80 років Великій депресії - на Уолл-Стріт можна зазирнути в минуле
28 жовтня 2009 р.
Дощовий жовтневий день у Нижньому Манхеттені. Вздовж будівель фінансового кварталу суне невеличка череда різнокольорових парасольок. Це учасники екскурсії, яку пропонує Фінансовий музей. Йдеться про події далекого 1929-го року.
«За допомогою такого туру ми прагнемо наочно познайомити людей з минулим. Ми проводимо групу повз ті будівлі, які пов'язані з фінансовою історією», - пояснив Річард Варшауер. Разом зі своїм колегою Джеймсом Капланом вони от уже впродовж двадцяти років влаштовують такі екскурсії – і роблять це за будь-якої погоди.
Перша зупинка – Нью-Йоркська біржа на відомій Уолл-Стріт. Джеймс Каплан намагається реконструювати події, які відбулися вісім десятиріч тому. Він розповідає про золоті двадцяті роки, коли Америка була найважливішим постачальником для всього світу і зруйнованої під час Першої світової війни Європи.
На біржі не грав тільки лінивий
Тоді попит на американську продукцію був просто шаленим, підтвердив також професор економічної історії Нью-Йоркського університету Річард Сілла. «Літаки, радіо, перші фільми, технології. Двадцяті роки – це час оптимізму. Але всьому гарному колись настає кінець. Курси акцій сягали тоді небачених висот». Кожний міг спробувати своє щастя. А кому бракувало грошей, той з легкістю діставав кредит.
На початку вересня 1929-го року біржовий індекс Dow Jones сягнув рекордної позначки в 381 пункт. Тоді підняли ставки рефінансування, і курси вперше впали. 24 жовтня увійшло в історію як "чорний четвер". Тоді на початку торгів зафіксували двадцятивідсотковий обвал ринку. Багаті інвестори почали скуповувати акції, аби стримати падіння курсів.
«У п'ятницю і суботу ринки були в порядку, але в понеділок – 28 жовтня – новий обвал Dow Jones. Така сама картина повторилася й у вівторок. За два дні курси впали на 20 відсотків. Для багатьох це й був біржовий крах 1929-го року», - нагадав Річард Сілла.
Вічне повторення циклічного розвитку
Хоча чимало банкірів відразу втратили все, широкі верстви населення відчули весь обсяг кризи лише значно пізніше: 1932-го року кожний четвертий у США був безробітним. Попри падіння цін, обсяги виробництва скоротилися на одну третину. Тисячі банків збанкрутували.
Незважаючи на економічне падіння, уряд тоді не поспішав щось робити. Становище ставало дедалі гіршим. Нинішні уряди, судячи з усього, винесли для себе певні уроки з історії. Під час кризи 2009-го року на всій планеті відразу почали ухвалювати антикризові заходи.
Також Річард Варшауер під час своєї екскурсії проводить паралелі між сьогоденням і кризою 1929-го року: «Кожного разу, коли курси зростають, ми гадаємо, що така тенденція зберігатиметься. Але історія вчить нас, що колись крива знову йде вниз. Таке собі вічне повторення циклічного розвитку».
Автор: Міріам Браун / Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе