Біженці з України у Німеччині: як і де оформити документи

З початку війни Росії проти України до Німеччини прибули вже більше 120 тисяч українських біженців. Очікується, що ця цифра надалі стрімко зростатиме. DW зібрала відповіді на низку найнагальніших запитань.

Як втікачам оформити перебування у Німеччині?

Подавати заявку на отримання притулку (Antrag auf Asyl) українцям не треба. Робити це навіть не рекомендується: це дуже складна і довготривала процедура, протягом якої заявники обмежені у праві на пересування по Німеччині і не мають права працювати. Натомість українці можуть за максимально спрощеною процедурою отримати тимчасовий захист з огляду на бойові дії на батьківщині на один рік з можливістю подовження до трьох років. Підставою є § 24 Закону про правовий статус іноземних громадян (нім. Aufenthaltsgesetz). Подавати заяву на отримання тимчасового захисту можна одразу після прибуття до Німеччини. Однак це необов'язково. 90 днів, починаючи з 24 лютого, можна перебувати в рамках безвізового режиму. Заяву на оформлення дозволу на перебування згідно з §24 Закону про правовий статус іноземних громадян треба подати не пізніше 22 травня 2022 року до відділу реєстрації іноземних громадян (Ausländerbehörde) за місцем перебування. У великих містах це відомство працює при міській адміністрації. У маленьких містах і територіальних громадах ці відділи працюють при адміністрації районів (Kreisverwaltung). Процедуру подання необхідно уточнювати безпосередньо у кожному відомстві.

Чи можливо оформити тимчасовий захист з українським внутрішнім паспортом?

У відомствах, до яких зверталася DW, процедура оформлення тимчасового захисту максимально спрощена. Наприклад, в адміністрації району Райн-Зіг (Rhein-Sieg Kreis) повідомили, що достатньо надіслати копію паспорта електронною поштою і вказати адресу фактичного перебування у Німеччині. Після цього на вказану адресу надійдуть анкети. Заповнені документи можна відсканувати і відправити електронною поштою до відділу реєстрації іноземних громадян. Таким чином процедура оформлення тимчасового захисту на перший рік буде вважатися пройденою. Чи треба буде вклеювати у паспорт відповідний дозвіл на перебування, поки незрозуміло. Всі процедури на місцях подекуди ще не затверджені. У відомстві з питань іноземців в адміністрації району Райн-Зіг наголосили, що прийматимуть для оформлення статусу і українські внутрішні документи - навіть без перекладу. Так само перепоною не будуть і документи, термін дії яких сплив, запевнили у відомстві.

Як оформити дозвіл на роботу?

Як зазначає на своєму сайті міністерство внутрішніх справ Німеччини, для роботи українцям, що втекли від війни, потрібно отримати дозвіл на роботу у відомстві у справах іноземців. Згідно з рекомендацією міністерства, у дозволах на перебування має зазначатися право на роботу, навіть якщо біженець з України ще не знайшов конкретне робоче місце. У пошуку роботи, зазначають у міністерстві, особи, які отримали право на перебування за Директивою про тимчасовий захист, мають право на допомогу Агенції з працевлаштування. Варто врахувати, що доходи від роботи у Німеччині несумісні з отриманням соціальної допомоги, яка надається біженцям. Додаткові заробітки для отримувачів соціальної допомоги призводять до скорочення розміру допомоги.

Правоохоронні органи Німеччини наполегливо застерігають від сумнівних пропозицій роботи. Не варто влаштовуватись на роботу без контракту, не оформивши дозвіл на роботу. Нелегальна робота може обернутися високими штрафами як за порушення законодавства про працю, так і за безпідставне отримання соціальної допомоги, якщо така отримується. Крім того, нелегальна праця може обернутися експлуатацією з боку сумнівних працедавців. За законом, мінімальна зарплатня у Німеччині з першого січня становить 9 євро 82 центи за годину (до сплати податків). Легальне працевлаштування передбачає соціальні відрахування, а також отримання медичного страхування, витрати вираховуються з зарплати і їх на 50 відсотків покриває роботодавець. Крім того, працевлаштовані можуть отримувати виплати на кожну неповнолітню дитину, які становлять 219 євро на місяць (Kindergeld).

Яка соціальна допомога надається українським біженцям?

Українці, які подали заяву на тимчасовий захист за §24 Закону про правовий статус іноземних громадян, мають право на соціальну допомогу, аналогічну до осіб, які подали заяву на отримання притулку (Asyl). Відповідно до закону про соціальні гарантії для шукачів притулку (Asylbewerberleistungsgesetz - AsylbLG), біженцям надається допомога, яка має покривати витрати на харчування, опалення, одяг, здоров'я і базові побутові витрати, а також "особисті" витрати, такі як, наприклад, відвідання культурних заходів. Для осіб, які проживають у притулках для біженців, як правило, значна частина цих потреб може на розсуд соціальних служб покриватися наданням речової допомоги - одягу, харчів чи меблів, проїзних на громадський транспорт або квитків на заходи.

Якщо речова допомога не надається і людина не мешкає у гуртожитку, наданому соціальними службами, вже починаючи з березня, соціальні служби громади проживання мають виплачувати кожному дорослому, якщо він проживає окремо 367 євро на місяць (по 330 євро, якщо біженець мешкає з чоловіком або дружиною). Дорослі віком до 25 років, які мешкають з батьками - 294 євро. Підлітки 14-17 років - 326 євро, діти від 6 до 14 років - 326 євро, до шести років - 249 євро. Заява на отримання соціальної допомоги біженцям подається до відомства із соціальних питань при громаді проживання (Sozialamt). Ці виплати надаватимуться протягом перших 18 місяців. Якщо тимчасовий захист буде подовжено, біженець отримуватиме дещо вищі виплати, які дорівнюватимуть виплатам для соціально незахищених і довгостроково безробітних жителів Німеччини. Увага: якщо біженець подає заяву на соціальну допомогу і вказує наявність грошових коштів понад 200 євро або цінностей відповідної вартості, спершу заявнику доведеться використати ці запаси, перш ніж буде виплачено допомогу. Таким майном можуть бути, наприклад, дорогі прикраси або ж автомобіль, на якому біженець приїхав до Німеччини (якщо авто зареєстроване на заявника). Водночас, окремі федеральні землі, за даними ЗМІ, обговорюють можливе виключення авто з переліку таких цінностей.

Чи надається медичне страхування?

Ні. Повноцінне медичне страхування матимуть лише працевлаштовані біженці. Біженцям, які не працюватимуть, у соціальних відомствах видають ваучери на медичні послуги, з якими можна звертитися до лікарів, або картки здоров'я (Gesundheitskarte). На відміну від повноцінного медичного страхування, біженці мають право на обмежений перелік медичних послуг. Йдеться передовсім про гостро необхідну, невідкладну допомогу. Якщо потрібні операції або інші складні послуги, вони можуть надаватися за попередньою заявою до соціального відомства. 

Яке житло надається?

На відміну від осіб, які подали заяву на притулок, українці, що перебувають у Німеччині за §24 Закону про правовий статус іноземних громадян, не мусять мешкати у гуртожитках чи притулках для біженців. Чимало українців їдуть до родичів або друзів, житло надається і незнайомими німцями, які хочуть допомогти. Водночас, правоохоронці просять бути обережними з пропозиціями житла, які на вокзалах після прибуття пропонують незнайомці. Зафіксовані непоодинокі випадки зловживання довірою людей, зокрема, спроби використання біженців як нелегальної робочої сили в обмін на проживання. Рекомендовано звертатися до місцевої влади за місцем прибуття. Влада, як правило, веде облік житла, яке надається небайдужими громадянами. Крім того, надаються місця у гуртожитках або інших місцях тимчасового розташування, подекуди це спортзали шкіл або порожні зали для проведення культурних заходів. Зняти окреме житло через високі ціни, як правило, на соціальну допомогу вкрай важко. У багатьох великих містах спостерігаєтся гострий дефіцит житла. У разі, якщо громада не може надати тимчасове житло, можна домовитися про надання грошової компенсації на житло. Однак її обсяг, як правило, не дозволяє знайти окрему квартиру на ринку. У такому разі може допомогти, наприклад, оренда житла у небайдужих громадян, які готові здавати його біженцям за ціною, яку готові покривати соціальні служби.