Які слухання йдуть у суді ООН щодо близькосхідного конфлікту

Міжнародний суд ООН постановив не вживати превентивних заходів щодо Ізраїлю через заплановану воєнну операцію в місті Рафах, розташованому в південній частині Сектора Гази на кордоні з Єгиптом. Це рішення стало підсумком юридичної суперечки між Південно-Африканською Республікою (ПАР) і Ізраїлем.

У поданому 12 лютого вже другому позові ПАР попросила Міжнародний суд ООН діяти "за власною ініціативою" та вжити превентивних заходів щодо Ізраїлю. Свій позов Преторія обґрунтувала тим, що воєнна операція в Рафаху призведе до "масових вбивств, збитків і руйнувань".

Суд відхилив позов. Небезпечна ситуація вимагає вжиття заходів, які були оголошені у попередньому рішенні, йдеться у заяві Гаазького суду від 16 лютого. Ці заходи мають бути реалізовані у всьому Секторі Гази, зокрема й у Рафаху.

Йдеться про ухвалу суду за першим позовом ПАР проти Ізраїлю, поданим 29 грудня 2023 року. У ньому африканська країна звинуватила Ізраїль у порушенні Конвенції ООН 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

У документі, ухваленому 26 січня, Міжнародний суд ООН зобов'язав Ізраїль утриматися від будь-яких дій, які можуть підпадати під Конвенцію ООН про геноцид, а також гарантувати, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не чинитиме актів геноциду в Секторі Гази. Крім того, суд постановив, що Ізраїль має дозволити постачання гуманітарної допомоги мирним жителям палестинських територій. Відповідно до цієї постанови, Ізраїль до 26 лютого має надати доповідь про виконання цих заходів.

Операція Ізраїлю проти ХАМАСу у Секторі Гази

Ізраїль відкидає усі звинувачення. Він проводить воєнну операцію в Секторі Гази проти радикального палестинського ісламістського руху ХАМАС у відповідь на його напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 1200 людей і ще близько 250 - були захоплені в заручники.

За даними підконтрольного ХАМАСу міністерства охорони здоров'я, у Секторі Гази за час воєнних дій загинуло більше 28 700 людей. Перевірити ці дані за незалежними джерелами неможливо. Ізраїль, Європейський Союз та США визнали ХАМАС терористичною організацією.

Політичний тиск на Ізраїль стає дедалі сильнішим

Останнє рішення відповідає очікуванням експерта з міжнародного права Майкла Беккера. Перед його ухваленням експерт уже наголошував, що Міжнародний суд ООН має повну свободу вирішувати, як вчинити з позовом Південної Африки.

Складно уявити, "що суд міг би ухвалити щодо цього питання щось, що суттєво відрізнялося б від сказаного раніше", сказав DW Беккер, який працює на кафедрі міжнародного гуманітарного права Триніті-коледжу в Дубліні. Крім того, за його словами, неясно, який вплив могло би мати нове рішення суду, оскільки політичний тиск на Ізраїль - особливо з боку його найближчих союзників, як-от Німеччини, США та Великобританії, - вже й так великий.

Усі три країни застерігають від наслідків воєнної операції у Рафаху на півдні Сектора Гази. У місті перебуває більше мільйона людей, зокрема біженців з інших районів Сектора Гази. Раніше Ізраїль оголосив цей район безпечною зоною. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху минулого тижня наказав ізраїльським військовим готувати наземну операцію у Рафаху.

Читайте також: На що перетворилося життя палестинців у Cекторі Гази

Суд ООН готує висновок щодо наслідків окупації палестинських територій

Проте суд розглядає не лише нинішню ситуацію у Секторі Гази. З 19 лютого в Гаазі тривають слухання щодо "правових наслідків, що випливають із політики та практики Ізраїлю на окупованій палестинській території, включно зі Східним Єрусалимом". Генеральна Асамблея ООН вже зверталася до суду з проханням зробити висновок щодо цього у грудні 2022 року, тобто ще до початку війни між Ізраїлем та ХАМАСом. До "окупованих палестинських територій" також належить окупований Ізраїлем Західний берег річки Йордан.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 30 грудня 2022 року порушує різні питання, які, як стверджується, серед іншого пов'язані з будівництвом єврейських поселень на окупованому Західному березі річки Йордан та у Східному Єрусалимі. До прикладу, у ній згадується необхідність захисту палестинського цивільного населення від насильства з боку ізраїльських поселенців. У документі також йдеться про "катастрофічну гуманітарну ситуацію" в Секторі Гази, яка, згідно з резолюцією, викликана "фактичною блокадою" регіону Ізраїлем.

За даними агентства dpa, близько 600 тисяч ізраїльтян живуть у більш ніж 200 поселеннях, побудованих на Західному березі та у Східному Єрусалимі після їхнього захоплення в ході Шестиденної війни у 1967 році. Палестинці претендують на цю територію як на частину своєї власної держави. Німеччина та США, серед інших, підтримують їх у цьому питанні у рамках переговорного процесу про "створення двох держав для двох народів". Будівництво Ізраїлем поселень багатьма сприймається як порушення міжнародного права.

Особлива увага приділяється Східному Єрусалиму

У своєму запиті Генеральна Асамблея ООН просить Гаазький суд дати оцінку правовим наслідкам, що випливають із "подальшого порушення права палестинського народу на самовизначення внаслідок окупації, що триває, заселення та анексії Ізраїлем" палестинських територій.

Особливу увагу приділять Східному Єрусалиму, який палестинці називають столицею своєї майбутньої держави. У резолюції прямо міститься прохання дати оцінку "діям, спрямованим на зміну демографічного складу, характеру та статусу Священного міста Єрусалима".

Ізраїль у 1980 році оголосив Єрусалим своєю "єдиною і вічною" столицею, що рівносильно фактичній анексії. Більшість країн не визнають цього кроку.

Читайте також: Ізраїль, ХАМАС, Газа: якими є норми міжнародного права?

Представників понад 50 країн заслухають у Міжнародному суді ООН

Слухання розпочалися з виступу палестинських представників, яким дали три години. Після цього до 26 лютого включно пройдуть слухання представників 52-х країн. Ліга арабських держав, Африканський союз та Організація ісламського співробітництва також отримають по пів години.

Серед держав, які беруть участь у слуханнях, кілька країн ЄС, зокрема Нідерланди, Бельгія, Іспанія та Франція. США та Канада також прокоментують ситуацію. Із 193 держав ООН майже 140 визнають Палестину як державу. США, Німеччина та інші країни Західної Європи до них не належать.

За підсумками слухань Міжнародний суд ООН опублікує доповідь, яка, як зазначає експерт з міжнародного права Майкл Беккер, не має юридичної сили. Вона лише дає Генеральній Асамблеї ООН довідку про поставлене юридичне питання. Однак доповідь вважатиметься юридичною консультацією, що зобов'язує, і може зіграти роль в інших розглядах, каже Беккер.

Ізраїль офіційно не бере участі у цьому процесі. Проте не виключено, що суд ООН у майбутньому запросить у нього інформацію. Ізраїль виклав суду свою позицію у письмовій формі, проте він не входить до переліку країн, які з 19 лютого братимуть участь у слуханнях.

Читайте також: П'ять сценаріїв у Cекторі Гази. Що буде після повалення ХАМАСу?