Чого очікувати від Стефанчука на посаді голови Ради
8 жовтня 2021 р.Верховна Ради України у п'ятницю, 8 жовтня, підтримала призначення на посаду спікера Руслана Стефанчука. За таке рішення проголосував 261 депутат. Це сталося після того, як напередодні нардепи відкликали Дмитра Разумкова з посади голови парламенту.
Разом зі Стефанчуком депутати висунули на голосування ще двох кандидатів - Олексія Гончаренка та Яну Зінкевич від опозиційної фракції "Європейська Солідарність". Як і прогнозували експерти, парламентарі підтримали саме представника від фракції "Слуги народу". Під час представлення своєї кандидатури в Раді Руслан Стефанчук запевнив, що докладе зусиль, аби парламент залишався і надалі місцем для дискусії і компромісів для усіх політичних сил.
Водночас опитані DW експерти припускають, що новий голова Верховної Ради може допомогти сконцентрувати ще більше влади у руках президента Володимира Зеленського.
Руслан Стефанчук: хто він
До потрапляння у Верховну Раду Стефанчук працював помічником депутата від "Нашої України-Народної самооборони" Анатолія Матвієнка, а також був радником першого віцепрем'єра Степана Кубіва в уряді Володимира Гройсмана.
З приходом у велику політику Зеленського Стефанчука називають головним ідеологом "Слуги народу". Сам президент характеризував його як одну із ключових фігур у його оточенні. У 2019 році він призначив його своїм радником та представником у Верховній Раді. На дочасних виборах до парламенту він став другим номером у списку партії. У Раді згодом був призначений першим заступником спікера та продовжив бути представником президента. Від останньої посади його звільнили напередодні обрання головою Верховної Ради.
З огляду на підтримку Стефанчуком президентських ініціатив і попередньої співпраці, кращої кандидадури на посаду голови Верховної Ради серед "Слуг народу" годі було шукати, вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін. Саме Стефанчук був одним із реалізаторів ідеї дочасних парламентських виборів. "І він себе бачить виключно в ролі солдата партії, принаймні на сьогодні", - відзначає експерт.
Читайте також: Політолог Олексій Гарань: В Україні виникла загроза популістського авторитаризму
Чим запам'ятався у Верховній Раді
Стефанчук є автором чи співавтором понад 60 законопроєктів, зокрема, що стосуються змін до Конституції України, Виборчого Кодексу, референдуму, регламенту роботи Ради.
"Він робив все, що хотіли від нього побачити на Банковій. Це було некрасиво і треба розуміти, що він і далі це буде робити", - вважає директор українського Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала і нагадує про нещодавнє просування законопроєкту про олігархів. Саме Стефанчук через хворобу Разумкова головував на пленарних засіданнях парламенту, де до цього закону ухвалили правки, які, як зазначають експерти, суперечать одна одній.
Політолог нагадує і про скандал кількарічної давнини довколо нового голови Верховної Ради щодо компенсацій за житло. Тоді ЗМІ повідомляли, що Стефанчук як іногородній отримував з державного бюджету компенсацію за винаймання житла, коли жив у квартирі своєї тещі. Після розголосу цієї інформації Стефанчук заявив, що повернув кошти і відмовився від такої компенсації.
Ручний режим для Банкової?
Ще готуючись до позачергових виборів Стефанчук заявляв, що "Слуга народу" прагне стати монопартією в Україні, яка стане єдино відповідальною за стан справ у державі. Саме такого монопольного впливу на всі гілки влади тепер найбільше побоюються експерти. Віталій Бала припускає, що Рада за головування Стефанчука може перетворитися на "додаток до Офісу президента", яким, на його думку, уже став Кабмін, "штампуючи рішення Банкової".
"Від самого початку виборів президента і Ради зусилля Банкової були спрямовані на те, щоб сконструювати зручний і ручний режим. І загроза не у окремих персонах, а в тенденціях", - зазначає Віктор Замятін. На його переконання, оточення президента намагається розповсюдити свій вплив на всі сфери життя.
Читайте також: Спікеріада: Дмитра Разумкова "пішли", але він обіцяв повернутися
Спікер як друга особа держави
Водночас повноваження спікера і його вплив на порядок денний Верховної Ради не варто перебільшувати, зауважує експерт з виборчого права, віцепрезидент Асоціації народних депутатів України Олександр Барабаш. Він звертає увагу на те, що дії спікера обмежуються вимогами регламенту і нормами Конституції. Тому Барабаш переконаний, що "грубі порушення регламенту зустрічатимуть опір і від опозиційних фракцій, і від суспільства".
Однак експерти також звертають увагу на важливість і інших обов'язків очільника парламенту. А саме, що спікер, відповідно до Конституції України, виконує обов'язки глави держави у разі дострокового припинення президентом повноважень. "І саме через це, на мій погляд, наявність власної точки зору Разумкова стала причиною його відставки", - вважає Барабаш.
Призначення спікером наближеного до Офісу президента Руслана Стефанчука можна розцінити певною мірою як перестраховку Офісу президента на випадок дочасних виборів, погоджується політолог Бала. "І для цього потрібен на тисячу відсотків свій голова Верховної Ради", - підсумовує експерт.