Як Німеччина допомагає Україні зі спецфонду Бундесверу
31 січня 2024 р.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius) на своїй посаді вже рік. Цей політик, якому доручено модернізувати німецькі збройні сили (Бундесвер), є наразі найпопулярнішим міністром в уряді канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - вкрай непопулярного у Німеччині, згідно з опитуваннями громадської думки.
Однак фінансові плани масштабної реформи Бундесверу, які є частиною так званого "поворотного моменту" в історії німецької зовнішньої політики та політики у сфері безпеки, були серйозно порушені незадовго до річниці вступу Пісторіуса на посаду.
У федеральному бюджеті на 2024 рік коаліційний уряд, сформований Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) (Пісторіус - її представник), партією "Союз-90"/"Зелені" та Вільною демократичною партією (ВДП), зможе виділити на оборону два відсотки від ВВП країни - мета, яку взяли на себе всі країни-члени НАТО, - лише за допомогою серйозних фокусів із цифрами.
Цей підхід критикує насамперед найбільша опозиційна партія - Християнсько-демократичний союз (ХДС). Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року канцлер Шольц пообіцяв своїм партнерам у Європі та Америці, що Берлін і надалі виконуватиме зобов'язання щодо витрат на військові потреби.
Читайте також: На що Бундесвер витратить 100 мільярдів євро спеціального фонду?
ХДС критикує підхід уряду
На модернізацію Бундесверу має бути виділено додатково 100 мільярдів євро. Цей спеціальний фонд - кошти, затверджені Бундестагом - насамперед призначений для закупівлі сучасних озброєнь та військової техніки. Проте із зазначеної суми тепер йдуть кошти і на допомогу Україні. З 2024 року Німеччина планує витратити на постачання зброї України загалом близько восьми мільярдів євро.
ХДС різко критикує таке рішення. "Всупереч тому, що було передбачено в Основному законі, спеціальний фонд використовується для поточних операцій та підтримки, а не для модернізації Бундесверу", - заявив в інтерв'ю DW експерт фракції ХДС/ХСС з питань оборони, відставний полковник Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter).
Читайте також: Німеччина: чи готовий Бундесвер до бою?
Допомога Україні: "Цифри прикрашені"
Кізеветтер також розкритикував розрахунки німецького уряду, які стосуються допомоги Україні. "Цифри прикрашені, - каже Кізеветтер. - Насправді ми маємо подивитися, що в сукупності було надано". За останні два роки, за його даними, загальна сума допомоги Києву оцінюється в чотири-п'ять мільярдів євро. "На цей рік було анонсовано надання ще восьми мільярдів, але їх не виділено. І було б дуже чесно і корисно, якби федеральний уряд оприлюднив, що надаlно (Києву. - Ред.), а не те, про що було оголошено", - вважає відставний полковник.
Тим часом Німеччина повідомила, що її внесок у рамках міжнародної допомоги Україні, наприклад, за лінією ЄС, перевищив 17 мільярдів євро. Однак у цю суму також входить соціальна підтримка понад мільйона українських біженців, які перебувають у ФРН, зазначає депутат від ХДС Кізеветтер.
Уряд ФРН посилається на Інститут світової економіки в Кілі (IfW), який кілька разів на рік публікує інформацію про міжнародну допомогу Києву у своєму так званому "Трекері підтримки України". Ці дані є довгими рядами таблиць, у яких, наприклад, вартість наданої Україні продукції військового призначення, такої як танки Leopard із запасів Бундесверу, оцінюється в бухгалтерських термінах.
Читайте також: Допомога Заходу Україні скоротилася на 87 відсотків - IfW
Франція незадоволена німецьким "Трекером підтримки України"
Однак французька влада розкритикувала німецькі розрахунки, згідно з якими Париж за останні два роки виділив Україні менше одного мільярда євро допомоги. Згідно з ними, Франція опинилася б на 13-му місці серед країн, які підтримують Україну. А на першому місці був би ЄС, за яким слідують США, Німеччина та Великобританія. "Я не згоден із цим рейтингом, складеним експертами з Кіля", - заявив нещодавно міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню в ефірі національної радіостанції France Inter.
Франція, ядерна держава, традиційно тримає у таємниці дані про свою оборонну промисловість. Однак серед тих, хто в Берліні займається питаннями безпеки, подейкують, що уряд у Парижі навіть шукав діалогу з дослідниками з IfW і при цьому ставив під сумнів їхні розрахунки. У Кілі не стали коментувати цю інформацію у відповідь на запит DW.
Читайте також: Чому Німеччині важко стати лідером у допомозі Україні
74 нові гаубиці CAESAR з Франції
Критика Парижем Берліна у зв'язку із підтримкою України зрозуміла. "Франція пишається тим, що все, що нею обіцяно, насправді виконується, і все, що надано, працює", - наголосив французький міністр оборони в інтерв'ю France Inter невдовзі після повернення з Києва.
Там стало відомо, що Україна не може задіяти жоден із танків Leopard 2, поставлених Німеччиною, оскільки вони потребують технічного обслуговування. Лекорню, своєю чергою, оголосив, що цього року Париж виготовить та надасть Києву ще 78 артилерійських установок CAESAR.
Родеріх Кізеветтер із ХДС вважає, що уряд канцлера Шольца та міністр оборони Пісторіус на додаток до сказаного несуть відповідальність за виробництво 155-міліметрових снарядів для української артилерії. "Оборонна промисловість, наприклад, каже, що цього року вона могла б виробити 400 тисяч артилерійських снарядів, - розповів депутат. - Але в тому, що стосується тендерів, контрактів, договірного права, немає жодної дебюрократизації, тож це не втілюється в життя”.
Читайте також: Союзники України створюють у Парижі "артилерійську коаліцію"
Бухгалтерські трюки Берлін використовував і раніше
Фахівці у сфері безпеки, такі як колишній співробітник міноборони ФРН Ніко Ланґе (Nico Lange), критикують Німеччину за те, що вона видає промисловим підприємствам замало закупівельних гарантій. Крім того, за його словами, за два роки після оголошення Шольцем "поворотного моменту" та створення спецфонду не було реформовано бюрократію у сфері закупівель для Бундесверу.
"Темпи просто недостатні, і можна було б сказати: "Зараз настав поворотний момент, у нас більше грошей, у нас є спеціальний фонд, і тепер ми робимо все інакше", - підкреслив Ланґе, нині експерт Мюнхенської конференції з безпеки.
Насамперед, цілком очевидно, що нічого не змінилося у розрахунках щодо того, чи досягне Німеччина показника військових витрат у розмірі двох відсотків від ВВП, узгодженого в рамках НАТО. Попередні уряди ФРН також були дуже винахідливими щодо цього, констатував в інтерв'ю DW Крістіан Меллінґ (Christian Mölling) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).
У своєму недавньому аналітичному дослідженні Меллінґ зазначив, що за найгіршого сценарію НАТО має всього п'ять років, щоб озброїтися таким чином, щоб відлякати Росію від нападу на територію альянсу, особливо на країни Балтії. Той факт, що німецький уряд тепер включає допомогу Україні у свої військові витрати для досягнення показника два відсотків від ВВП, "також може бути легітимним", вважає Меллінґ. Українська армія, за його словами, також опосередковано захищає НАТО від Росії - сторони, яка нападає.