Чому Євросоюз досі не відмовився від переведення годинників
30 жовтня 2021 р.
"Я вважаю, що ми маємо неодмінно взяти на себе відповідальність і нарешті знайти спільне рішення у цьому питанні в межах ЄС", - зазначив литовський міністр інфраструктури Маріус Скуодіс у відкритому листі на адресу інституцій Європейського Союзу, який цитує інформаційна агенція dpa. "Застарілій, неефективній і шкідливій практиці переведення годинників треба покласти край", - наголосив політик у зверненні, оприлюдненому в середу, 27 жовтня.
Литовський міністр послався на опитування громадської думки, проведене у країні, і наголосив на широкій підтримці відмови від переведення годинників. Також, зазначає Скуодіс, позитивно до цієї ініціативи ставляться і в ділових колах. Головне, каже він, щоби різниця у часі між західноєвропейськими країнами і країнами Балтії не перевищувала дві години. У Литві, Латвії та Естонії, так само як і в Фінляндії та Румунії, діє той же час, що і в Україні. Різниця у часі, зокрема, з Португалією становить дві години.
Дискусії щодо переведення годинників тривають у Європейському Союзі вже не один рік. Вже навіть було ухвалено принципове рішення відмовитись від цієї практики. "Переведення годинників має бути скасовано", - зазначав ще 2018 року тогочасний президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Спершу була домовленість зробити це 2019 року, потім 2021-го. Але віз і нині там. Отже, в усіх країнах спільноти, так само як і в Україні, у ніч на неділю, 31 жовтня, годинники знову переведуть на годину назад: о третій годині ночі хронометри показуватимуть другу годину.
Читайте також: Історія літнього часу: але ж це був лише жарт!
У чому ж причина зволікання?
Річ у тім, що країни ЄС не можуть домовитися між собою: чи варто відмовлятися від переведення, і якщо так, то на якому часі слід зрештою зупинитися - на літньому чи на нормальному середньоєвропейському? Низка країн надає перевагу літньому часу. Вони воліли б, щоби після минулого березня годинники вже більше ніколи не переводилися. Саме зупинку на літньому часі раз і назавжди підтримала більшість жителів ЄС, які взяли участь в опитуванні громадської думки, проведеному у країнах спільноти. Якраз на підставі цього опитування Єврокомісія 2018 року й вирішила відмовитися від переведення годинників. "Люди цього хочуть, ми так і зробимо", - казав тоді Жан-Клод Юнкер.
Однак в опитуванні взяли участь лише 4,6 мільйона європейців - тобто лише один відсоток від числа жителів ЄС. Значну частину тих, хто взяв участь у голосуванні, становили передовсім німці. Країни, які не в захваті від ідеї зупинитись на літньому часі, посилаються на низьку легітимність опитування.
2019 року ідею відмовитись від зимового і літнього часу підтримав і Європарламент. Цього, однак, ще не достатньо. Тепер у Раді ЄС мають досягнути консенсусу всі без винятку країни спільноти. А це виявилося вкрай складною справою. Такі країни, як Португалія, Кіпр і Греція, взагалі проти відмови від переведення часу. Решта країн не можуть вирішити, який час кращий. Адже центральноєвропейський час діє у дуже багатьох країнах - від Польщі на сході до Іспанії на заході. Якщо, наприклад, німцям відносно байдуже, то, скажімо, у Словаччині все інакше. Після відмови від переведення годинників сонце у Братиславі сходитиме прямо посеред ночі. А в Іспанії, якщо постійно діятиме літній час, сонце сходитиме, навпаки, доволі пізно.
До компромісу дуже далеко
У Брюсселі кажуть, що без повного консенсусу жодних рішень не має бути, адже якщо країни переводитимуть чи не переводитимуть годинники на свій розсуд, це призведе до хаосу і значно ускладнить економічну взаємодію між країнами спільноти, а також координацію міжнародних транспортних сполучень.
Коментуючи подальшу долю цього питання, оглядачі прогнозують, що консенсусу не буде ще довго. Адже нині чимало країн вимагають від Єврокомісії, щоби вона замовила докладний експертний аналіз наслідків переведення годинників на той чи інший час. Європейські бюрократи, однак, кажуть, що централізовано проаналізувати наслідки для всіх країн практично неможливо - надто різна специфіка для кожної окремої країни. Отже, поки в питанні переведення годинників немає навіть розуміння, на якій основі шукати компроміс і врахувати інтереси всіх.