Чи може депутат Бундестагу Німеччини взяти помічником родича
25 вересня 2020 р.Новий закон, ухвалений Верховною Радою, забороняє українським депутатам усіх рівнів брати собі на роботу помічниками рідних і близьких осіб. Таким чином народних обранців фактично прирівняли до державних службовців, які, згідно з законом "Про запобігання корупції", також не можуть брати собі на роботу власних родичів.
Автори змін до законодавства прагнули таким чином зменшити корупційні ризики, пов'язані із можливостями, які надає посвідчення помічника депутата. Мовляв, із відповідною "корочкою" легше потрапити до владних кабінетів для вирішення власних питань.
Як врегульовано це питання в інших країнах? Ми вирішили звернутись до німецького досвіду.
Читайте також: Кумівство у Верховній Раді: чи відмовляться депутати від родичів-помічників
4500 помічників у Бундестазі
На 709 депутатів Бундестагу працює близько 4500 помічників. При цьому 1700 з них - це наукові співробітники. Решта - секретарі, діловоди та асистенти. В українських обранців помічників відчутно більше - на 423 народних депутата припадає 3908 помічників. Щоправда, з них 2873 працюють на громадських засадах. Як і в Україні, народним обранцям у Німеччині виділяється певний бюджет на виплату заробітної плати власним співробітникам.
Помічники депутатів у Німеччині не є державними службовцями і укладають свої контракти безпосередньо з народними обранцями. Хоча такі питання, як відпустки, захист трудових прав, підвищення кваліфікації чи IT-забезпечення, у випадку депутатських помічників вирішують не самі депутати, а трудова комісія Ради старійшин Бундестагу - зборів з 29 депутатів від усіх фракцій, які визначають порядок денний парламенту.
Родичі-помічники депутатів - лише власним коштом
У відповідь на запит DW у пресслужбі німецького парламенту пояснили - оплата помічників депутатів чітко регламентується законом. Згідно з ним, використання державних грошей для компенсацій власним родичам за їхні послуги у якості асистентів, секретарів чи наукових співробітників принципово не допускається. Так само це стосується і партнерів, навіть колишніх, народних обранців, із якими вони не перебувають в офіційних стосунках.
Водночас сама по собі діяльність у якості помічника депутата родичам останніх не заборонена. Щоправда, у такому випадку народний обранець мусить платити своєму родичу за таку роботу з власної кишені.
За цим винятком те, хто саме з його помічників отримуватиме гроші та якою буде їхня винагорода, депутат може вирішувати відносно вільно. Чітких тарифів, попри зусилля неформального об'єднання депутатських співробітників у Бундестазі здобути більш захищений трудовий статус, у більшості фракцій німецького парламенту немає.
Анастасія Вишневська-Манн (Anastasia Vishnevskaya-Mann), яка є політичною радницею депутатки Бундестагу Ренати Альт (Renata Alt) від фракції Вільної демократичної партії (ВДП) у розмові з DW зазначає, що під час своєї роботи не помічала, аби її чи когось з її колег перевіряли на предмет того, чи не є вони родичами депутатів, що їх винаймають. Водночас, запевняє Вишневська-Манн, жодного випадку "кумівства" чи інших подібних зловживань за весь свій час роботи у Бундестазі вона не знає.
Читайте також: Як у Німеччині потенційних депутатів перевіряють
Кумівство у Німеччині також можливе
Втім, якщо у Бундестазі гучних скандалів через спроби депутатів прилаштувати рідних на "тепле місце" не було, то на рівні федеральних земель німецька політика приклади кумівства все ж таки має.
Так, у квітні 2013 року Баварію сколихнув скандал, коли з'ясувалося, що низка депутатів місцевого ландтагу, попри принципову заборону, скористалися перехідними положенням, аби коштом платників податків взяти собі на роботу помічниками близьких родичів. "Аміго-афера" - так деякі ЗМІ назвали хвилю звинувачень, які були висунуті проти місцевих політиків, коли ця інформація стала публічною.
Те, що почалося з закидів на адресу лише декількох представників Християнсько-соціального союзу (ХСС), у підсумку вилилося у викриття 79 баварських депутатів з різних фракцій. Усі вони, попри заборону винаймати родичів, з 2000 року використовували лазівку у законі, аби обійти це обмеження.
Буквально за місяць ландтаг змінив відповідний закон за аналогом того, що регулює роботу Бундестагу. Відтоді депутатам земельного парламенту було заборонено брати собі на роботу не лише власних родичів, але й рідних своїх колег.