Як розірвання "зернової угоди" вдарить по Африці?

Цього тижня Росія вийшла з угоди, укладеної за посередництва ООН і Туреччини щодо дозволу безпечного експорту українського зерна Чорним морем. Кремль заявив, що виходить з узгодженої уперше в липні торік та кілька разів подовжуваної угоди, через неврахування його інтересів іншими сторонами.

Протягом кількох місяців торік, від початку вторгнення Росії в Україну, військові кораблі Москви блокували експорт зерна з Одеського та інших портів, що призвело до стрімкого зростання цін на пшеницю та інші продовольчі товари.

Брак зерна з України, яку традиційно вважають світовою "житницею хлібу", загострив кризу продовольчої безпеки, особливо на Близькому Сході та в Африці, де панує голод, а обсяги імпорту зерна - високі.

З виходом РФ із "зернової угоди" з'явилися нові побоювання про загострення продовольчої кризи. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що, виходячи з угоди Росія буде винною у "продовженні використання продовольства у вигляді зброї", що вдарить по мільйонах людей з уразливих верств населення у ​​всьому світі.

Читайте також: Боррель: Росія несе відповідальність за глобальну продовольчу кризу

Де ситуація найбільш гостра?

Призупинення дії "зернової угоди" означає, що перерізано основну артерію світового експорту продовольства, заявили німецькому радіо Deutschlandfunk у Всесвітній продовольчій програмі (WFP).

За останні два дні індекс контрактів на пшеницю, зареєстрованих на Чиказькій торговій біржі, яка спеціалізується на сільгосппродукції, виріс на понад 12 відсотків.

WFP повідомила, що голод сьогодні поширений у близько 70 країнах світу, особливо в Африці. "Це значно ускладнить наші можливості прогодувати голодних людей", - заявив директор Всесвітньої продовольчої програми (WFP) у Східній Африці Майкл Данфорд. Він додав, що в регіоні гострий продовольчий дефіцит вже є актуальним для 80 мільйонів осіб. Цьому сприяла ціла низка факторів, у тому числі конфлікти, зміна клімату, економічні потрясіння та, як він висловився, ​​"похмілля після COVID-19". Зупинення дії "зернової угоди" лише погіршить і без того жахливу ситуацію, попередив він.

Міжнародний валютний фонд (МВФ), у свою чергу, попередив, що вихід Росії "погіршує перспективи продовольчої безпеки та несе ризик посилити глобальну продовольчу інфляцію, особливо для країн з низьким рівнем доходу".

"Це питання - чиста політика, але воно впливає на мільйони життів. Мільйони дітей, їхніх матерів та сімей будуть позбавлені доступу до продовольства, яке стане не по кишені. Нам слід почати розглядати не тільки політичний, а саме гуманітарний вимір цієї ситуації", - сказала в ефірі DW з Найробі представниця гуманітарної організації Save the Children Нана Ндеда і закликала африканських лідерів об'єднатися для вирішення виклику, що постав перед континентом. 

Очікується, що найбільше може постраждати Східна Африка, яка вже потерпає від сильного голоду. Наприклад, у столиці Сомалі Могадішо ціни на пшеницю, які після вторгнення Росії в Україну подвоїлися, а після підписання угоди впали на чверть. Ця країна разом з Ефіопією та Кенією страждає і від посухи, найгіршої на Африканському Розі за останні десятиліття.

Між тим конфлікт у Судані призвів до хвилі з трьох мільйонів переселенців. Виникнення нового дефіциту зерна також може ускладнити надання допомоги цим людям.

За словами Нани Ндеди, обсяги продовольчої допомоги бідним країнам знижуються, тоді як попит, навпаки, зростає. "За відсутності цієї угоди ми побачимо сплески недоїдання та голоду. На організації з надання допомоги, включно з нашою, навантаження лише зросте", - сказала експертка у розмові з DW.

Згідно з даними міністерства закордонних справ Німеччини, від гострого голоду нині потерпає близько 350 мільйонів людей у ​​світі. Відомство навело дані, які свідчать про те, що кожен один відсоток підвищення цін на продовольство штовхає у бідність мільйон осіб. Торік, на певному етапі, ціни на зерно підскочили відразу на 23 відсотки.

Раніше Росія заявляла, що угода про експорт не допомогла зерну дістатися до бідних країн, оскільки нібито більша частина українського експорту йшла до Китаю та країн за межами Африки.

Читайте також: Кінець "зернової угоди": що зі світовими цінами на пшеницю?

Якими є світові запаси продовольства?

Інформаційне агентство Reuters повідомило, що запаси кукурудзи почали сезон 2021/22 з шестирічного мінімуму, тож вторгнення Росії в Україну призвело до значного стрибка цін на цю продукцію.

Однак різке збільшення експорту з Бразилії допомогло тоді збільшити обсяги поставок, рівно як і відновлення Чорноморського коридору для експорту в липні торік. Україна змогла експортувати 32,9 млн. тонн сільськогосподарської продукції, у тому числі 16,9 млн. тонн кукурудзи та 8,9 млн. тонн пшениці.

До повномасштабного вторгнення Росії Україна експортувала приблизно від 25 до 30 мільйонів тонн кукурудзи на рік, переважно Чорним морем, і від 16 до 21 мільйона тонн пшениці.

Міністерство сільського господарства США прогнозує, що глобальні запаси кукурудзи наприкінці сезону 2023/2024 сягнуть п'ятирічного максимуму. Проте світові запаси пшениці скорочуються і, згідно з даними мінсільгоспу США, наприкінці сезону 2023/24 прогнозуються найнижчі показники за останні вісім років.

Організація Об'єднаних Націй заявила, що спробує повернути представників Росії за стіл переговорів. "Генеральний секретар продовжуватиме вивчати всі можливості для того, щоб українське зерно або російське зерно та російські добрива виходили на світовий ринок... Пропонується низка ідей", - йдеться у заяві ООН.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган казав, що вважає, що президент Росії Володимир Путін хоче продовження угоди. Ердоган збирається обговорити цю тему під час їхньої особистої зустрічі в серпні.

Тим часом Москва дала зрозуміти, що повернеться до зернової угоди лише в тому випадку, якщо будуть пом'якшені правила для її власного експорту продовольства та добрив, які зараз підпадають під санкції Заходу. ООН дали тримісячний термін на виконання умов.

Незважаючи на санкції Заходу, російський експорт зерна виграв від торішньої блокади українського експорту. Згідно зі статистичними даними Міжнародної ради по зерну (IGC), частка Росії у світовому експорті пшениці зросла до 22,3 відсотка у 2022 році з 16,6 відсотка роком раніше.

Частка ринку України впала з 9,7 відсотка до приблизно 8,3 відсотка і до 2024 року може скоротитися удвічі.