Бої за Соледар: що потрібно знати про передмістя Бахмута

Соледар. Назва цього українського міста у перші дні 2023 року звучить у новинах у всьому світі. За передмістя Бахмута на Донеччині зараз точаться найзапекліші бої у війні Росії проти України. Станом на вівторок, 10 січня, українські війська втратили контроль над великою частиною Соледара, але намагаються повернути позиції. Повідомлялося про перекидання підкріплення та бліц-візит до міста командувача Сухопутних військ України генерала Олександра Сирського.

Чим важливі Соледар та Бахмут

З військової точки зору Соледар важливий насамперед своїм розташуванням - за 15-18 кілометрів на північний схід від Бахмута. Обидва міста живуть під обстрілами з перших днів вторгнення РФ, тобто майже рік. З літа 2022 року російські військові штурмують Бахмут, але донедавна просувалися повільно. Втрата Соледара означатиме, що ризик оточення Бахмута різко зростає.

Сам Бахмут, який за радянської влади і до 2016 року називався на честь лідера місцевих комуністів Артемівськ, має стратегічне значення. Він розташований на трасі Е40 приблизно на півдорозі з Харкова до Ростова-на-Дону. Бахмут стримує просування армії РФ далі на захід у бік цілого ряду міст, насамперед Краматорська - великого адміністративного, промислового та оборонного центру підконтрольної Києву частині Донецької області. Від Бахмута до Краматорська близько 50 км, але між ними багато ліній оборони, тож деякі експерти кажуть, що втрата Бахмута не буде критичною для інших районів.

Бахмут - місто, куди взимку 2015 року відступали українські війська після запеклих боїв та втрати Дебальцевого. Незадовго до цього, після переговорів у Мінську у вересні 2014 року, коли була укладена перша мінська угода, у сусідньому Соледарі розташувався штаб так званого Спільного центру контролю та координації (СЦКК). Це був орган російських та українських військових, а також представників ОБСЄ, які контролювали розмежування сторін. У 2017 році Росія вийшла із СЦКК.

Тепер Бахмут може стати першим великим містом Донбасу, яке Росія може захопити з моменту взяття Сєвєродонецька та Лисичанська в Луганській області на початку літа 2022 року. 

Підземне місто з футбольним полем та санаторієм

Соледар відомий у всьому світі своїми соляними родовищами, сіль там видобувають із кінця 19 століття. Містом селище стало в 1965 році, отримавши важку для вимови назву Карл-Лібкнехтовськ - на честь одного із засновників Компартії Німеччини. Від 1991 року він називається Соледар. До вторгнення РФ в Україну населення міста становило понад 10 тисяч жителів, у сусідньому Бахмуті - у сім разів більше. Обидва міста, як і багато інших на Донбасі, навесні та влітку 2014 року кілька тижнів контролювалися проросійськими сепаратистами, але були звільнені українською армією.

Підприємство "Артемсіль" у Соледарі забезпечувало сіллю понад 90 відсотків потреб України, наразі країна змушена її імпортувати. Після російського вторгнення це підприємство не працює.

До війни соляні шахти були магнітом для туристів. У копальні, на глибину від 200 до 300 метрів, водили екскурсії. Загальна довжина тунелів оцінюється в 300 кілометрів. Один з найвідоміших вражає розмірами - висота близько 30 метрів, ширина - 14 метрів, довжина - близько кілометра. Під землею розташовані музей, церква, концертний зал, де проводили фестиваль симфонічної музики, футбольне поле, скульптури із соляних кристалів, а також спелеосанаторій на 100 пацієнтів для лікування захворювань дихальних шляхів.

Читайте також: Бербок у Харкові пообіцяла додаткове озброєння від ФРН для України

Винні льохи Донбасу

Є підземні тунелі й у самому Бахмуті, де у колишніх гіпсових шахтах на глибині близько 70 метрів розміщено виробництво ігристих вин класичним способом. Тут робили "Радянське шампанське", а в незалежній Україні - "Артемівське" та "Крим" - з винограду, що виріс на півострові. Це один з найбільших заводів у Східній Європі з нещодавнім обсягом виробництва близько 25 мільйонів пляшок на рік. Після російського вторгнення завод було зупинено.