4G в Україні: маленькі міста і села обійдуться

Конкурс на нові ліцензії під 4G в українській владі називають найуспішнішим прикладом розподілу суспільного ресурсу за останні роки. Завдяки їм держава дійсно зібрала майже один відсоток до бюджету на поточний рік. 

Відсоток до бюджету

"Сьогодні більш ніж удвічі виросла початкова ціна, - заявив президент Петро Порошенко 6 лютого у перерві конкурсу з продажу ліцензій на мобільний зв'язок четвертого покоління (4G). - Думаю, ми подолаємо планку в п'ять мільярдів гривень".

Побажання глави української держави здійснилося. Три найбільші оператори мобільного зв'язку "Київстар", Vodafone та lifecell погодилися заплатити за ліцензії сукупно 5,4 мільярда гривень.

Разом із грошима, отриманими від січневого конкурсу на 4G в іншому діапазоні - 2600 МГц, надходження від продажу дозволів операторам на впровадження нових технологій складуть близько восьми мільярдів гривень. Це майже один відсоток усіх запланованих доходів загального фонду цьогорічного державного бюджету. У контексті витрат це можна порівняти з річними видатками на фінансування Служби безпеки України чи новоствореної Національної служби здоров'я.

Нові доходи для операторів

"Так, десь нас трохи таки обідрали, - обережно зазначає у розмові з DW директор з корпоративного управління і контролю Vodafone Олег Проживальський. - Однак ми плануємо повернути ці гроші завдяки розвитку бізнесу". І справді, операторам не залишається іншого вибору, ніж платити державі за нові ліцензії, стверджує радниця першого віце-прем'єра з питань цифрової економіки Олена Мініч.

Річ у тому, що нові технології передачі даних - єдина можливість підвищити витрати українських абонентів мобільного зв'язку, які внаслідок багаторічних цінових воєн є одними із найнижчих у світі. Так, середній місячний дохід з одного абонента в Україні складає близько півтора євро, тоді як у сусідній Польщі - 6,7 євро, а в середньому по ЄС - 13,5 євро.

У 2015 році "велика трійка" заплатила в Україні за доступ до технології 3G ще понад 10 мільярдів гривень. Запровадження 3G вже вплинуло на зростання доходів, свідчать фінансові звіти мобільних операторів. Наприклад, у 2017 році доходи "Київстар" від мобільного зв'язку зросли на 11 відсотків. За прогнозами президента компанії Петра Чернишова, поява 4G призведе до зростання місячних тарифів на 10-20 гривень у 2018 році.

Технології не для всіх

Перші послуги на основі технології четвертого покоління LTE, тобто стандарту безпроводової високошвидкісної передачі даних для мобільних телефонів, оператори обіцяють запустити вже у березні цього року у великих містах. Відповідно до ліцензійних умов упродовж року вони повинні запустити LTE-мережі у всіх обласних центрах, а за 3,5 року після отримання ліцензії - забезпечити послугою 90 відсотків мешканців міст із населенням понад 10 тисяч осіб.

До дрібніших містечок та селищ нові технології доходять не так швидко. В Україні, згідно з даними Нацкомісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації, в сільській місцевості абонентами інтернет-доступу є лише трохи більше ніж півмільйона осіб - це п'ять відсотків від усієї кількості абонентів країни. У середньому по країні доступ до інтернету мають лише близько 30 відсотків громадян - переважно це мешканці великих міст.

"У селах немає достатнього попиту на послуги безпроводової передачі даних, тому нам невигідно прокладати туди мережі", - пояснює DW Олег Проживальський.

Однак саме для вирішення проблеми "цифрового розриву" - тобто разючої відмінності в доступі до сучасних технологій між мешканцями міст та сіл - у багатьох країнах використовуються 4G-мережі, розповідає Олена Мініч. "Для цього використовують іншу модель розподілу частот - ліцензійна плата для операторів менша, а от зобов'язання щодо розбудови прописуються більш суворо",- додає вона.

Інші пріоритети

Щоправда видані Україною ліцензії на 4G не надто підходять для розвитку інтернету в селах. Використання інших діапазонів частот - 900 МГц та 800 Мгц - дозволяють покривати одним передавачем значно більшу відстань, а отже зменшити потенційнві витрати операторів.

Про плани провести конкурси на ліцензії в нових діапазонах говорив 6 лютого і Петро Порошенко. Він запевнив, що з приходом 4G в селах з'явиться змога реалізувати важливі для держави соціальні проекти - наприклад, дистанційної освіти у сільських школах чи телеметричної діагностики у сільських амбулаторіях.

Однак самі оператори поки що скептично ставляться до подальших конкурсів. Пояснюється це тим, що діапазон 800 МГц досі зайнятий передавачами аналогового телебачення та радіолокаційним обладнанням військових. "А наявних смуг радіочастот у 900 МГц не вистачить для повноцінного покриття, - каже Олег Проживальський. - До того ж хай держава спочатку знайде, з яких грошей платити за ці послуги в селах, а потім прописує умови".

Заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків, який опікується впровадженням нових інформаційних технологій все ж таки очікує, що державі і операторам вдасться розробити спільний план поширення інтернету в селах. Останні конкурси на видачу ліцензій він називає "найуспішнішим прикладом продажу суспільного ресурсу" за останні чотири роки.

"Ми б звісно могли б розпочати впровадження 4G з вищих, більш придатних для сільської місцевості діапазонів. Однак тоді б ми ніколи не отримали стільки грошей за ліцензії в 1800 МГц і 2600 МГц", - підсумував він у розмові з DW.