2024-й: на Україну чекає найважчий рік війни з Росією
28 грудня 2023 р.
Щоб зрозуміти масштаб змін у війні Росії проти України на порозі 2024 року варто згадати, що відбувалося рік тому. Тоді президент України Володимир Зеленський уперше від моменту вторгнення Росії залишив країну. У Вашингтоні він тріумфально виступив на засіданні обох палат Конгресу США та передав прапор із Бахмуту. Незабаром після цього США та Німеччина вперше оголосили про намір надати Києву свою сучасну бронетехніку для контрнаступу ЗСУ.
Без мільйона снарядів, але з F-16
Через рік Бахмут давно втрачений українською армією, битва за нього стала найдовшою і найкривавішою від початку війни. Долю Бахмуту, ймовірно, повторить Авдіївка - добре укріплене передмістя Донецька. Контрнаступ ЗСУ не виправдав сподівань, що восени визнало українське командування в особі головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Президент Зеленський у грудні знову відвідав США, але цього разу його візит мав характер пожежної місії. Український лідер намагався переконати законодавців-республіканців розблокувати в Конгресі пакет допомоги Києву на 61 млрд доларів, проте успіху не досяг. Директор Центру вивчення Євразії у вашингтонському аналітичному центрі Atlantic Council, колишній посол США в Україні Джон Гербст звинувачує у цьому "невелику частину Республіканської партії", яка пов'язала підтримку для Києва зі заходами щодо обмеження міграції до США. На початку 2024 року рішення з ймовірністю "понад 50 відсотків" буде знайдено, прогнозує ексдипломат у розмові з DW.
Захід не лише не обіцяє Україні нової зброї, а й зриває графіки постачання вже обіцяної. ЄС визнав, що до березня 2024 року не встигне передати Києву 1 млн одиниць боєприпасів. Виняток із загальної тенденції - винищувачі F-16. Українські пілоти завершують підготовку на F-16, перші літаки можуть бути передані Києву найближчим часом. Вони, як вважається, посилять можливості ЗСУ, але перелому у війні від їхньої передачі експерти вже не очікують. Джон Гербст назвав "гірким жартом" плани західних країн передати Україні десятки винищувачів, коли їх потрібні сотні. Це саме стосується й інших видів озброєнь.
Тріщини у західній солідарності
"Ультиматум" головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного "поки що не спрацював", вважає історик, професор Центрально-Європейського університету у Відні Олександр Еткінд. Так він оцінив статтю Залужного у листопадовому номері журналу The Economist, яка викликала резонанс як в Україні, так і за кордоном. Залужний написав, що ситуація на фронті близька до патової, і що прорив для ЗСУ майже неможливий без постачання нових видів зброї.
На другий рік після вторгнення РФ західна підтримка України спочатку вийшла на пік. Було поставлено багато різних нових систем озброєння, але в обмеженій кількості. Гербст вважає, що за цим стоїть "острах" двох ключових гравців - США та Німеччини, які, як він висловився, побоюються погроз РФ застосувати проти України ядерну зброю.
2023 року солідарність Заходу з Києвом почала давати тріщини не лише в США, де фактично стартували передвиборчі президентські перегони. У ЄС одразу кілька країн Східної Європи обмежили імпорт української сільгосппродукції, причому деякі з них перейшли до блокади прикордонних переходів для великовантажних автомобілів з України. Київ, схоже, був не готовий до цього. Під кінець року проблему майже знято, але ризик її поновлення залишається.
Військові успіхи Києва: безпілотники у Москві та удари по Криму
Найбільш тривожним моментом експерти вважають тріщини в позиції керівництва самої України, хоча Джон Гербст все ж таки вважає, що розбіжності у Вашингтоні ще небезпечніші для неї. На тлі невдалого контрнаступу, завищених очікувань та сумнівів у продовженні західної підтримки у Києві, за оцінками спостерігачів, виникла помітна напруга між президентом Зеленським та головнокомандувачем Залужним. До цього звинувачення у корупції у міністерстві оборони призвели до зміни його керівника. Головним випробуванням для нового міністра Рустема Умєрова на початку 2024 року, судячи з усього, обіцяє стати розширення та посилення правил мобілізації.
Військові успіхи України у 2023 році, до яких експерти відносять удари по аеродромах у глибині Росії, атаки дронів по Москві, а також удари по військових цілях у Криму, ослаблення Чорноморського флоту та прорив зернової блокади, за їхніми оцінками, не змінили ситуацію на фронті загалом. А війна Ізраїлю проти ХАМАС показала, що увагу та ресурси Заходу можуть відвернути інші конфлікти. Одним із небагатьох позитивних для Києва моментів під кінець року, що минає, спостерігачі називають рішення лідерів Євросоюзу про початок переговорів про вступ України до ЄС. Але і його затьмарило те, що питання про виділення 50 млрд євро допомоги, якої гостро потребує Київ, залишається відкритим через негативну позицію Угорщини.
З таким багажем 2024 рік, прогнозують спостерігачі, обіцяє стати найважчим за весь період війни РФ проти України, яка для Києва розпочалася з анексії Криму. Втома суспільства від війни явно посилюється як у самій Україні, так і в країнах, що її підтримують. На прорив на фронті аналітики вже не чекають, а популярність Зеленського падає. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у грудні 2023 року зафіксував довіру українців до президента на рівні 62%. Рік тому цей показник складав 86%.
Без допомоги США "Путін може стати переможцем"
Головним ризиком для Києва в новому році експерти вважають президентські вибори в США, внаслідок яких господарем Білого дому може знову стати республіканець Дональд Трамп чи хтось із його прихильників. У такому разі оглядачі очікують на радикальне скорочення військової допомоги США Україні. "Це найнебезпечніший момент у російській війні проти України", - попереджає Джон Гербст. За його словами, без американської допомоги Києву "Путін може стати переможцем".
Європа готується збільшити свою допомогу, але повністю взяти на себе частку США, певно, не зможе. На цьому тлі у Києві дедалі рідше говорять про надії на ювілейний саміт НАТО влітку 2024 року у Вашингтоні. Рішення про прийняття України до Альянсу може стати більш віддаленою перспективою.
У кращому разі, зазначають експерти, 2024-й може стати роком позиційної війни, у гіршому - внутрішні конфлікти та недостатня підтримка Заходом можуть призвести до окупації дедалі більших територій на сході та півдні України - у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях.
Заморожування бойових дій не зупинить війну?
Чи можливе в таких умовах заморожування бойових дій ціною територіальних поступок Росії, про що періодично розмірковують на Заході? Під кінець другого року війни такий сценарій багато спостерігачів, як і раніше, вважають малоймовірним. "Путін хоче не заморозки, а перемоги, політичного краху керівництва України, кінця української демократії", - каже Олександр Еткінд.
Деякі у Києві та на Заході сподіваються на зміни в самій Росії, де президент Володимир Путін у березні 2024 року планує обратися на черговий термін. Олександр Еткінд не виключає, що Росія може повторити долю Австро-Угорщини у Першій світовій війні. "Але без військової поразки Росії ці надії є марними", - уточнює історик. І прогнозує, що навіть у разі перемир'я та зміни уряду в Києві війна перейде в іншу фазу, може стати партизанською, але повністю не припиниться.