75 років НАТО: в якому стані зараз перебуває Альянс?
4 квітня 2024 р.
Північноатлантичному альянсу виповнюється 75 років. НАТО - найстаріший та єдиний військовий блок, що складається з демократичних держав. І він досі приваблює нових членів. 1949 року Альянс налічував 20 членів, зараз їх на 12 більше. Нещодавно до НАТО приєдналися Фінляндія та Швеція - з метою захисту від Росії. Україні та Грузії було надано обіцянку їх прийняти до Альянсу - з тієї самої причини. Розширення НАТО на схід розпочалося 25 років тому, тоді до нього приєдналися, зокрема, колишні держави-члени Варшавського договору, а також СРСР - Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Угорщина та інші.
Тоді, на 50-ту річницю заснування НАТО, панував піднесений настрій. Вважалося, що "холодну війну" завершено, а Росія - партнер країн Заходу. Москва 1997 року підписала договір, у якому зобов'язалася не висувати претензій проти розширення НАТО на схід. Після 2004 року Альянс пережив іще кілька хвиль розширення: 2009-го до нього приєдналися Албанія та Хорватія, 2017-го та 2020-го - Чорногорія та Північна Македонія.
Спротив Росії розширенню НАТО на схід
Російський президент Володимир Путін на початку 2000 років почав критикувати курс НАТО щодо Східної Європи. Він заявив, що після прийняття до НАТО об'єднаної Німеччини 1990 року, Радянському Союзу пообіцяли, що Альянс не розширюватиметься на зону впливу СРСР. А втім, жодних письмових підтверджень цьому немає. Москва підписала 1997 року Основоположний акт Росія-НАТО, у ньому таких обіцянок немає.
2008 року НАТО пообіцяло Україні та Грузії членство в майбутньому. Щонайпізніше у цей момент Путін змінив свою стратегію. Він встановив контроль над частинами Грузії, анексував 2014 року український Крим, активізував на сході України так званих проросійських сепаратистів, а 2022-го - розпочав повномасштабну війну проти України. Попри це НАТО й надалі заявляє про відкритість до прийняття нових членів. Чи, можливо, якраз через це?
Сумніви в надійності США як гаранта НАТО
По суті, ситуація нині така ж сама, як і 75 років тому під час заснування НАТО 4 квітня 1949 року в Вашингтоні. Вільний Захід хоче відповісти на дедалі більшу загрозу зі Сходу взаємною підтримкою - під прикриттям ядерної парасольки США. Сценарій "холодної війни" повторюється.
"Що ж стосується ситуації загрози та реакції НАТО, усе схоже на те, як було тоді. Колективний захист знову став ключовим завданням. У цьому немає жодних сумнівів", - каже Матіас Дембінскі (Matthias Dembinski) з Лейбніц-інституту досліджень миру та конфліктів у Франкфурті-на-Майні.
Вирішальна відмінність у порівнянні з 1949 роком, натомість, полягає в сильній недовірі до США як до лідируючої нації НАТО, каже експерт. Якщо ім'я наступного президента США буде Дональд Трамп, чинна досі стаття щодо взаємного захисту в межах НАТО може втратити свою силу.
"У найгіршому гіпотетичному випадку європейці матимуть справу з подвійним завданням. З одного боку, їм треба буде компенсувати політичне лідерство США, а з іншого - військові внески, які США досі робили в НАТО. Це геркулесове завдання. Чи вийде це - далеко не зрозуміло", - каже Дембінскі.
НАТО - енергійне навіть у 75?
Чинний президент США Джо Байден наголошує на відданості статті 5 НАТО, яка проголошує напад на одну з країн НАТО нападом одразу на весь Альянс, називаючи її "святою та незламною". Під час останнього саміту НАТО у Вільнюсі американський лідер так прокоментував нинішню ситуацію в Альянсі: "Сьогодні наш альянс - це бастіон глобальної стабільності та безпеки, так само як він був ним уже понад сім десятиліть. НАТО сильніше, енергійніше та єдине, як ніколи".
Протистояння з Росією та підтримка України єднає НАТО на даний момент, вважає також і дослідник конфліктів Матіас Дембінскі. Маючи 32 члени з почасти протилежними інтересами, в Альянсі не завжди панує святковий настрій. "НАТО демонструє суттєву інертність. І це може постійно ставити такий альянс перед екзистенційними викликами. Цікаве в НАТО - це, власне, те, що воно поки що якось подолало всі свої кризи, а вони були важкими. НАТО продемонструвало досі свою неабияку гнучкість".
Німецький міністр оборони вимагає розвороту курсу НАТО
Сьогодні викликом для НАТО є повернення від міжнародних місій назад до оборони власної території, якій приділяли останнім часом мало уваги, каже в розмові з DW міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius). "У певному сенсі, ми розвертаємося на повній швидкості. Напрямок міжнародних кризових місій ми зараз припиняємо. Ми маємо переспрямувати сили, назад до захисту країни та Альянсу. Це займе певний час. Ми зараз цим займаємося, і цей процес стає динамічним, як я бачу", - сказав міністр.
Майбутнє НАТО залежатиме від того, чим завершиться війна Росії проти України, хоч вона поки й не є членом НАТО. Це питання надійності НАТО, вважає колишній головний речник та директор НАТО з комунікації Джемі Ші. "Навіть якщо Україна зможе перемогти Росію та звільнити свою територію, Росія лишатиметься озлобленою та спраглою помсти. Вона не любитиме НАТО. На жаль, Росія багато років залишатиметься найбільшою загрозою для НАТО".
Читайте також: 75 років НАТО: яка роль відводиться німецькому Бундесверу?