Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ у "кримській справі"

Європейський суд з прав людини  (ЄСПЛ)  ухвалив перше рішення у низці міждержавних справ, які Україна подала проти Росії, починаючи з 2014 року. Суд визнав факт системного порушення прав людини з боку російської влади в окупованому Криму. До такого рішення судді прийшли, розглянувши деталі міждержавної справи  "Україна проти Росії (щодо Криму)" . У ній українська сторона заявляла про грубі порушення прав людини в Криму, які скоювала Російська Федерація, починаючи з 27 лютого 2014 року, коли Кремль почав контролювати Кримський півостровів завдяки своїй військовій присутності та підтримці як місцевого уряду, так і воєнізованих формувань.

Суд одноголосно визнав Росію винною

Зокрема, Київ як позивач стверджував, що окупаційна російська влада в Криму переслідує  українців та  кримських татар  за їхню політичну позицію. Йдеться про переслідування, що стали частиною репресивної системи, яка включає в себе незаконні затримання, жорстоке поводження, викрадення людей, неможливість відмовитися від російського громадянства, винесення судових вироків за сфабрикованими звинуваченнями без справедливого суду за будь-який прояв проукраїнської позиції.

Вивчивши докази у цій справі, Велика палата ЄСПЛ одноголосно визнала Росію винною у порушенні низки основоположних статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), зокрема, у порушенні прав на життя, на свободу вираження поглядів, зібрання, права на справедливий суд, на повагу до приватного життя, статей про заборону нелюдського поводження і дискримінації, утиски діяльності українських і кримськотатарських ЗМІ та інших.

Уповноважена українського мін'юсту у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко назвала рішення суду "розгромним" для Росії. За її словами, воно стало "першим, в якому міжнародна судова інстанція визнала РФ відповідальною за політику масштабних та систематичних порушень різноманітних прав та свобод людини" в Криму.  

Читайте також: Amnesty International розповіла про злочини РФ в Криму за 10 років анексії

Міністр юстиції України Денис Малюська також вважає рішення ЄСПЛ "неймовірно позитивним". "Десять років пройшло (з моменту подачі скарги України у 2014 році. - Ред.) - для ЄСПЛ це вкрай швидкий термін. Але ми вперше отримали рішення по суті, і не просто отримали перше рішення по суті, а й отримали неймовірно позитивне рішення", - сказав міністр. Він повідомив, що тепер Україна повинна визначити суму збитків, зокрема від захоплення Росією приватної власності в Криму, що буде зроблено після аналізу судового рішення.

Чи поділяють думку офіційного Києва міжнародні правники і чи може рішення ЄСПЛ вплинути на репресивну політику Росії в окупованому Криму, DW дізналася в експертів.

Права людини в Криму порушуються за мовчазної згоди російської влади

Судді ЄСПЛ виявили порушення прав людини фактично у кожному аспекті життя в Криму, застосувавши великий обсяг законів щодо окупації, які є найскладнішими у міжнародному гуманітарному праві, сказала у коментарі DW професорка публічного права Університету прикладних наук Бохума експертка з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі). На її думку, це було непросте комплексне завдання, "і суд справді зробив чудову роботу, об'єднавшись довкола цього рішення". 

Головним є те, що ЄСПЛ встановив факт так званої адміністративної практики з боку російської влади щодо порушень широкого спектру прав людини, від права на життя та заборони тортур до права на вільне пересування, сказав у коментарі DW  професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері прав людини. Він пояснив, що двома визначальними рисами адміністративної практики є повторюваність порушень прав людини і мовчазне схвалення цих дій з боку влади. І ЄСПЛ визнав, що ці ознаки присутні у діях російської окупаційної влади в Криму.

"Це важливо не лише для того, щоб системне порушення Росією прав людини в Криму було офіційно засуджено, а також і для окремих жертв переслідування російської влади, яким буде легше відстоювати свої інтереси у суді", - пояснив правник. 

Він наголосив, що ЄСПЛ "не так часто встановлює факт адміністративної практики порушень прав людини". І у цьому випадку показовим є те, що всі 17 суддів ухвалили своє рішення одноголосно, "без окремих індивідуальних позицій", зазначає Дегтярьов.

Росія не виконує рішення ЄСПЛ

У березні 2022 року Росію було  виключено зі складу Ради Європи  через агресію проти України, а 16 вересня Москва офіційно перестала бути стороною ЄКПЛ. Попри суд може розглядати справи про порушення статей ЄКПЛ Росією, які відбулися до 16 вересня 2022 року, а РФ у свою чергу зобов'язана виконувати рішення, винесені за цими справами. Проте Держдума РФ ухвалила закон про вихід країни з ЄКПЛ. То які ж правові наслідки може мати рішення ЄСПЛ щодо Криму для російської влади?

Усі рішення ЄСПЛ є фактично декларативними, пояснює Костянтин Дегтярьов. І окрім деяких випадків, у яких суд визначає індивідуальні заходи, та рішень про виплату грошових компенсацій, хід імплементації рішень ЄСПЛ визначається Комітетом міністрів РЄ. Він здійснює функцію нагляду за тим, як держава-відповідач виконує рішення, і разом з нею визначає заходи для усунення порушень ЄКПЛ, визнаних судом. "Наразі РЄ не має реальних інструментів для того, щоб змусити Росію виконувати рішення ЄСПЛ, бо вона не веде жодного діалогу з РФ", - відзначає експерт.  

"Емоційна цінність" 

Він припускає, що з часом,"якщо політична ситуація в Росії зміниться, і Москва захоче повернутися до РЄ, тоді виконання цього рішення буде однією з умов для формального відновлення співпраці з російською владою". І хоча у практичному сенсі "важливо мати це декларативне рішення, у якому суд чітко визначив факти, але впливу на сьогоднішню ситуацію в Криму воно не матиме", відзначив експерт.

У цьому рішенні ЄСПЛ не йдеться і про фінансові виплати жертвам. Оскільки згідно з практикою розгляду міждержавних скарг рішення щодо компенсації жертвам порушень прав людини ЄСПЛ має винести окремо. "Тож цінність першого рішення переважно емоційна, моральна та гіпотетична, що також є дуже важливим. Якщо ви хочете бачити його чіткі конкретні наслідки, то тут ви будете дещо розчаровані", - підсумував Дегтярьов.

Рішення суду допомагає мобілізувати допомогу для України

Проте Ізабелла Рісіні наголошує на тому, що рішення ЄСПЛ щодо Криму не втратить своєї сили з часом. "Ми бачимо навіть за  обсягом рішення, яке займає понад 300 сторінок, його важливість, воно має значення як вирок міжнародного суду. І нехай ми не побачимо його негайної імплементації, але треба дивитися у майбутнє, навіть якщо сьогодні воно виглядає сірим", - вважає експертка.

Вона переконана, що визнання ЄСПЛ системного порушення прав людини, яке скоює російська влада в окупованому Криму, показує, що "звірства, які відбуваються, повинні бути зупинені". "Тож рішення суду адресоване не лише Росії , а й всій Європі та світу, воно допомагає мобілізувати допомогу для України", - наголосила Рісіні.