Як закон про іноагентів може вплинути на вступ Грузії до ЄС?

Парламент Грузії в третьому читанні ухвалив спірний законопроєкт про "іноземних агентів", проти якого вже кілька тижнів масово протестують громадяни країни. Правляча партія "Грузинська мрія" має намір запровадити закон негайно: він вимагає офіційної реєстрації організацій, що фінансуються з-за кордону на 20 або більше відсотків. Уряд Грузії стверджує, що закон про іноагентів зміцнить державний суверенітет і зменшить поляризацію в суспільстві. Подолати її Тбілісі багаторазово закликали представники Європейського Союзу, до якого формально прагне вступити Грузія, що в грудні 2023 року отримала довгоочікуваний статус країни-кандидата.

Загроза просуванню Грузії до ЄС

Однак у Брюсселі наслідки запровадження цього закону оцінюють зовсім інакше: там багаторазово закликали Тбілісі відізвати законопроєкт. "Атакою на незалежні ЗМІ та організації громадянського суспільства" назвали його голова комітету із закордонних справ Європарламенту, голова делегації Європарламенту у зв'язках із Південним Кавказом і постійний доповідач Європарламенту щодо Грузії у спільній заяві на початку травня. "Якщо цей закон ухвалять, він поставить під загрозу просування Грузії шляхом до Євросоюзу", - переконані вони.

Найсвіжішу резолюцію щодо Грузії Європарламент ухвалив наприкінці квітня. Уже тоді депутати дали зрозуміти, що закон про іноагентів "завдає шкоди міжнародній репутації Грузії і ставить під загрозу її перспективи євроінтеграції", і закликали не розпочинати з нею переговори про членство в ЄС, якщо його ухвалять.

У тому, що законопроєкт суперечить європейським прагненням країни, впевнені також у Єврокомісії та зовнішньополітичній службі Євросоюзу. "Цей закон не відповідає основним нормам і цінностям ЄС, - написали у спільній заяві верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель і єврокомісар із питань добросусідства і розширення Олівер Вархеї. - У Грузії активне громадянське суспільство, що робить свій внесок в успішне просування країни до членства в Євросоюзі. Пропоноване законодавство звузить можливості громадянського суспільства і медіаорганізацій вільно діяти, обмежить свободу вираження думок і несправедливо затаврує організації, що працюють на благо громадян Грузії". 

Після ухвалення законопроєкту в третьому читанні юридичним комітетом грузинського парламенту 13 травня Брюссель ще раз закликав Тбілісі "повернутися на європейський шлях" і виконати всі зобов'язання, "які її влада взяла на себе добровільно, подавши заявку на отримання статусу кандидата для своєї країни".

Експерти: Закон суперечить рекомендаціям Єврокомісії

Статус країни-кандидата на вступ до ЄС було надано Грузії із застереженням, що вона здійснить дев'ять кроків, рекомендованих Єврокомісією. Експерти наголошують, що закон про іноагентів суперечить щонайменше двом цим крокам. "Це пункти номер один і дев'ять: боротьба з дезінформацією про Євросоюз і його цінності, а також забезпечення свободи ЗМІ та громадянського суспільства, - пояснила DW аналітикиня Центру європейської політики (European Policy Centre, EPC) Яна Маісурадзе. - Таким чином, ухвалення цього закону перешкоджає прогресу Грузії на шляху до виконання критеріїв, встановлених Єврокомісією". Тому цей аспект перешкоджатиме початку переговорів із Тбілісі про вступ до ЄС не тільки з політичної, а й із технічної точки зору, підкреслює вона.

Крім цього, закон негативно впливає і на всі інші кроки, особливо ті, які стосуються забезпечення прав людини в Грузії, а також посилює поляризацію суспільства, як показують масові протести. Так вважає дослідниця з відділу зовнішньої політики Євросоюзу Центру досліджень європейської політики (Centre for European Policy Studies, CEPS) Тінатін Ахвледіані. "Процес не обмежується ухваленням одного законопроєкту, йдеться про російський вплив на країну. Для Грузії неможливо з одного боку залишатися під впливом Росії, а з іншого - стати членом ЄС", - вказує експертка. 

Чи введе Євросоюз санкції?

У світлі протестів у Грузії та їхнього жорстокого придушення силовиками провідні депутати Європарламенту висловили Єврокомісії та зовнішньополітичній службі ЄС свої пропозиції. Зокрема, європарламентарі вважають за потрібне запровадити індивідуальні санкції щодо політика й олігарха, почесного голови "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі, прем'єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе та спікера грузинського парламенту Шалви Папуашвілі, а також усіх депутатів, які голосували за закон про іноагентів і зняття вето президента Грузії. Звернення підписали представники чотирьох фракцій Тійс Ройтен, Віола фон Крамон-Таубадель (Viola von Cramon-Taubadel), Пятрас Ауштрявічюс і Міріам Лексманн.

До введення таких санкцій Брюссель поки що не готовий, заявив офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано 13 травня. "Рішення про санкції ухвалюють держави-члени Євросоюзу, коли вони приходять до консенсусу, що ніщо інше не принесе їм бажаних результатів. До цього ми ще не прийшли", - сказав він, коментуючи DW звернення євродепутатів.

Тим часом, за словами Тінатін Ахвледіані, "олігархи бояться санкцій" і Тбілісі вже готується до подібних заходів з боку Заходу. Так, наприкінці квітня до податкового кодексу Грузії було внесено поправки, які передбачають податкові пільги при виведенні коштів з офшорних рахунків назад у країну. 

Наслідки правопорушень під час придушення мирних протестів

"Усі друзі Грузії та її міжнародні партнери хочуть бачити санкції", - вважає вона. Політолог припускає, що це могли б бути обмежувальні заходи в рамках міжнародного режиму ЄС за порушення прав людини. "Ми бачимо, що грузинський уряд робить щодо мирних демонстрантів, а також чим цей закон загрожує вільним ЗМІ та громадянському суспільству - все це порушення прав людини, тож цей санкційний режим цілком би підійшов".

Поки що Євросоюз засудив жорстоке поводження грузинської влади з учасниками протестів тільки на словах. "Те, що ми бачили в останні кілька днів у Грузії з погляду реакції влади, особливо поліції, було насильством, і ми рішуче засуджуємо акти залякування, погроз і фізичного нападу на протестувальників, активістів громадянського суспільства, політиків, журналістів і працівників ЗМІ", - заявив Петер Стано. Він закликав Тбілісі розслідувати всі можливі правопорушення і притягнути винних до відповідальності. 

Яким тепер буде діалог Брюсселя з Тбілісі?

Європарламентарії також запропонували ЄС призупинити будь-яку взаємодію на високому рівні з урядом Грузії, зокрема шляхом перерозподілу фінансової підтримки, яку він йому надає, на користь громадянського суспільства країни.

Такий підхід експертка Яна Маїсурадзе вважає радикальним і пропонує Брюсселю посилити діалог із Тбілісі: "Необхідно більше спілкування, щоб зрозуміти головні причини, через які цей законопроєкт було повторно подано і так поспішно ухвалено. Рекомендації Центру європейської політики полягають у тому, що в цій ситуації користь принесуть подальші переговори, а не припинення діалогу і вакуум спілкування між стратегічними партнерами - ЄС і Грузією". Маїсурадзе впевнена, що якщо між ними виникнуть подальші непорозуміння, це буде вигідно тільки Росії.

Тінатін Ахвледіані вважає, що вирішальними для Грузії стануть майбутні парламентські вибори в жовтні, оскільки зміна влади дала б змогу внести корективи в закони, що перешкоджають євроінтеграції країни. "ЄС, безумовно, має дуже тісно взаємодіяти з грузинською громадськістю, громадянським суспільством і ЗМІ, збільшити кількість своїх місій зі спостереження за виборами і сприяти належному проведенню виборів, - каже вона. - Якщо вони будуть проведені належним чином, то очікується, що правлячій партії не вдасться знову перемогти, тому ЄС повинен правильно використовувати час, що залишився".