіст Криссогонос відразу після виборів першим озвучив ідею референдуму. Схоже, що вона припала до душі і прем'єрові Ципрасу. Водночас політичний аналітик Гіоргос Цогопулос переконаний, що ідея ця позбавлена сенсу. Він посилається, зокрема, на соціологічні опитування,згідно з якими більшість греків прагне знайдення компромісу з кредиторами "навіть якщо це не збігається з передвиборчими обіцянками лівих".