Ядерний шантаж: західні експерти про ATACMS і відповідь РФ
21 листопада 2024 р.Україна на 1000-й день повномасштабного вторгнення РФ, який припав на вівторок, 19 листопада, уперше вразила російський арсенал зброї ракетами ATACMS виробництва США. За наявними даними, під український удар потрапили склади снарядів і матеріально-технічного забезпечення у районі Карачева Брянської області. Міноборони РФ відзвітувало про збиття п'ятьох із шести ракет та "падіння уламків однієї, що спричинило пожежу". Натомість інформагенція Reuters, посилаючись на неназвані українські та американські військові джерела, повідомила, що Україна ефективно атакувала склад вісьмома ракетами ATACMS, з яких ППО РФ, всупереч заявам з Москви, насправді змогла перехопити лише дві.
Таким чином, Україна використала ATACMS лише через два дні після того, як Білий дім дав довгоочікуване "зелене світло" на використання американської зброї великої дальності проти цілей у Росії. Реакцією у Москві того ж дня стало підписання президентом Володимиром Путіним оновленої ядерної доктрини, згідно з якою у Кремлі тепер вважатимуть агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю ядерної країни, спільним нападом, що концептуально "розв'язує руки" Росії на ядерний удар.
Про те, який вплив ці зміни можуть мати на подальший перебіг війни і як оцінювати чергові російські погрози, DW опитала військових експертів на Заході.
Читайте також: 1000 днів повномасштабної війни Росії проти України в цифрах (інфографіка)
Запізніле, але важливе рішення
В інтерв'ю DW колишній командувач сухопутними військами США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес зазначив, що рішення Білого дому про дозвіл завдавати ударів по РФ американськими ракетами важливе як на оперативно-тактичному, так і на політичному рівнях.
З точки зору військової тактики, це "дозволить Україні завдати ударів по російських і північнокорейських штабах, матеріально-технічному забезпеченню та артилерії, що допоможе зірвати підготовку росіян до контратаки на український плацдарм у Курську. Це буде безпосередня тактична вигода, яка підірве перевагу Росії в масі (живої сили. - Ред.)", - оцінює Ходжес і додає, що так само важливе рішення американців і на політичному рівні. Воно, каже відставний військовий, "відкриває двері для Великобританії та Франції на дозвіл (застосування ракет. - Ред.) Storm Shadow і Scalp, і посилює тиск на Німеччину, щоб та переглянула свою вкрай обмежувальну політику щодо (ракет. - Ред.) Taurus", а також і надсилає потужний сигнал підтримки України з боку США. "Отже, немає жодної такої зброї, яка була б здатна змінити геть усе, але все ж це важливі можливості, які Україні давно потрібні", - коментує він.
Своєю чергою, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі в Лондоні Лоуренс Фрідман у розмові з DW сказав, що незалежно від того, які цілі для ударів обере Україна, ключова перевага ATACMS полягає у більшій точності та вищій ефективності ураження у порівнянні, наприклад, із ударами за допомогою дронів. "Справа не в тому, що раніше українці не могли атакувати такі цілі, коментує Фрідман. - Але тепер вони стануть більш ефективними, з точнішою та потужнішою зброєю, яка надходить із Заходу".
Водночас між рядків у словах професора легко зчитується критика Заходу за нерозторопність. Це дозволило Росії в очікуванні цього політичного рішення "перемістити деякі найважливіші цілі" подалі від радіусу ураження далекобійних ракет, що є у розпорядженні України, нагадує науковець. Наприкінці серпня видання Wall Street Journal повідомило, що Росія перемістила 90 відсотків своїх літаків на військові бази за межами радіусу дії ATACMS, аби завчасно убезпечити їх від потенційних ракетних ударів з боку Збройних сил України.
Бен Ходжес поділяє цю критику і висловлюється з цього приводу навіть різкіше. Він нагадує, що попри дозвіл і послаблення Вашингтон і надалі обмежує радіус застосування цих ракет лише прикордонними російськими територіями, а адміністрація президента Джо Байдена, вважає Ходжес, загалом зробивши для України багато доброго, все ж не впоралася з головним - чітко поставити за ціль перемогу України. "А якщо у вас немає чітко визначеної стратегічної мети, то в кінцевому рахунку ви отримаєте багато поганих політичних рішень, як це й сталося у випадку адміністрації Байдена", - критикує Ходжес і припускає, що ця боязкість у рішеннях Білого дому "є результатом постійного надмірного страху, що Росія може вдатися до ескалації із застосуванням ядерної зброї".
Читайте також: Зняття обмеження на удари по РФ: чому українці розчаровані?
Кремль посилює ядерний шантаж
Одночасно з повідомленнями про перше тактичне застосування ракет ATACMS по російській території, у Москві оголосили про затвердження нової ядерної доктрини, яка значно розширює формальні передумови для застосування РФ ядерної зброї. Про внесення змін до документа стало відомо ще у вересні. Утім, його показове підписання одночасно з першими ударами ATACMS у Брянській області експерти, з якими спілкувалася DW, пов'язують саме з дозволом Білого дому на застосування Україною ракет ATACMS.
Попри те, що ще перед початком повномасштабного вторгнення, на початку січня 2022 року, Росія та чотири інші члени "ядерного клубу" з ініціативи самої ж Москви ухвалили спільну заяву про неприпустимість розв'язання ядерної війни. Водночас господар Кремля та його оточення з перших же днів бойових дій погрожують Україні та Заходу, як заявляв сам Путін у квітні 2022, "наслідками, з якими ті ще ніколи не стикалися в історії", що в Києві та у НАТО розцінюють як шантаж.
Таблоїд "Комсомольська правда", який має репутацію "улюбленої газети Путіна" затвердження оновленої ядерної доктрини у вівторок назвав "останнім попередженням" Заходу та прямою відповіддю на дозвіл бити по РФ ракетами ATACMS. Та наскільки серйозно варто сприймати чергову тираду погроз з Москви?
Читайте також: США у 2022 році "ретельно" готувалися до потенційного ядерного удару РФ по Україні - CNN
За рамками гнівної риторики?
Дослідниця ядерного роззброєння у Гарвардській школі Кеннеді, авторка удостоєної премії ім. Вільяма Е. Колбі книги "Успадкування бомби: розпад СРСР і ядерне роззброєння України" Мар'яна Буджерин у бесіді з DW оцінила як відносно низьку ймовірність того, що Росія зараз справді піде на ризик застосування ядерної зброї у відповідь на удари конвенційною зброєю "по кількох цілях" у Росії.
І хоча Буджерин загалом не виключає можливості реалізації російських погроз "за надзвичайних обставин", вона все ж вважає, що зміна доктрини і риторика погроз, як і раніше, спрямовані на залякування і підрив рішучості Заходу в підтримці України.
Досі розмахування "ядерною палицею" приносило Росії непоганий політичний дивіденд у вигляді затримок і нерішучості Заходу, вважає Буджерин. "Тільки подумайте, наскільки ретельно й обережно західні столиці розглядали й переглядали свою політику щодо України. Кожну нову систему озброєнь, що постачалася, дуже ретельно аналізували на предмет її ескалаційного потенціалу. Все це займало час, й інколи ця зброя не надходила тоді, коли була потрібна на фронті. Тож на строки, типи та темпи постачань, безумовно, впливали побоювання щодо ядерної ескалації", - каже дослідниця. Утім, зазначає вона, ядерний блеф РФ хоча й затримував допомогу, та загалом не спрацював, адже він не досяг основної мети - відмовити Захід від підтримки України. Крім того, як зауважує вона, Росія використовує ядерні погрози там, де вони не мають сенсу, адже зазвичай їх використовують, аби запобігти ядерному удару іншої сторони. Якщо ними лякати неядерну державу на кшталт України, то сенсу від них немає, каже Буджерин.
Бен Ходжес вважає, що російські ядерні залякування варто сприймати виключно як заяложену словесну еквілібристику, адресовану адміністрації у Вашингтоні та урядові в Берліні, щоби утримати їх від посилення допомоги Києву. "Погрози є тим, чим вони і є, - погрозами", - зазначає він і нагадує, що Україна вже неодноразово заходила за так звані "червоні лінії" Кремля, наприклад, атакуючи російську нафтогазову інфраструктуру. "Росіяни знають, що вони отримають нуль вигоди, якщо використають ядерну зброю. Вони не матимуть жодних переваг. Китай сказав: не використовуйте її. Індія, Німеччина сказали те ж саме. Адміністрація Байдена пообіцяла, що застосування ядерної зброї призведе до "катастрофічних наслідків". Тож я вважаю, що росіянам не світить нічого доброго, якщо вони її використають. Але вони бачать, що постійні погрози справді для них спрацьовували", - оцінює Ходжес.
Росія, яка з початку повномасштабного вторгнення сама поетапно нарощувала ескалацію, від ударів по українській критичній інфраструктурі, атак на судноплавство і до залучення сил КНДР до бойових дій проти ЗСУ, тепер "не має права скаржитися на ескалацію", вважає Лоуренс Фрідман. Тож чи зважиться тепер РФ на перетин ще більш небезпечної межі? Опитані DW експерти вважають, що радше ні. Разом з тим, як застерігає Фрідман, росіяни самі роздули цю тему "і тепер відчуватимуть необхідність продемонструвати ту чи іншу відповідь".
Такою відповіддю, зважаючи на все, став удар РФ по Дніпру в четвер, 21 листопада. Повітряні сили ЗСУ заявили, що російські війська випустили по місту в тому числі міжконтинентальну балістичну ракету (МБР), за деякими даними, 50-тонну РС-26 "Рубіж". Інформагенство France-Presse у зв'язку з цим окремо відзначило, що ракета "не була оснащена ядерною боєголовкою".