Чому Нефертіті не може повернутися до Єгипту

Погруддя Нефертіті асоціюється з Єгиптом так само, як і піраміда Хеопса, Великий сфінкс чи саркофаг із мумією Тутанхамона. Однак побачити його можна тільки в Берліні, на Музейному острові. Вперше погруддя було представлено тут на виставці сто років тому, 1 квітня 1924 року, і відтоді немов магніт притягує до себе публіку. Воно по праву є одним із найвідоміших у світі стародавніх артефактів, а сама Нефертіті досі має славу еталона краси. Саме цей експонат став візитною карткою Музейного острова Берліна поряд з Пергамським вівтарем і вавилонською брамою Іштар.

Погруддя Нефертіті знайшов німецький єгиптолог

Нефертіті була "головною дружиною" давньоєгипетського фараона XVIII династії Ехнатона і жила в XIV столітті до н.е. Вона відігравала винятково важливу роль у релігійному житті Єгипту того часу та супроводжувала чоловіка під час жертвоприношень і свят. Ехнатон проводив реформи, що стосувалися, зокрема, культу богів і ставлення до мистецтва, а також заклав нову єгипетську столицю. Після його смерті місто занепало і було покинуте, а ім'я фараона було забуте. Втім, дружина фараона і мати його шістьох дочок - цариця Нефертіті - раптово і безслідно зникла з поля зору громадськості ще за його життя.

На початку XX століття район з руїнами стародавнього міста Ахетатона, що було за часів Ехнатона єгипетською столицею і розташоване приблизно за 300 кілометрів від Каїра, став одним із центрів роботи археологів у Єгипті. Погруддя Нефертіті було знайдено в грудні 1912 року під час розкопок під керівництвом німецького архітектора і єгиптолога Людвіґа Борхардта (Ludwig Borchardt).

Нефертіті виявили в засипаній піском майстерні єгипетського скульптора Тутмоса серед десятка інших речей і скульптур, що зображували фараона Ехнатона і його наближених. Знахідка цієї нерозграбованої скарбниці давньоєгипетського мистецтва стала неймовірною удачею. Борхардт був захоплений унікальним об'єктом: погруддя єгипетської красуні-цариці заввишки 50 сантиметрів, майстерно зроблене з вапняку і прикрашене розписом... Незважаючи на невеликі відколи на вухах і відсутність у лівій очниці кристала, що символізує очне яблуко, Нефертіті мала прекрасний вигляд. Єгиптолог захопився і фарбами - здавалося, що вони накладені щойно. У своїх записах він зазначив, що описати знахідку словами неможливо - "її треба бачити!".

Хто фінансував розкопки в Єгипті

Археологічні роботи під керівництвом Борхардта спонсорував німецький меценат Джеймс Сімон (James Simon). Згідно з чинною тоді угодою, знахідки мали бути розділені порівну між єгипетською та німецькою стороною. Єгипту дістався Каїрський складаний вівтар, на якому зображені фараон Ехнатон із дружиною Нефертіті та дочками. Борхардт вибрав погруддя Нефертіті, яке 1913 року переправили до Німеччини.

Спочатку бюст давньоєгипетської цариці прикрашав особисту віллу мецената Джеймса Сімона в Берліні. Пізніше він передав його Єгипетському музею в Берліні в тривале користування, а 1920 року, за Веймарської республіки, оформив і акт дарування. Утім, широкому загалу цей найцінніший експонат єгипетської колекції був продемонстрований не відразу. Він з'явився в берлінському музеї тільки через кілька років, 1 квітня 1924 року. Захопленню фахівців і відвідувачів не було меж. Артефакт, що прекрасно зберігся, був сприйнятий як культовий зразок стародавнього мистецтва. Хоча на той момент скульптурі було понад три тисячі років, вона мала і продовжує мати напрочуд сучасний вигляд.

Чи справді Нефертіті була красунею?

Фахівці припускають, що Нефертіті за життя вирізнялася особливою красою і скульптура дуже близька до оригіналу. Вважається, що за часів фараона Ехнатона навіть членів його сім'ї почали зображати реалістично, без надання їм ідеалізованих або гіпертрофованих рис обличчя і тіла. І вершиною майстерності можна назвати цей знаменитий бюст.

Чи мав місце обман?

Існує думка, що розподіл археологічних знахідок 1912 року в Єгипті був нечесним. При цьому робиться акцент на те, що бюст Нефертіті унікальний і позбавляти Єгипет такого цінного артефакту несправедливо. Інша частина експертів стверджує, що все законно, оскільки всіх необхідних формальностей того часу було дотримано. Розподіл знахідок було схвалено тоді єгипетською Службою старожитностей і хранителем музею в Каїрі Гюставом Лефевром.

Вивезення погруддя в Німеччину вважає легальним і Германн Парцінґер (Hermann Parzinger), президент Фонду Прусської культурної спадщини (Stiftung Preußischer Kulturbesitz), який курирує державні музеї Берліна. Він зазначає, що погруддя Нефертіті було виявлено під час офіційно дозволених Єгиптом розкопок і його перевезли з їхньої згоди. "Документально підтверджено, що під час поділу обом сторонам було заздалегідь надано повний список усіх знахідок, а у випадку з найкращими екземплярами навіть фотографії. Є ціла серія чорно-білих знімків, з різних кутів", - цитує Парцінґера німецьке інформаційне агентство dpa. Аналогічної позиції дотримується і Фрідеріке Зайфрід (Friederike Seyfried), директорка Єгипетського музею в Берліні, де виставляють бюст Нефертіті. "Згідно з наявними у нас документами, правомірність поділу підтверджена", - цитує єгиптологиню тижневик Der Spiegel.

Тим часом німецький експерт Себастьян Конрад (Sebastian Conrad) вважає обґрунтування Німеччиною своїх прав на бюст Нефертіті щонайменше сумнівним. Цього року історик випустив книгу "Цариця. Глобальна кар'єра Нефертіті". Він наполягає на тому, що з сьогоднішньої точки зору домовленість 1912 року з Єгиптом є аморальною. На думку Себастьяна Конрада, якого цитує dpа, вже в той час було неможливо собі уявити, щоб німцям дозволили забрати артефакти, знайдені на розкопках в Італії чи Греції. Ба більше, якби погруддя було виявлено трохи пізніше, воно б не покинуло меж Єгипту. Наприклад, коли 1922 року знайшли гробницю Тутанхамона, до речі, теж за допомогою іноземних археологів, вивезти саркофаг за кордон було вже неможливо, зазначає німецький історик.

Читайте також: Нові таємниці маски Тутанхамона

Чому бюст не в Каїрі?

Каїр уже давно просить повернути бюст Нефертіті. Захі Хавасс, колишній міністр у справах старожитностей Єгипту, переконаний, що Борхардт схитрував під час розподілу цінностей. Він розповів агентству dpa, що домагатиметься від Німеччини повернення артефакту і сподівається, що Нефертіті посяде особливе місце у Великому єгипетському музеї в Гізі. Він уже почав збір підписів під петицією з вимогою повернути артефакт на історичну батьківщину.

Водночас директорка Єгипетського музею в Берліні Фрідеріке Зайфрід заявила в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk, що їй нічого не відомо про офіційний запит Каїра щодо повернення бюста. Вона вважає, що остаточне рішення з цього приводу може бути ухвалене тільки на політичному рівні. Як директорка музею і кураторка вона відповідає за збереження цієї цінності і тому виступає проти її транспортування, оскільки це може завдати непоправної шкоди, стверджує вона.

Як приклад директорка музею розповіла про безпрецедентні заходи, вжиті під час останнього переміщення артефакту з берлінського Старого музею до відновленого Нового, де Нефертіті надали особливе місце - вона єдиний об'єкт у залі Північного купола і розташовується у вітрині заввишки чотири метри. Під час перенесення коробку з погруддям мали обережно тримати чотири людини. До того ж фахівці з Технічного університету Берліна, які досліджували цей скульптурний портрет, відхилили використання ліфта, щоб мінімізувати вібрацію бюста і пов'язані з цим наслідки. Переїзд зайняв кілька годин, хоча відстань була менше ста метрів. Від Берліна до Каїра - понад чотири тисячі кілометрів, і поки ніхто не готовий узяти на себе гарантію, що Нефертіті зможе їх подолати цілою й неушкодженою.