Зареєструвати українське авто у Німеччині: дорого і довго
28 березня 2023 р.
У Німеччині проживають близько мільйона біженців з України. Багато з них, утікаючи від війни, яку розв'язала Росія проти України, дісталися ФРН на своїх власних автомобілях. Скільки саме на німецьких дорогах авто з українськими номерами, не знає ніхто - адже досі не ведеться їх жодного обліку. У березні минулого року, коли до Німеччини прибула перша хвиля втікачів від російського нападу на Україну, землі і федеральний уряд дали роз'яснення щодо звільнення українських авто на рік від обов'язкової реєстрації. Однак кінця і краю війні не видно, а рішення - що далі робити з українськими автомобілями - так і немає.
Штраф у 70 євро
Земельні і федеральний уряди вказують один на одного пальцем і сперечаються щодо повноважень. Питання зависло у повітрі, попри те, що всі без винятку землі у коментарі DW заявили, що прагнуть узгодженого рішення, яке би діяло по всій Німеччині. Представники земельних міністерств, як очікується,на робочому рівні повернуться до цього питання лише у травні. У федеральному міністерстві транспорту поки ніяк не коментують звернення земельних колег з проханням розробити пропозиції для спільного підходу до цього питання.
Невизначеність змушує багатьох українських водіїв у Німеччині нервуватись. І небезпідставно, як підтверджують відповіді з міністерств транспорту деяких земель. "Експлуатація незареєстрованого у Німеччині автомобіля, який мав би бути зареєстрований після того, як сплив річний термін, є адміністративним правопорушенням, яке може потягнути за собою штраф розміром у 70 євро", - зазначили, зокрема, у мінтрансі землі Тюрінгія. Щоправда, у жодній з земель не повідомили, що плануються цілеспрямовані перевірки українських авто на дорогах з огляду на те, що у багатьох випадках спливає річний період.
Головна проблема - сертифікат відповідності
Киянка Інна Поліщук вирішила не чекати, поки урядовці щось таки надумають. Для неї - юристки за фахом - сама невизначеність була нестерпною. Хоч штрафами українцям поки ніхто не погрожує, вона вже рівно рік як у Німеччині зі своїм автомобілем і не хотіла - хоч би навіть формально - почуватися порушницею. Тож взялася займатися реєстрацією ще за кілька місяців до того, як сплив річний термін.
Запас часу, а також грошей і нервів, судячи з її розповіді, виявився геть не зайвим. "Я витратила загалом близько півтори тисячі євро. 800 євро я заплатила лише за обов'язкове для реєстрації німецьке страхування відповідальності", - розповідає жінка. Річ у тім, що автоцивілка для початківців є в рази дорожчою, ніж для водіїв, які мають стаж водіння без аварій. Але досвід водіння з українськими правами водія страхові компанії не враховують. Тож всі українці фактично мусять платити як початківці, якщо хочуть поставити авто на облік. Ті, хто поки не поспішає або ж не знає, як довго взагалі залишатиметься у Німеччині, можуть купити "зелену карту", яка є значно дешевшою.
Ще 211 євро власниці коштуватиме річний автомобільний податок. Він варіює залежно від обсягу двигуна і викидів. Близько ста євро жінка заплатила за саму процедуру реєстрації, плюс ще біля 500 - за техогляд, включно з витратами на отримання європейського сертифіката відповідності (Certificate of conformity - CoC). Цей сертифікат - найбільший головний біль українських водіїв, які вирішили ставити авто на облік у Німеччині. "Моя машина майже нова і вона виготовлена на території ЄС, у Словаччині. Тож я сподівалася, що проблем не виникне", - розповідає Поліщук. Однак у дилера Kia, куди вона звернулася, на неї чекав неприємний сюрприз. Оскільки її авто було виготовлене для ринку пострадянських країн, видати сертифікат їй у Німеччині не можуть.
263 євро, щоб скопіювати дані з бланку на бланк
Довелося звертатися до дилера Кіа в Україні. "Виявилося, що оскільки авто не для ринку ЄС, то і європейського сертифіката відповідності (СоС) на нього у природі не існує", - каже Поліщук. На щастя, їй вдалося викрутитися: український дилер надіслав український сертифікат відповідності, додавши до нього ще один аркуш з даними, які вимагають у країнах ЄС. Німецький дилер переніс ці дані у документ німецького зразка (Datenblatt), за що взяв - не багато, не мало - 263 євро. Зрештою, всі процедури постановки на облік зайняли півтора місяці.
Пощастило принаймні, додає жінка, що мито не довелося платити - на митниці роблять виняток для тих, хто зазначає, що планує залишитися у Німеччині і зобов'язується не продавати авто протягом року. "Я вирішила залишатися у Німеччині, тому рано чи пізно мені довелося би цим займатися. Сама процедура хоч і не проста, але мені як юристці німецька прискіплива бюрократія в чомусь навіть подобається. Я розумію її сенс", - зізнається Інна Поліщук.
Про сенс бюрократії у питанні реєстрації автомобілів у коментарі DW нагадали у Німецькому клубі автомобілістів ADAC. "Важливо, щоби була гарантована безпека руху стосовно технічного стану автомобілів. Крім того, має бути страховий захист", - вважають в організації, яка є потужним представником інтересів німецьких водіїв. На обидвох цих аспектах наголошують і уряди низки земель, зокрема, Баварії і Тюрінгії. Натомість дві землі - Нижня Саксонія і Саксонія Ангальт - не чекаючи рішення решти, подовжили період перереєстрації авто для українців ще на рік, вимагаючи для тимчасового винятку з обов'язкового обліку лише пред'явлення міжнародного страхового полісу.
Без автоцивілки їздити небезпечно
Як би довго не тривала невизначеність зі статусом українських автомобілів, в ADAC нагадують: "зелену карту" або інший страховий поліс мусять мати всі без винятку автомобілі. "Хто користується автомобілем без страхового полісу цивільної відповідальності, може бути покараний грошовим штрафом або позбавленням волі до одного року", - наголошують представники клубу. Причому чи їздиш без страховки свідомо, чи за браком знань - байдуже.
Згідно зі статистикою, яку навела нещодавно з посиланням на об'єднання страховиків GDV телерадіокомпанія MDR, з червня по березень відбулися 262 аварії за участі українських автомобілістів, які не мали жодного страхового полісу - тобто майже по одній аварії щодня. У GDV нагадують, що крім штрафів на таких водіїв чекають і виплати компенсацій заподіяної шкоди.
Читайте також: Як працюється українським вчителям у німецьких школах
Назад в Україну?
Що б зрештою не вирішили німецькі політики щодо умов подальшого обліку або звільнення від нього, чимало українських водіїв просто фізично не зможуть пройти суворий техогляд. Крім сумнівного технічного стану старих автомобілів, які багато років не проходили техогляд, головною перепоною стане отримання сертифіката відповідності. Зокрема, у багатьох відгуках у соціальних мережах українці вказують на те, що замовляли в Україну "биті" машини із США. Нерідко це марки, які офіційно не представлені ні на українському, ні на європейському ринку. До того ж ремонт автомобілів в Україні часто здійснюється з використанням несертифікованих у ЄС запчастин.
Чимало українців на форумах пишуть, що у разі необхідності техогляду відвезуть авто назад в Україну. "Саме так ми плануємо зробити зі старою автівкою мого батька", - каже колишня киянка Інна Поліщук. Сама вона віднедавна вже їздить на німецьких номерах з "українським" колоритом - комбінацією UA38.