Чи була амністія вогнепальної зброї в Сербії успішною?
6 травня 2024 р.
"Ми всі володіємо вогнепальною зброєю, але відкрито цього ніхто не визнає", - каже Іван М. з сербського міста Новий Сад. Однак, сім'я Івана замовчує те, скільки саме у них вогнепальної зброї.
А інша мешканка міста Новий Сад - Івона Р. - визнає, що вогнепальна зброя їй дісталася у спадок від померлого батька. Так само і Горан П. з маленького містечка в провінції Воєводина стверджує, що володіє зброєю більшу частину свого життя.
Усі, хто розмовляв з DW щодо володіння зброєю в Сербії, живуть спокійним життям і почуваються в безпеці. Власне, в самій Сербії володіння вогнепальною зброєю часто зумовлене традиційними поглядами, а не наявністю реальної загрози безпеці.
Це також збігається з оцінкою експертки з питань безпеки Браніслави Костич. "Цивільне населення тут часто краще озброєне, ніж поліція. Багато хто володіє зброєю з традиційних причин, тому що вважають, що глава сім'ї просто повинен мати зброю. Ця культурна норма проявляється на таких заходах, як весілля та святкування", - пояснює вона.
Чимало цивільних у Сербії володіють зброєю
Цей обумовлений культурними традиціями потяг сербів до володіння вогнепальною зброєю підтверджують і автори дослідження Swiss Small Arms Survey. Згідно з його оприлюдненими 2017 року оцінками, на той час за рівнем володіння вогнепальною зброєю серед цивільного населення Сербія перебувала на третьому місці у світі, поступаючись лише Ємену та США. Як показали проведені опитування, на сто жителів Сербії припадає близько 39 одиниць дрібнокаліберної вогнепальної зброї.
Однак два випадки масової стрілянини в травні 2023 року із загалом 17 загиблими й 21 пораненим призвели до короткострокового переосмислення ставлення до цього питання.
Читайте також: Стрілянина у Белграді: підлітка помістять у психіатричну лікарню
Амністія за зберігання вогнепальної зброї в Сербії у 2023 році
Держава відреагувала тоді на це всеосяжною кампанією з добровільного роззброєння населення. Було випущено розпорядження, згідно з яким упродовж двох місяців громадяни могли здати незареєстровану вогнепальну зброю без загрози будь-яких правових наслідків для себе. У межах кампанії було зібрано понад 80 000 одиниць вогнепальної зброї, понад чотири мільйони набоїв та понад 26 000 вибухових пристроїв. Згодом уряд у Белграді відзвітував про підсумки кампанії як про приголомшливий успіх.
Читайте також: Тисячі людей у Белграді знову протестували проти насильства
"Що було не дуже добре, так це спосіб, у який ця зброя здавалася, тому що у нас є інформація, що люди, приміром, перевозили вибухові пристрої в громадському транспорті", - вважає Марина Костич Сулеїч, яка представляє професійну спілку представників безпекової галузі. Вона наголошує на необхідності запровадження безпечніших процедур і професійного поводження зі зданою зброєю.
Куди поділася здана населенням зброя?
Крім того, експертка з питань безпеки Костич критикує брак нагляду і документації, що мало б завадити можливим випадкам нецільового використання і крадіжок зданої зброї. "Брак прозорості щодо місця зберігання зданої зброї викликає занепокоєння, - визнає Костич. - Без документації про те, чи була зброя знищена, збережена або, можливо, продана і розповсюджена деінде, ми не знаємо, що сталося з великою кількістю вогнепальної зброї".
"Я просто придбаю іншу нелегально"
Однак люди, з якими поспілкувалася DW, свою зброю до поліції не здавали. І це - не поодинокий випадок. Саме тому сербські правоохоронці здійснювали обходи помешкань, щоб перевірити наявність дозволів на володіння вогнепальною зброєю.
Горан П. розповідає, що він мав добрий досвід спілкування з поліцією. "Поліціянти були дуже доброзичливі. Мене попросили заплатити близько 200 євро, щоб залишити зброю у себе, - розповідає він. - Я вирішив її здати. Я просто придбаю іншу нелегально. Яка різниця?"
Таке ставлення експертів не дивує. За оцінками Костич, таких випадків могло бути до 80 тисяч. Серби, очевидно, непохитні у своєму бажанні володіти вогнепальною зброєю.
Чи справді в Сербії спостерігається зростання масштабів нелегального володіння зброєю?
Тож чи є підстави вважати, що розхвалене урядом скорочення кількості зареєстрованої вогнепальної зброї з 766 600 до 575 600 одиниць - всього лише крапля в морі? Насправді все вказує на те, що в Сербії зростають обсяги нелегального володіння зброєю.
"Ми бачимо, що кількість зброї на вулицях зростає, а це означає, що її стає більше на чорному ринку, - зазначає експертка Костич Сулеїч. - Питання в тому, звідки вона береться. Не виключено, що зброя, яку здають, використовується не за призначенням. Крім того, багато зброї потрапляє в Україну, але не виключено, що частина цієї зброї знову опиняється на чорному ринку".
Коли насильство стає нормою в суспільстві
Таким чином, ефективність урядових заходів залишається сумнівною. Згідно з дослідженням Белградського центру політики безпеки, уряд не бажає посилювати правила обігу вогнепальної зброї. Запропоновані реформи, як-от суворіші критерії отримання дозволів та медичні перевірки, не впроваджуються, адже представники влади постійно посилаються на законодавчі обмеження, що стоять на заваді цьому.
Крім того, існує мало статистичних даних про справжній масштаб насильства в суспільстві. Попри зусилля, спрямовані на зменшення кількості зброї, акти насильства і далі стаються. Браніслава Костич досить похмуро оцінює подальші перспективи та застерігає, що люди з часом починають сприймати насильство як норму.