Чим запам'ятався Андрій Мельник на посту посла України у ФРН

Мало хто з послів із тих, хто нині працює у Берліні, настільки відомий громадськості, як голова української дипломатичної місії Андрій Мельник. На цій посаді він перебував більше семи років - із початку 2015 по 9 липня 2022 року, а це незвично довгий термін для дипломата. Мельник повсякчас привертав увагу ЗМІ, дав безліч інтерв'ю, узяв участь у багатьох ток-шоу і часто робив скандальні заяви.

Голос України у Берліні

Присутність Мельника в німецьких ЗМІ та його вплив на суспільні настрої важко переоцінити: він постійно закликав німців до підтримки України, переконував у її необхідності, вимагав нарешті конкретної допомоги та не боявся різких випадів на адресу керівництва ФРН. Багато хто в Німеччині вважав його голосом України, яка активно бореться з російськими загарбниками. Не бракувало і тих, хто закликав відправити його додому за начебто неналежні для посла висловлювання. 

Читайте також: Німецька преса про посла Мельника: "Ведмежа послуга для солідарності з Україною"

"Багато хто вважає, що "без його зусиль, без його присутності в ЗМІ та суспільного тиску, наприклад, здійснювати постачання зброї з Німеччини було б ще складніше", - вказували журналісти програми Tagesschau першого каналу німецького суспільно-правового телебачення. "Він, наче лев, бореться за свою країну", - писало видання Bild.

За словами екскерівника Федерального відомства з охорони конституції Німеччини Ганса-Георґа Маасена (Hans-Georg Maaßen), з точки зору Києва, "це непересічна людина, яка робить видатну роботу для України, неймовірно добре відстоює її позиції". "Але з німецької точки зору, це занадто, це не в наших інтересах - а німецькі інтереси не завжди збігаються з українськими. І на місці міністра закордонних справ Німеччини я б давно показав йому червону картку - запросив би його і попросив би виявити поміркованість. Але я не можу звинувачувати його за те, що він використовує можливість голосно заявляти в Німеччині про інтереси України", - пояснив Маасен.

Багато спостерігачів віддають належне вмінню посла Мельника відстоювати інтереси України, прагненню мобілізувати всі сили, щоби зупинити російське вторгнення. Оцінки ж його особистості розходяться: одні бачать в українському дипломаті діяча, який користується великою повагою в політичних колах, інші вважають його банальним бунтівником і скандалістом.

Річ у тім, що його слова нерідко викликали подив, а часом образу та обурення у тих, кого стосувалися. Усвідомлюючи це, в одному з березневих твітів Мельник вибачився у всіх, кого образив чи зачепив: "Я просто роблю мою роботу. Йдеться про виживання України, моєї батьківщини". І на тлі страждань, які країна зазнає через вторгнення Росії, навіть критики посла з певним розумінням ставилися до його прямолінійних висловлювань, що часом призводили до скандалів.

Закиди на адресу Меркель та Штайнмаєра

Від початку вторгнення РФ в Україну Мельник неодноразово в різкій формі критикував німецьких політиків, зокрема, найвищого рангу. Приміром, він неодноразово звинувачував ексканцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel) і колишнього міністра закордонних справ, а нині президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) за те, що, на його думку, саме вони своєю політикою умиротворення щодо Москви уможливили напад Росії на Україну.

Коли ж Меркель відкинула це звинувачення, Мельник дорікнув їй тим, що вона не висловила "ані найменшого натяку на самокритику". На відміну від Меркель, Штайнмаєр публічно визнав свої політичні помилки у минулому: "Ми трималися за мости, в які Росія не вірила і щодо яких нас застерігали наші партнери".

Проте невдоволення Києва діяльністю Штайнмаєра на посаді глави МЗС ФРН стало причиною того, що в середині квітня президент Володимир Зеленський відмовився прийняти свого німецького колегу, вказавши, що волів би мати справу з нинішнім канцлером Олафом Шольцем (Olaf Scholz).

Чи варто ображати, будучи дипломатом?

Але тут уже Шольц не захотів їхати, коли перед тим відмовили главі держави - і це стало приводом для чергового випаду українського посла в Берліні. Мельник заявив, що глава німецького уряду "вдає із себе ображеного". При цьому він використав яскравий ідіоматичний вираз, який у дослівному перекладі українською звучить як "грати в ображену ліверну ковбасу" ("beleidigte Leberwurst spielen"). Коли ж цей вислів спричинив скандал, він не вибачився перед Шольцем. "Йдеться не про те, щоб перепрошувати, а про те, щоб проводити в ці дні правильну політику", - пояснював посол в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk.

Читайте також: Німецька преса: Називаючи канцлера "ковбасою", Мельник нікому не допомагає

І лише півтора місяця потому Мельник визнав використаний ним вислів "дипломатично недоречним". "Це висловлювання, про яке я, оглядаючись назад, звісно, жалкую", - сказав Андрій Мельник в інтерв'ю Der Spiegel, запевнивши, що хоче вибачитися перед Олафом Шольцем під час особистої зустрічі.

Однак найчастіше Мельник напускався на німецьких політиків із критикою за затягування постачання озброєнь Києву, за недостатню, за його словами, підтримку України, стверджуючи, приміром: "У військовому плані Берлін залишив Київ напризволяще". При цьому деякі спостерігачі були схильні пов'язувати таку, як вони вважають, стриману позицію Берліна, яка офіційно ними спростовується, з діяльністю самого українського посла.

Читайте також: Посол Андрій Мельник - недипломатичний дипломат у Берліні

Такої думки дотримується, приміром, експерт з України, науковий співробітник Дослідницького центру вивчення Східної Європи при Бременському університеті Микола Митрохін. "Таким чином, у Зеленського замість двох-трьох додаткових мільярдів євро, які міг дати візит перших осіб, тепер у телефоні лише черговий образливий пост посла Мельника щодо Шольца", - написав він у Telegram у травні.

Чи почувають себе біженці в Німеччині як удома?

Ще один гучний вислів Андрія Мельника, зроблений у середині червня в ефірі Bild TV, стосувався українських біженців у ФРН. Багато хто з них, за словами дипломата, повертається на батьківщину, оскільки в Німеччині "їм не раді". Мельник закликав німців "замислитися", чому багато українців "не мають бажання залишатися тут".

При цьому, за даними міністерки внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser), до середини червня в країні було зареєстровано понад 850 тисяч українських біженців. Насправді ж кількість прибулих, ймовірно, більша, оскільки далеко не всі ті, хто рятується від війни, проходять реєстрацію. Втім, відомо, що багато хто з них уже справді повернувся на батьківщину.

"Це обурливо та абсолютно не відповідає дійсності", - заявляву відповідь на слова Мельника міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Германн (Joachim Hermann). З позицією посла не згодні і багато біженців з України, опитані виданням Bild. Вони розповіли в інтерв'ю, що вдячні німцям за прийом, навіть якщо стикаються з певними труднощами в Німеччині.

Скандал довкола Бандери

Останньою у часі заявою Мельника, що викликала міжнародний скандал, стала його оцінка ролі провідника крила Організації українських націоналістів (ОУН-Б) Степана Бандери та його співпраці з німецькими націонал-соціалістами. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбили сотні тисяч євреїв", "це наратив, який досі просувають росіяни, він знаходить підтримку в Німеччині, Польщі та Ізраїлі", ці та інші висловлювання посла, зроблені ним 29 червня у німецькій телепрограмі журналіста Тіло Юнґа (Tilo Jung) Jung und Naiv, викликали шалену хвилю обурення у соцмережах та ЗМІ, а також на міжнародному рівні.

"Дивний спосіб подякувати за зусилля Польщі, спрямовані на те, щоб Україні надали статус кандидата на вступ до ЄС, за порятунок біженців і за масштабні постачання зброї", - зазначив польський історик і дипломат, ексглава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський. У посольстві Ізраїлю в Берліні заявили, що "висловлювання українського посла - це спотворення історичних фактів, баналізація Голокосту та образу пам'яті тих, хто був убитий Бандерою та його прихильниками".

МЗС України дистанціювалося від висловлювань Мельника. "Думка, яку посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив в інтерв'ю німецькому журналісту, є його власною і не відображає позицію міністерства закордонних справ України", - зазначили у відомстві.

Згодом сам Мельник заперечив закиди в його бік у баналізації Голокосту.

5 липня президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр запросив на традиційну літню зустріч до Нюрнберга дипломатів та представників міжнародних організацій з усього світу. Велику увагу на ній було приділено війні Росії в Україні - глава німецької держави назвав її "кривавим злочином", що завдає жахливих страждань мільйонам людей.

Проте серед гостей заходу, а це півтори сотні представників дипломатичного корпусу, українського посла Андрія Мельника не виявилося. Повідомлення про це з'явилося майже одночасно з публікаціями у Bild та Süddeutsche Zeitung про можливе переведення дипломата до Києва, на роботу до українського МЗС.

До Києва на підвищення?

Кілька днів тому газети Bild і Süddeutsche Zeitung повідомили з посиланням на неназвані джерела в Києві, що незабаром Мельника планують перевести на роботу в МЗС України, а згодом, ще до кінця осені, можуть призначити заступником міністра закордонних справ. Тут цікаво те, що попередник Мельника на посаді посла в Німеччині, Павло Клімкін, повернувшись у 2014 році з Берліна до Києва, очолив українське МЗС.

9 липня стало відомо про звільнення Мельника з посади посла України в Німеччині.

За плечима у 46-річного Мельника, який говорить німецькою та англійською мовами, майже 25 років дипломатичної служби. У 2007-2010 роках він був генеральним консулом України в Гамбурзі, потім очолював один із департаментів МЗС у Києві.