Бідзіна Іванішвілі: олігарх, що розвертає Грузію у бік Росії

Грузинський парламент у вівторок, 28 травня, подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на закон "Про прозорість іноземного впливу", який називають "законом про іноагентів" за схожість з його російським аналогом.

Незважаючи на масові проєвропейські мітинги та тиск Заходу, панівна партія "Грузинська мрія" не демонструє жодних ознак готовності дати "задній хід". Критики, які прямо називають документ "російським законом", заявляють, що уряд Грузії має намір застосовувати тактику, подібну до тієї, яку використовує Кремль для придушення опозиції, громадянського суспільства та незалежних ЗМІ.

Суперечливий закон вимагатиме від неурядових організацій та осіб, які отримують понад 20 відсотків свого фінансування з-за кордону, зареєструватися як організації, які "несуть інтереси іноземної держави".

Уряд Грузії стверджує, що законопроєкт спрямований на прозорість. Але опоненти впевнені, що його мета - відвернути країну від Європи та наблизити її до Росії.

Ініціатором законопроєкту називають Бідзіну Іванішвілі, засновника правлячої партії "Грузинська мрія", якого зараз вважають її неформальним лідером. У статусі почесного голови партії він має неофіційні повноваження призначати прем'єр-міністрів, затверджувати кандидатури суддів і давати "зелене світло" законам в парламенті.

Читайте також: В ЄС шкодують через остаточне затвердження парламентом Грузії закону про "іноагентів"

Як Іванішвілі прийшов до влади?

"Він веде стерильний і аскетичний спосіб життя. Він відлюдник", - розповів DW колишній радник і друг Іванішвілі Гія Хухашвілі.

Іванішвілі народився в 1956 році в селі Чорвіла на заході Грузії. Він відвідував університет у столиці країни Тбілісі, а відтак виїхав до Москви, щоб отримати ступінь доктора економіки. Саме на руїнах Радянського Союзу він проклав собі шлях до мільярдера.

Під час кампанії приватизації після краху комунізму Іванішвілі став банківським і металевим магнатом. Він також придбав 1 відсоток акцій російського державного газового гіганта "Газпром", який, як він пізніше стверджував, продав перед тим, як прийти в грузинську політику.

Іванішвілі покинув Росію в 2002 році. Спочатку переїхав до Франції, а в 2003 повернувся в Грузію. Існують припущення, що причиною його переїздів стало обмеження впливу олігархів, розпочате президентом Росії Володимиром Путіним. "Коли він побачив (Путіна. - Ред.) по телевізору, що крокує кремлівськими коридорами, то зрозумів, що Путін не дозволить йому мирно вести свій бізнес", - каже Хухашвілі.

Він додає, що Іванішвілі якось сказав йому "дуже гордо, що це була його ідея попросити російські спецслужби захищати олігархів. Крім цього, ми не говорили про його життя в Росії, і він не згадував про тамтешніх друзів". Після повернення до Грузії Іванішвілі продовжив бізнес і вів тихе життя подалі від очей громадськості.

Іванішвілі повернувся в центр уваги, коли заснував партію "Грузинська мрія" та балотувався на парламентських виборах 2012 року. Він переміг свого суперника Міхеїла Саакашвілі, але його перебування на посаді прем'єр-міністра тривало лише рік, перш ніж він оголосив, що йде з політики.

Однак оглядачі кажуть, що Іванішвілі пішов лише для того, щоби, перебуваючи на задньому плані, продовжувати смикати грузинську політику за ниточки.

Читайте також: Євроінтеграція - усе? ЄС вирішує, що тепер робити з Грузією

Іванішвілі ховався за прозахідним фасадом Грузії

Опитування громадської думки показують, що понад 80 відсотків грузинів підтримують подальшу європейську інтеграцію країни. В Грузії поширені гострі антикремлівські настрої, особливо після того, як Росія вторглася в Грузію в 2008 році.

З моменту приходу до влади в 2012 році уряд "Грузинської мрії" завжди офіційно виступав за приєднання до ЄС і НАТО. Однак опозиція звинувачує цю силу в приховуванні своєї проросійської позиції.

Іванішвілі зміг залучити на свій бік соратників, які вірили в прозахідний курс Грузії і вважали, що олігарх розірвав свої зв’язки з Росією. "Він сказав, що продав свої активи в Росії і звільнився від російського впливу", - сказав DW колишній президент Грузії Георгій Маргвелашвілі. "Ми завжди говорили про євроатлантичну інтеграцію. Якоїсь миті я перестав у це вірити. Я бачив, що ми рухаємося в інший бік. Але виборці вірили, що вони все одно йдуть до Європи".

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році представники "Грузинської мрії" почали звинувачувати західних чиновників у бажанні втягнути Грузію у війну з Україною для відкриття "другого фронту".

У квітні під час звернення, що Іванішвілі робить нечасто, він звинуватив "партію глобальної війни", яку підтримує Захід, у втручанні в справи Грузії та у спричиненні конфлікту з Росією. "Незважаючи на обіцянки, дані на саміті у Бухаресті у 2008 році, Грузію та Україну не включили до складу НАТО та залишили на протязі. Всі подібні рішення приймаються партією глобальної війни, яка має вирішальний вплив як на НАТО, так і на Євросоюз, і для якої Грузія та Україна мають лише ціну гарматного м'яса", - сказав він.

Маргвелашвілі вважає, що законопроєкт про "іноземний вплив", спрямований проти фінансованого Заходом громадянського суспільства та проєвропейських рухів у Грузії, грає на руку Путіну. "Росія зможе сказати: "Подивіться на Грузію, вони намагалися відірватися від нас і все одно повертаються в Росію. Що б ви не робили сьогодні, ви повернетеся в Росію. Це також "відгукнеться" й українцям", - каже Маргвелашвілі.

Читайте також: Як закон про іноагентів може вплинути на вступ Грузії до ЄС?

Санкції, теорії змови та суперечки з Credit Suisse

У відповідь на ухвалення законопроєкту про "іноземний вплив", який, на думку критиків, поставить під загрозу рух Грузії на Захід, Європейський парламент прийняв резолюцію, яка закликає до санкцій проти Іванішвілі. США, традиційно один із головних стратегічних партнерів Грузії, запровадили заборону на видачу віз чиновникам "Грузинської мрії" через "підрив демократії" в країні.

Прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе нещодавно заявив, що "неформальні санкції" проти Іванішвілі вже діють у зв'язку з судовим процесом олігарха проти швейцарського банку Credit Suisse щодо замороження його активів. Вони, за оцінками, становлять 2 мільярди доларів США. "Якщо ви не вірите в демократію, не вірите в незалежність інституцій і систему стримувань і противаг, то теорія змови - це легкий шлях", - коментує у розмові з DW колишній прем'єр-міністр Грузії Георгій Гахарія.

Читайте також: Іванішвілі копіює Януковича. Чи повторить він його долю?

Стратегія Іванішвілі - утриматися при владі

Деякі з критиків Іванішвілі вважають, що нинішній антиліберальний розворот є частиною його політичної стратегії виживання. Якщо прозахідна опозиція переможе на парламентських виборах у жовтні, авторитет і статки Іванішвілі можуть опинитися під загрозою. "Він жертвує демократією своєї країни та інтеграцією в ЄС заради власного багатства, і він вкладе всі свої ресурси в утримання влади. Тому що тільки перебування при владі може гарантувати його добробут", - каже Гахарія і додає, що для Іванішвілі законопроєкт про "іноземний вплив" також є інструментом придушення діяльності спостерігачів з метою фальсифікації парламентських виборів.

"Проблема зараз в тому, як провести чесні вибори. Іванішвілі боїться двох речей: не отримати легітимності від грузинів, якщо вони не визнають ці вибори, і міжнародної легітимності. Якщо ці дві речі у жовтні перетнуться, то йому кінець", - вважає Гахарія.