Без тепла й світла: як українці призвичаїлись до нових умов

Петро і Леся Писарські мають помешкання у двоповерховому багатоквартирному будинку в містечку Колки, що на Волинському Поліссі. Перше, що впадає у вічі у дворі будинку - високі стоси складених дров. "Це сусіди заготували собі на зиму. Колки не газифіковані. Тут газ лише балонний. Тому люди опалюють будинки дровами, торфобрикетом чи електрикою", - каже Петро.

Однак внаслідок цілеспрямованого руйнування Росією української енергосистеми ефективне обігрівання електрикою стало неможливим. Тому й гріють квартиру Писарські твердим паливом. "У нашому будинку у всіх парове опалення, індивідуальні твердопаливні котли. У мене стояли дві системи - електричний котел і твердопаливний. Зараз використовую тільки твердопаливний", - пояснює Петро і веде у підвал показати систему опалення.

Як паливо Петро використовує трачиння, що залишається від розпилювання деревини на пилорамі. Заготовляє його з літа. Завантажений котел гріє воду добу, потім топку знову наповнюють паливом. Але й ця система залежить від струму.

"Котел має електричну помпу для пришвидшення обігу гарячої води у батареях. Вимкнули струм, помпа зупинилася. Температура води піднялася до 90 градусів і тиск - до двох атмосфер. Я мусив бігти запускати бензиновий генератор, щоб запрацювала помпа й впала температура. Інакше вода закипить і пара розірве котел. А генератор мій у гаражі, від нього провів електрокабелі до будинку", - показує Петро.

Читайте також: Без опалення: як зберегти тепло в оселі під час блекауту

Людей непокоїть відсутність зв’язку під час вимкнень струму

"У нас багато чого на електриці було - плита, котел, свердловина на воду на електромоторі, - підключається до розмови Леся, дружина Петра. - Якщо зникає струм, нема ні світла, ні води, ні опалення. Зараз у середньому чотири години світло є, чотири - нема. Якось після чергового обстрілу просиділи дванадцять годин без електрики. То ж подумали й замінили електричну плиту газовою і поставили на кухні газовий балон. Так можна завжди щось зготувати".

Сьогодні подружжя Писарських уже прилаштувались до нових обставин. Якщо струму довго нема, веде далі Петро, то запускаємо генератор і маємо світло, воду зі свердловини для ванни й туалету. А  сусіди приходять до них телефони заряджати. "Ми так бачимо, що основна проблема під час вимкнень - навіть не відсутність світла, а відсутність зв’язку, - ділиться з DW враженнями Петро. - Люди настільки вже звикли до інтернету, до інформації, що без неї важко. Війна все-таки, а тут же і Білорусь недалеко".

Виручає надійно утеплене житло

Сергію Деркачу з села Милуші, що під Луцьком, тримати тепло у хаті під час блекаутів допомагають два фактори: добре утеплений будинок і два котли на вибір для обігріву - газовий і електричний. "Вони у мене ось тут обидва на кухні", - показує гордо господар. Як розповів DW Сергій, його будинок площею 240 квадратних метрів має коефіцієнт теплозбереження 4.4, що вдвічі більше українських норм.

"У нас підлога з підігрівом, а завдяки теплоізоляції хата тримає тепло до двох діб, - каже Сергій. - Проте ми не прихильники високої температури. Ще до війни у кімнатах не нагрівали повітря вище 18-20 градусів".

Відколи почалися примусові вимкнення струму, електричний котел Сергій майже не задіює, бо викрилася ще одна неприємність: "Цієї зими зіткнулися з проблемою - навіть коли є світло, електрокотел не працює. Він включений, але не гріє, батареї холодні. Приїхав майстер, глянув, каже, з котлом все добре. Виявилося, через блекаути впала напруга в мережі, й котел не забезпечує гарантованої потужності".

Читайте також: Удари по цивільних об'єктах України. Чого домагається РФ?

Електромережі не забезпечують потрібну напругу струму

Коли напруга нижче потрібної, лампочки світять тьмяніше, а електрична кавоварка може навіть й не увімкнутися, скаржиться Світлана, дружина Сергія. Маючи таку проблему з електрикою, родина повернулася до газу. Електричному реле газового котла й помпі для обігу води в системі опалення цілком достатньо навіть низької напруги.

"Якщо ж будуть великі морози, довго не буде світла, а воно й зараз може зникнути на дванадцять годин, то є камін у залі. Розпалюємо і гріємося. Маю відходи столярної майстерні, то й палимо їх", - пояснює Сергій.

Найпростіше грітися у час блекаутів тим, у кого стоять ще грубки на дровах чи вугіллі. Така грубка зберіглася й у сільській хаті батьків Григорія Кобеля з Луцька. Але це не найкращий вибір, вважає чоловік, бо пічне опалення небезпечне. Сучасна людина, звична до комфорту, не вміє належно користуватися відкритим вогнем, розмірковує Григорій. У селі його батьків вже згоріли дві хати через невміння жильців користуватися грубкою.

Побутові технічні засоби виручають

А от Олександр Мартинюк мешкає у багатоквартирному будинку в Луцьку. У будинку нове планування, товщина зовнішніх стін, за словами Олександра, до метра, стіни утеплені, а кожне помешкання обладнане власним газовим котлом для опалення. Щоб вимкнення електрики не впливало на роботу опалення, він встановив у себе 12-вольтний накопичувач струму, від якого через інвертор, перетворювач струму, можна отримати на виході 220 вольт.

Цієї напруги, запевняє Олександр, достатньо на чотири-п’ять годин для автономного живлення приладів малої потужності - комп’ютерів, холодильників, телевізорів, побутового освітлення. "Так звані автомобільні інвертори цілком підходять для використання в побуті для підтримки роботи електроелементів газового опалення на час блекауту, - ділиться досвідом Олександр. - А коли світло появиться, ви зарядите накопичувач чи акумулятор для наступної роботи. Проте часто заявлені на коробці інвертора 500 Вт потужності на практиці виявляються 250 Вт. Але це вже на совісті виробників". 

Ціни на паливо йдуть вгору

У розмові з DW усі співрозмовники відзначали шалене подорожчання палива й альтернативних засобів отримання електрики. "Ми хоча й живемо серед лісів, - каже Петро Писарський, - але машина на 6-7 кубів дров вам обійдеться в 10-11 тисяч гривень".

Колись, продовжує Петро, у цих краях більше топили торфобрикетом, поруч завод з його виробництва. Але через блекаути він часто простоює. Тому й дорожчають дрова й балонний газ для плит. "Ми порахували, що 1 кіловат струму від бензинового генератора коштує нам майже 36 гривень", - бідкається чоловік.

Якщо ще свою хату можна нагріти, зауважує його дружина Леся, то велике приміщення школи, де вона працює, натопити достатньою мірою неможливо. Раніше школа опалювалась вугіллям, потім брикетом, а зараз дровами. "Але температура зараз у класах плюс 11-12 градусів. У деяких класах навіть плюс шість. І вчителі працюють, діти ходять до школи. А основна зима ще ж попереду", - непокоїться Леся.